Все таки сподіваюсь, що деякі херсонці повернуться, адже часи міняються. Столиці поступово тратять свою привабливість на користь провінції. Тим більше, якщо історія, наука, освіта… українізуються.
З мого особистого досвіду наведу такі два приклади:
- молода харківська пара покинула Німеччину, де живе мама чоловіка, бо пізнавши «Захід» вони вибрали Україну в війні. За фахом він - адвокат, вона - політолог.
Думаю, що росіяни Херсона не виїдуть з Херсона до РФ. Хіба що відверті колаборанти. Росіяни Херсона вже є де-юре політичними українцями! Не проміняють вони Херсон (маючи дачі на Дніпрі, маючи теплий клімат і дешеві овочі) на свою історичну батьківщину! Дуже сподіваюся, що ця війна їх хоч чомусь навчіть.
Зірко, якщо вони вже трохи пожили у Києві, то точно не повернуться! Я колись називала Київ плавильним казаном, куди приїздили люди з Херсона, Донецька, Кропивницького та інших так званих "російськомовних" міст і переплавлювалися в нову якість – вони ставали більшими українцями, ніж українці, які жили в українському середовищі серед українських традицій і в українській культурі з народження. Я маю багато прикладів таких українців.
Хто сказав, що українці туди не повернуться ? Зрештою, вони мають на це першочергове право. І напевно до того готуються ще з їхнього тимчасового прихистку: адже український дух працює «на всіх фронтах»!
А, люди з буттям рівня волі в сучасному світі звуться не богами, а просто, людьми волі. Люди волі просто втілюють в життя свою волю. Але, до вирішення загальнолюдських проблем людям волі з сучасного людства треба ще багато розвиватись. Нагадаю, що богами звуться ті, хто здатен серійно вирішувати зальнолюдські проблеми.
Ф. Ніцше звав людей волі надлюдьми. А, психопатів - недолюдьми. Як на мене, це досить влучні назви, але, занадто вже промовисті. Вслід за ним, ці позначення були прийняті в Третьому Райху.
Люди волі здатні любити дуже сильно.
Цікаво, коли люди зрозуміють сенс слів "набути Царство Боже"? Бо, в кожному царстві є лише один найголовніший володар - його цар. Відповідно, найголовнішим володарем Царства Божого є Бог. А, тут хтось набуває Царство Боже собі у власність. Тобто, стає в ньому царем. Це, на перший погляд, є протиріччям. Але, згадаємо, що Бог - це соборна істота, яка складається з богів. Тобто, "набути Царство Боже", означає перетворитись на безсмертного бога, учасника Бога Всемогутнього.
Це не мої судження.
Я лише вибрав найголовніше із статей Ігора Каганця і подав їх концентровано.
Чи правильне речення :
« Мелоні вважає, що зараз «відсутня політична воля для схвалення китайської експансії до Європи». « ?
Все таки сподіваюсь, що деякі херсонці повернуться, адже часи міняються. Столиці поступово тратять свою привабливість на користь провінції. Тим більше, якщо історія, наука, освіта… українізуються.
З мого особистого досвіду наведу такі два приклади:
- молода харківська пара покинула Німеччину, де живе мама чоловіка, бо пізнавши «Захід» вони вибрали Україну в війні. За фахом він - адвокат, вона - політолог.
Думаю, що росіяни Херсона не виїдуть з Херсона до РФ. Хіба що відверті колаборанти. Росіяни Херсона вже є де-юре політичними українцями! Не проміняють вони Херсон (маючи дачі на Дніпрі, маючи теплий клімат і дешеві овочі) на свою історичну батьківщину! Дуже сподіваюся, що ця війна їх хоч чомусь навчіть.
Зірко, якщо вони вже трохи пожили у Києві, то точно не повернуться! Я колись називала Київ плавильним казаном, куди приїздили люди з Херсона, Донецька, Кропивницького та інших так званих "російськомовних" міст і переплавлювалися в нову якість – вони ставали більшими українцями, ніж українці, які жили в українському середовищі серед українських традицій і в українській культурі з народження. Я маю багато прикладів таких українців.
Хто сказав, що українці туди не повернуться ? Зрештою, вони мають на це першочергове право. І напевно до того готуються ще з їхнього тимчасового прихистку: адже український дух працює «на всіх фронтах»!