Portrait de Альберт Саїн
Альберт Саїн
  • Visits: 0
  • Accès: 0

ІЕЕ (Психолог) - Міхеїл Саакашвілі

Міхеїл Ніколо́зис Дзе Саакашві́лі (груз. მიხეილ სააკაშვილი; * 21 грудня 1967Тбілісі) — грузинський державний і політичний діяч, Президент Грузії з 25 січня2004 по 25 листопада 2007 і з 20 січня 2008 по 17 листопада 2013, голова партії Єдиний Національний Рух, один з лідерів «Революції троянд», в результаті якої був відсторонений від влади Едуард Шеварднадзе.

 

 

 

 

Біографія

Міхеіл Саакашвілі народився 21 грудня 1967 в Тбілісі в сім'ї грузинської інтелігенції. Батько Ніколоз Саакашвілі — медик за освітою, розлучився і пішов в іншу сім'ю за кілька місяців до народження сина. Мати — Гіулі Аласанія, професор, історик, фахівець з культури середньовічної Грузії, тюрколог, голова громадської спілки «Будинок дружби Грузії та Азербайджану», згодом вийшла заміж за Зураба Кометіані. Вітчим був головою наукової ради Інституту фізіології імені Беріташвілі і написав більше 100 наукових робіт, помер 24 січня 2012 у віці 77 років.

Вихованням займалися мати, вітчим (професор-психолог) і дядько по материнській лінії (Темур Аласанія, дипломат, що працював в ООН).

У Міхеіла Саакашвілі є брат Давид.

В юності Міхеіл Саакашвілі захоплювався плаванням, музикою, баскетболом, а також вивчав англійську та французьку мови. У старших класах був заступником секретаря комітету комсомолу школи № 51, ​​де він навчався.

1984 — закінчив середню школу № 51 м. Тбілісі із золотою медаллю.

1992 — з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Шевченка.

1993 — отримав диплом Страсбурзького міжнародного інституту з питань людських прав.

1994 — закінчив магістратуру юридичного факультету Колумбійського університету Нью-Йорка.

1995 — здобув ступінь в Університеті Джорджа Вашингтона.

Навчався в Академії європейського права у Флоренції і в Гаазькій академії міжнародного права.

Працював у Державному комітеті Грузії із захисту людських прав (1992), у Норвезькому інституті з питань людських прав.

Депутат парламенту Грузії (1995–1999, 1999–2000). Голова комітету з конституційних, юридичних питань і законності (1995–1998). Голова парламентської фракції «Союзу громадян» (1998–1999).

2000 — віце-президент ПАРЄ.

Член Головної ради Союзу громадян Грузії.

2000–2001 — міністр юстиції Грузії.

2001 — обирався в депутати парламенту Грузії за мажоритарною системою. Створив політичну організацію «Єдиний Національний Рух» (2002). Того ж року обраний головою Тбіліського сакребуло (представницькі збори).

Один із ініціаторів масових демонстрацій протесту проти Шеварднадзе, з вимогами відставки уряду і проведення нових виборів. Акція протесту завершилася так званою«революцією троянд» (20-23 листопада 2003).

Після зміщення Шеварднадзе висунув свою кандидатуру на дострокових президентських виборах. Вибори відбулися 4 січня 2004 і завершилися перемогою Саакашвілі, за якого проголосували 96,27% виборців.

Реформи Саакашвілі

За часів президентства Саакашвілі Грузія посідала восьме місце за простотою відкриття бізнесу, сьоме місце - за отриманням прав на будівництво, друге місце - за легкістю реєстрації прав власності, п'яте місце – за отриманням кредитів, двадцяте – за рівнем захисту інвесторів. Прийшовши до влади, Саакашвілі пообіцяв отримати від приватизації 200 мільйонів доларів уже наступного року. Якщо в 1994-2000 роках бюджет отримав 192 мільйони доларів, то у 2005 році ця сума зросла до 231 мільйона доларів.

Реформи у сфері державного управління

Президент Саакашвілі віддавав перевагу переважно молодим фахівцям, і за часи його правління в грузинському уряді було лише дві людини віком за 40 років. Саакашвілі казав, що молода людина при бажанні швидко підвищить свій інтелектуальний рівень, а перевиховувати вихідців з минулого – це справа майже безнадійна.

Генеральним прокурором Грузії була призначена Ніка Ґварамія, якій на той момент було 28 років, а заступником міністра внутрішніх справ було призначено 31-річну Еку Зґуладзе.

