Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 11
  • Переглядів: 15

Прощання з загиблими: мезолітичний підхід (+аудіо)

Категорія:

Сучасні люди важко переживають втрату близьких. У давнину все було простіше і водночас серйозніше. Історія про короля маленького острова в Океанії, який втратив у бою своїх побратимів.

151203-vikingy-2.jpg

За звичаєм предків
За звичаєм предків

Аудіоверсія: Прощання з загиблими: мезолітичний підхід

- Хлопці, що сталося з Корвином?

- У Корвина ексцес почуття відповідальності за молодших бойових товаришів, яких він не зумів уберегти. Це не критичний стан психіки, і зараз краще не втручатися.

- І як давно у нього такий стан?

- Приблизно 40 годин після битви.

- Королю Фуопалеле простіше. Король проводив трьох своїх хлопців-командос і інших наших, які загинули, в дорогу до атолів в Океані Зірок ...

- Це як?

- Це типу як у вікінгів. Король посадив всіх мертвих хлопців на сидіння човна і з кожним поговорив. Потім по всій палубі розклав сухі дрова і облив пальним. Після цього взяв буксир, відтягнув цей човен подалі від берега, миль на двадцять, і підпалив.

- А потім король зібрав своїх живих хлопців і пішов з ними пити пиво. Мовляв, тим хлопцям, які мертві, вже добре, їх напуває пивом сам бог Мауна-Оро на березі Океану Зірок.

З роману Олександра Розова «Мауі і Пеле, що утримують світ».

Helvegen (Шлях до Гель) – це пісня про смерть, вмирання і пам'ять про тих, хто пішов. Про перехід і про відпускання. Це пісня про пошук втрачених пісень і старих традицій.

Гель (давньоскан. Hel – «та, що покриває») – в германо-скандинавській міфології богиня світу померлих (Гельгейм).

Знято компанією Broadstone Film у фортеці Бергенхус у Бергені, Норвегія, 22 серпня 2018 року.


 

Гурт Ensiferum (Фінляндія): Lai-lai-hei

Додатково: Реінкарнація сьогодні: настанови для аріїв

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
Наші інтереси: 

Повертаємось до витоків.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Індіана Джонс.
0
Ще не підтримано

Почав читати запис, дивлюсь щось дуже знайоме. а у кінці посилання на Розова :)
Читаю його меганезійский цикл, майже з самих перших книжок.

Кому цікаво:
його сторінка на Флібусті
сторінка жж
сторінка на проза.ру

Меганезійскій цикл, пана Розова, це можна сказати, утопія, де хочеться жити

Коментарі

Зображення користувача Василь Тодоров.
0
Ще не підтримано

Дякую за поетичну історію.
В тему навожу посилання на роздуми про сенс життя: http://www.memoriam.ru/otvety-na-vopros-o-smysle-zhizni-posle-utraty-uk

Радіємо!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Мезолітичний підхід заслуговує на добру згадку )
Чи матиме він застосування в постіндастріалі? Скоріше всього, що ні.
А от як пропонують слідувати єднанню з природою після свого відходу дизайнери Іспанії та Італії:
Cтати деревом. У світі набирають популярності послуги з “органічного поховання”

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Спалювання померлих - це ще трипільська традиція. Якщо предки спалені, то в нашій уяві вони перебувають на небесах - разом з ангелами, а якщо закопані в землю, то перебувають під землею - разом з хробаками.

Ще тисячу років тому руси спалювали своїх померлих у човнах.

Запорозькі козаки ховали померлих у човнах, може й спалювали - за звичаєм предків.

"Чимало всілякого доводилось бачити на місці колишньої Січі; так наштовхнулися ми на цілих 15 гробів, і ті гроби зовсім не схожі на наші (християнські), – вони були схожі на човни з урізаними носами". Аріянство – віра козаків.

На мою думку, це гарний звичай. Якби мене спалили у човні - це було б круто! Усі б раділи!

Арсен Дубовик каже:
Мезолітичний підхід заслуговує на добру згадку )
Чи матиме він застосування в постіндастріалі? Скоріше всього, що ні.
А от як пропонують слідувати єднанню з природою після свого відходу дизайнери Іспанії та Італії:<a href="https://www.ar25.org/node/32184" class="bb-url" rel="nofollow">Cтати деревом. У світі набирають популярності послуги з “органічного поховання”</a>

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Традиція і звичай - це велике діло.

