Україна навчилася жити без Донбасу. Це означає, що ми звільнилися від тягаря старої сировинної економіки

Про це у статті в "Дзеркалі тижня" розповіла Елла Лібанова — доктор наук, яка 12 років очолює Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України. 

"Те, що Україна навчилася жити без економіки Донбасу, швидше, плюс, ніж мінус. Це означає, що ми звільнилися від тягаря старої сировинної економіки. Однак із цієї тези абсолютно не випливає, що ми можемо відмовитися від територій, а особливо — від людей. Я далека від думки, що всі, хто там залишився, — проти України. Хоча ми втратили можливість і не встигли правильно вибудувати лінію поведінки держави стосовно переселенців, згідно з опитуваннями, у 2018 році частка тих, хто хоче залишитися в Україні, перевищила відсоток тих, хто хоче повернутися. Люди адаптувалися. Знайшли роботу, найняли житло. І це добрий знак", - сказала вона.

Вона зауважила, що Україна має відмовитися від сировинної орієнтації економіки: 

"Це дуже важко зробити. І для цього уряд має надавати преференції тим, хто продає продукт, а не сировину. Бо сьогодні в нас вигідно продавати сировину". 

Україна — країна-песиміст

"Ми настільки впевнені у тому, що в нас усе кепсько, що автоматично відмітаємо можливість визнання якихось перемог. Так, у нас ковбаса краща, ніж десь. У нас будинки будуються якісні. І вони нічим не гірші від європейських", - каже Лібанова. 

Професор також відзначила, українська міграція — нетривала: 

"Люди працюють по півроку й повертаються, оцінюють ситуацію. А це означає, що у нас справді є шанс їх повернути. У 2017 році 9, 3 мільярда доларів переведено в Україну від заробітчан. Іноземних інвестицій при цьому трохи більше 2 мільярдів доларів. Я розумію, що не всі 9 мільярдів були спрямовані на бізнес, але гроші витрачалися в нас".