• Українська
  • Lietuvių
  • Polski
  • English
  • Français
  • Portuguese, International
  • Русский
  • Italiano
  • Інвестування
    • Як стати інвестором
  • Log in
ar25.org
  • Новини
  • Стратегія
  • Коментарі
  • Проекти
    • Журнал Гартленд
    • Центр стартап-культури Гартленд
    • Центр Україна-США
    • Запитання і відповіді
  • Медіа
    • Художні фільми
    • Документальні фільми
    • Відеокліпи
    • Відеоканал Гартленд
    • Радіо
    • Музика
    • Галерея
    • Аудіокниги
  • Мережа
  • Пошук
  • Про нас
    • Мета
    • Довідка
    • Пропозиції
    • Правила сайту
    • Як зареєструватися
    • Як стати інвестором
4 July 2022 р., Monday, Київський час 14:31
Статей за останні 24 години - 2
Володимир Щербина's picture
Submitted by Володимир Щербина on
Опис альбому: 

Це пробний (тестовий) фотоальбом. В майбутньому я виберу час і докладно опишу та покажу процес створення з жолудів дубового борошна. Я його використовую для приготування оладків на свята. Дві третини пшеничного та одна третина дубового борошна. Дуже смачно!

Comments

Альберт Саїн's picture

Вав! Оце так цікава для мене

Permalink Submitted by Альберт Саїн on 2 January, 2015 - 17:00

Вав! Оце так цікава для мене виявилася фотосесія дубових оладків.

Ніколи би не подумав, що жолуді можна використати таким чином.

Володимир Щербина's picture

Дубове борошно за якостями

Permalink Submitted by Володимир Щербина on 2 January, 2015 - 19:37

Дубове борошно за якостями "співмірне" з ячмінним. Порівняння 1 кг ячменю і жолудів (в дужках):
білки, що засвоюються організмом: 65 г. (45 г.)
жири 18 г. (40 г.)
вуглеводи 625 г. (610 г.)
клітковина 12 г. (50 г.)

Якось читав, що у Данії в кондитерські вироби додають 10% дубового борошна. Я же додаю від 20 до 40 відсотків. Більше не варто. Бо в дубовому борошні відсутня клейковина, і хлібо-булочні вироби з чисто дубового борошна будуть розсипатись. Тому-то дубове борошно і змішують з пшеничним.

У 1950-ті роки була цікава книга:
Николай Верзилин “По следам Робинзона”

Її сьогодні можна знайти і скачати з міжмережжя. В тій книзі описано, як робити їжу з різних дикоростучих рослин: жолудів, рогозу, кореневищ очерету, латаття, які рослини можна заварювати, як “чай”, які можна використати, як ліки тощо. Скачати її можна, наприклад, тут.

Саме там я знайшов рецепт, як робити борошно з жолудів. Я його трохи “підкорегував” під себе і вже кілька років кожну осінь збираю трохи жолудів і роблю на зиму дубове борошно. За досвідом можу сказати, що найсмачніші оладки саме з нашого дубу черешчатого. З червоного дубу смак більш різкий і потужний, але з черешчатого смак нібито менш сильний, проте тбм має “більший діапазон” і більш довге “послевкусіє”.

Я трохи писав про це у фейсбуці.

 

Творю, отже існую.

Володимир Майборода's picture

А як виготовити борошно з

Permalink Submitted by Володимир Майборода on 2 January, 2015 - 22:01

А як виготовити борошно з жолудів? Дякую!

Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.

Альберт Саїн's picture

Наскільки я підозрюю то через

Permalink Submitted by Альберт Саїн on 3 January, 2015 - 13:33

Наскільки я підозрюю то через кавомолку, адже нею не тільки каву зручно молоти, але ще й наприклад чорний перець також. Тому я підозрюю що завдяки неї можна і борошно намолоти зі жолудів..

Володимир Щербина's picture

1. Зібрані жолуді треба

Permalink Submitted by Володимир Щербина on 3 January, 2015 - 20:48

1. Зібрані жолуді треба кілька днів підсушити, щоб вони легше лущились.

2. Очищені жолуді треба вимочити, щоб прибрати теїни, які й дають отой “в’яжучий смак”. (ці теїни потрібні, коли роблять “жолудеву каву”, але в борошні вони зайві). Для цього очищені жолуді вимочують три-п’ять днів у воді, при тому принаймні тричі в день міняють воду. Хто не хоче довго чекати, то замість вимочування можна пару разів трохи проварити жолуді (з них уйде коричнева вода, як чай). Але тоді смак майбутнього борошна буде трохи слабкіше.

3. Щоб висушити вимочені жолуді, їх треба подрібнити, наприклад прокрутити на м’ясорубці. Я особисто використовую круглу терку.

4. Отриману “кашицю” розкладають тонким шаром на чистий папір чи дощечку або фанеру і сушать на повітрі (найкраще — на маленькому вітерку). Хто хочу прискоритись — можна сушити на самому маленькому вогні на сковорідці. Але тоді треба дуже уважно стежити, щоб “кашиця” саме висохла, а не “підсмажилась”. З цієї “кашиці” в голодні роки готували реальну кашу. Але вона мені не сподобалась. Все рівно відчувається трохи в’яжучий присмак.

5. Далі цю суху “кашицю” треба перемолоти в борошно. В домашніх умовах я це роблю на кавомолці. Отримане борошно просіюю через дрібне решето. Крупні фракції перемелюю знову.

6. Борошно готове. По трудозатратах воно виходить “золотим”, але коли його робиш для себе для святкової їжі, то це нормально. Якщо ж робити великі партії, то тут треба думати про промислові технології.

Творю, отже існую.

© 1999-2022, НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ, ПЕРЕХІД-IV. Всі права застережено.
Використання інформації з сайту дозволяється тільки при умові розміщення активного посилання на AR25.ORG