У березні 2005 року в Грузії було прийняти програму дерегуляції економіки.

У Грузії було зменшено кількість міністерств з 18 до 13, кількість державних служб – з 52 до 34. Було здійснено скорочення персоналу міністерств на 35%, а кількість чиновників у громадському секторі зменшилась на 50%. Наслідком люстрації став суттєвий ріст зарплат у держслужбовців, котрі тепер отримують в середньому близько 450 доларів.

Реформи у сфері освіти та медецини

Серед реформ освітнього плану є запровадження системи зовнішніх екзаменів та скасування вступних іспитів у ВНЗ. Ректори втратили будь-яку можливість впливати на формування складу своїх абітурієнтів. Вступ до вищого навчального закладу відбувається на основі результатів незалежного тестування. Якщо абітурієнт набрав високу кількість балів, держава оплачує його навчання.

Боротьба з корупцією

Відразу після приходу до влади Саакашвілі звільнив керівників усіх силових структур. З перших днів президентства він узявся за ДАІ, яку вважав феодальним збирачем грошей на дорогах. Президент Саакашвілі оголосив даішникам ультиматум: або вони припиняють брати хабарі, або будуть звільнені усі без винятку.

За новим законом «Про патрульну поліцію», утворювалась патрульна поліція, яка виконувала функції боротьби з правопорушниками та наглядом за дорожнім рухом. Паралельно з нею було створено відділ кримінальної поліції. Було звільнено близько 90% усіх співробітників колишньої міліції (близько 75 000), а кількість новоствореної поліції було скорочено до 30 000 осіб.

На місце колишніх міліціонерів Саакашвілі набрав людей, необхідною умовою працевлаштування яких була відсутність досвіду роботи у правоохоронних органах.

Новим поліцейським було підвищено зарплату в 10-20 разів (грузинський поліціонер отримує в середньому 700 доларів плюс медична страховка, премії та низка інших пільг). Поліцейських було попереджено, що у разі порушення закону та корупційні діяння їх буде відразу звільнено.

Задля виявлення у поліції та в інших сферах потенційних корупціонерів та слабких ланок було утворено Генеральну інспекцію. Ще на початку роботи нової поліції таким способом було знешкоджено кілька сотень співробітників, які вчинили неправомірні дії. Грузинські поліціонери мали доносити на свого напарника, якщо той вчинив або провокує на вчинення правопорушення. Крім того, за новим грузинським законодавством, хабародавець, який повідомить про хабароотримувача у правоохоронні органи, звільняється від кримінальної відповідальності.

Про ефективність реформування грузинскої поліції свідчать цифри. Кількість тяжких злочинів зменшилась на 35%, збройних пограбувань – на 80%, вбивств – на 50%. За півроку в Грузії було викрадено лише один автомобіль. Понад 80% грузинів висловили довіру поліції. Лише 2% грузинів заявили, що протягом року мали справу з виявами корупції.

Боротьба з опозицією

У вересні 2007 року екс-міністр оборони Грузії Іраклій Окруашвілі заявив про створення партії «Для Єдиної Грузії». У той же день Окруашвілі повідомив, що на початку липня 2005 року Саакашвілі начебто вів з ним переговори про можливе вбивство Б. Патаркішвілі, але він проігнорував вимоги президента. Також він заявив, що прем’єр-міністр З. Жванія був вбитий, а не отруївся чадним газом у квартирі. Крім того, екс-міністр звинуватив Саакашвілі та його оточення у корупції та нерішучості.27 вересня Окруашвілі було затримано грузинськими правоохоронними органами. 29 вересня Саакашвілі відкинув усі звинувачення, які були висунуті проти нього Окруашвілі та заявив, що долю екс-міністра вирішуватиме суд. Крім того він пообіцяв відновити територіальну цілісність Грузії до осені 2008 року. 7 жовтня на допити в генеральній прокуратурі Окруашвілі визнав, що робив заяви проти президента Саакашвілі та його родини з метою дискредитації голови держави. 9 жовтня Окруашвілі було звільнено в обмін на виплату залогу в розмірі 10 мільйонів ларі. 1 жовтня його було вислано за межі Грузії.