Миро Продум каже:
Спалювання померлих - це ще трипільська традиція. Якщо предки спалені, то в нашій уяві вони перебувають на небесах - разом з ангелами, а якщо закопані в землю, то перебувають під землею - разом з хробаками.... На мою думку, це гарний звичай.

Та вже ж! Напевне б "раділи"! Особливо ті, кому "Народний Оглядач" як тріска в оці! ))))))))

Миро Продум каже:
... Якби мене спалили у човні - це було б круто! Усі б раділи!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Друзі б раділи, а вороги заздрили. Але до цього свята ще треба дожити і багато зробити :)

Арсен Дубовик каже:
Та вже ж! Напевне б "раділи"! Особливо ті, кому "Народний Оглядач" як тріска в оці! ))))))))

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Вiктор Нокiд.
0
Ще не підтримано

Давно не був тут.

Нажаль читати нічого.

Нажаль.

Якісь не зрозумілі теми... .

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Якщо нема чого читати, то треба писати :)

Вiктор Нокiд каже:
Давно не був тут.
Нажаль читати нічого.
Нажаль.
Якісь не зрозумілі теми... .

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Іван Ведь.
0
Ще не підтримано

Так друже, за!

Гарно, дуже гарно.

Зображення користувача Бард Рой.
0
Ще не підтримано

Зате музичка файна.

Хай буде!

Зображення користувача Індіана Джонс.
0
Ще не підтримано

Почав читати запис, дивлюсь щось дуже знайоме. а у кінці посилання на Розова :)
Читаю його меганезійский цикл, майже з самих перших книжок.

Кому цікаво:
його сторінка на Флібусті
сторінка жж
сторінка на проза.ру

Меганезійскій цикл, пана Розова, це можна сказати, утопія, де хочеться жити

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Меганезія багато в чому подібна до Вільної Української Держави. Тільки наш проект реалістичніший. Розов іде паралельно з нами.

Індіана Джонс каже:
Почав читати запис, дивлюсь щось дуже знайоме. а у кінці посилання на Розова :)
Читаю його меганезійский цикл, майже з самих перших книжок.
Кому цікаво:
його <a href="http://flibusta.is/a/33681" class="bb-url" rel="nofollow">сторінка </a>на Флібусті
сторінка <a href="http://alex-rozoff.livejournal.com/" class="bb-url" rel="nofollow">жж</a>
сторінка на <a href="http://www.proza.ru/avtor/rozoff" class="bb-url" rel="nofollow">проза.ру</a>
Меганезійскій цикл, пана Розова, це можна сказати, утопія, де хочеться жити

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Так, у Розова можна запозичити багато добрих ідей. Цікаво, чому тут так мало статей на цю тему. Навіть, це не обговорюється в "Розмовах". Треба виправляти.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Явсе Світ.
0
Ще не підтримано

Вчора допомагав копати могилу для далекої родички..Це вже не перший раз в такому дійстві приймаю участь (так у нас прийнято,якщо просять)..Сьогодні вже був сам похорон..Після того як ксьондз,дяк і церковний хор зробили все що потрібно,ми закопали тіло покійної..не знаю,як на мене краще вже йти на той світ із вогнем під трохи веселіші пісні,ніж під постійне нагадування що то був раб божий із історіями про Авраама та Ісака,які нікуди не клеяться до життя і світогляду вольного арія..

Дякую за чудову пісню,що додана до даної статті..

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Іван Ведь.
0
Ще не підтримано

Радіймо арії! Вибачте, будьте ласкаві, але копати яму своїм рідним заборонено, або я не так зрозумів.

Гарно, дуже гарно.

Зображення користувача Андрій Будкевич.
0
Ще не підтримано

Коли знайомився з творами традиціоналіста барона Ю. Еволи довідався, що згідно його заповіту тіло було кремоване, а прах похований на вершині гори Монте Роза,оскільки він любив альпінізм,в якому його приваблював ризик, віддаленість від усього людського, його приваблювала зустріч з чистими силами світу, світу як енергії... Спалювання померлих гарна традиція, своєрідне очищення вогнем...

Зображення користувача Іван Ведь.
0
Ще не підтримано

Так, дякую. Наші пращури так розуміли "світ". Теорія, що людина є "прах" вийшла з християнства.

Гарно, дуже гарно.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано
  • Якщо мене спитають, де мій дім,
  • «Він – за мостом
  • Через Небесну річку
  • В долині зір, на сході», –
  • Відповім.

Все, що робиться з власної волі, – добро!