Росія і Китай поховали мрію про відкритий для всього світу вільний Інтернет

У китайській моделі знайшлися продовжувачі: Володимир Путін запозичив цю ідею у Сі Цзіньпіна, який називає його «найкращим другом», пише Pierre Haski у французькому тижневику Le Nouvel Observateur (L’Obs).

Основне положення закону стосується розміщення в Росії всіх серверів, які обробляють дані російських користувачів.

Розташування сервера не має значення, тому що інтернет розглядається як глобальний і незалежне простір. Але це відходить в минуле. Держави вимагають репатріації серверів і даних, що зокрема дозволяє їм відгородитися від світової мережі. У них в руках опиняється своєрідний рубильник, який дозволяє ізолювати країну від решти мережі або навіть «закрити» інтернет.

Китайці, безумовно, випереджають всіх. Вони усвідомили необхідність контролю ще в 1990-х роках, а його інструменти стають все витонченішими, будь то софт чи підготовка кіберполіцейських.

Інтернет - вже не та велика сила свободи, як раніше. У 2000-х роках лауреат Нобелівської премії миру Лю Сяобо називав його «подарунком небес», але сьогодні він переможений силами держбезпеки.

У Росії інтернет залишався відносно вільним до президентських виборів 2012 року, коли опозиціонери доставили неприємностей Володимиру Путіну за допомогою демонстрацій молоді, яка активно користується мережею. Новий закон є продовженням логіки контролю інформації, як в ЗМІ, так і в мережі.