2 листопада 2007 року перед приміщанням грузинського парламенту почався безстроковий мітинг об’єднаної опозиції, однією з вимог якої було перехід до парламентської республіки. Після того, як 7 листопада грузинський спецназ, використовуючи водомети та сльозогінний газ, розігнав мітинг, опозиція висунула умову негайної відставки Саакашвілі. При розгоні мітингу опозиції постраждали близько 500 людей. Влада заборонила телеканали «Кавкасія» та «Імеді», а також провладну телекомпанію «Руставі-2».7 листопада М. Саакашвілі виступив з промовою, в якій заявив, що готовий «принести себе в жертву заради народу Грузії» і висловив занепокоєність подіями в країні. В Міністерстві закордонних справ Грузії заявили, що опозиція координує свої дії з Росією.8 листопада, вночі Саакашвілі підписав указ про введення в Грузії надзвичайного стану терміном на 15 днів «у зв’язку зі спробою державного перевороту».

Кримінальне переслідування

23 березня 2014 викликаний для дачі свідчень свідків e головну прокуратуру Грузії. Саакашвілі планують допитати з приводу помилування ним 2008 року чотирьох високопоставлених співробітників департаменту конституційної безпеки МВС Грузії — Гія Аланія, Автанділ Апциаурі, Александр Гачава та Міхеїл Бібілурідзе, засуджених як фігуранти справи про вбивство 28 січня 2006 банківського службовця Сандро Гіргвліані, а також за протиправні дії на адресу його знайомого Левана Бухаідзе.

Також Саакашвілі буде допитаний як свідок ще по дев'яти кримінальних справах, в тому числі про загибель 2005 року прем'єр-міністра Грузії Зураба Жванії.

28 липня був звинувачений у перевищенні повноважень при розгоні опозиційної акції в листопаді 2007 року, розгромі телекомпанії «Імеді» та вилучення власності у засновника цієї телекомпанії Бадрі Патаркацишвілі. Саакашвілі в той час перебував у Нью-Йорку (США), він заявив про те, що «не приходитиме на допит в головну прокуратуру Грузії і не має наміру співпрацювати зі слідчими органами» країни.

1 серпня 2014 Тбіліський міський суд задовольнив вимогу головної прокуратури Грузії та заочно обрав попереднє ув'язнення для М. Саакашвілі як запобіжний захід; Саакашвілі назвав свій заочний арешт необгрунтованим.

13 серпня Саакашвілі пред'явлено звинувачення в розтраті бюджетних коштів

У вересні 2014 року Головна прокуратура Грузії наклала арешт на майно Міхеїла, його дружини та матері.

Саакашвілі та Україна

25 січня 2004 року делегація блоку "Наша Україна" на чолі з Віктором Ющенком була присутня на царемонії інавгурації М. Саакашвілі. 26 січня в Тбілісі відбулась неофіційна зустріч Саакашвілі з лідером партії "Наша Україна" Віктором Ющенком. Крім Ющенка на зустрічі були присутні жінка Саакашвілі, Зураб Жванія, Р. Безсмертний, П. Порошенко та Д. Жванія.

7 грудня 2013 року М. Саакашвілі приїхав до Києва, де зустрівся з лідером "УДАРу" В.Кличком та виступив зі сцени Євромайдану. Депутати грузинського парламенту від партії "Єдиний національний рух" жили в наметах на Хрещатику. 23 лютого 2014 року після повалення режиму Януковича вдруге виступив зі сцени Євромайдану. У червні М. Саакашвілі заявив, що збирається допомогати Президенту України Петру Порошенку. 8 серпня на річницю воєнного конфлікту між Грузією та Росією у Південній Осетії у львівському храмі Святих апостолів Петра і Павла разом з мером Львова А. Садовим молився за загиблих у російсько-грузинській війні і за тих, хто віддав своє життя, захищаючи Україну.

Особисте життя

Дружина Сандра Рулофс (1968), сини Едуард (1995) та Ніколоз.

Крім грузинської, володіє англійською, іспанською, російською та українською мовами.

Автор понад 40 статей у грузинській і зарубіжній пресі.

Хобі: футбол, журналістика.


В тему:

Модель психіки

Модель психіки ІЕЕ - Гекслі, Том Сойер, Дон Жуан

4. Інтуїтивно-етичний Екстраверт, (Психолог)

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Натисни кнопку!

Вічне життя: 7 необхідних компонентів режиму керованої молодості

Творення нової цивілізації – це надзвичайно тривалий процес. Для досягнення в ньому успіху треба жити не просто довго, а дуже довго. Ще десяток років тому вершиною наших мрій у цій справі було...

Кращий коментар

Portrait de Альберт Саїн
0
No votes yet

Commentaires

Portrait de Альберт Саїн
0
No votes yet