Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
1604

Хто такі українці і де їхній Рай (+аудіо)

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Україна ніколи не була і не буде місцем комфорту. Україна – це місце для тих, хто бажає бути українцем.

181205sorochka19st.jpg

Сварга - символ Центру (українська сорочка 19 століття)
Сварга - символ Центру (українська сорочка 19 століття)

Аудіоверсія статті:  Хто такі українці і де їхній Рай

Народ – це спільнота, яка відрізняється від усіх інших стійким КОМПЛЕКСОМ ДУХОВНИХ, ПСИХІЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ і спроможна його передати своїм нащадкам. Згаданий стійкий комплекс – це народна ідентичність.

Ідентичність дає внутрішню цілісність. Народ живе доти, доки зберігає свою ідентичність. Зникає ідентичність – система втрачає цілісність і розпадається. Відтак найвищий прояв війни проти народу – це руйнування його ідентичності.

Фундаментом ідентичності є розрізнення «свій–чужий». Втрачається відчуття свого і чужого – руйнується ідентичність – зникає народ.

Українці – це члени українського народу. Українцем є той, хто відчуває себе українцем і визнається за свого іншими українцями.

Московія веде війну на знищення української ідентичності. Найголовніше наше завдання у цій війні – зберегти власну ідентичність і внутрішню єдність.

Ідентичність має три компоненти – фізичний, психічний і духовний. Відтак є три обов’язкові складники, які роблять нас українцями і дозволяють розрізняти своїх і чужих.

Антропологічний тип – це те, що ми розрізняємо з першого погляду. Якщо людина має непритаманні українцям фізичні (расові) ознаки, то це не українець.

Мова – це те, що ми розрізняємо з першого слова. Людина, яка не говорить українською мовою, не є українцем.

Культура – це те, що ми розрізняємо з першої спільної справи. Якщо світогляд, звичаї, поведінка людини невластива українцям, то це не українець.  

Українська ідентичність руйнується тоді, коли неукраїнський компонент представляється як український.

  • Якщо українцем називають людину з невластивим для українців антропологічним типом – це руйнування расової ідентичності. Наприклад, коли просувають «україномовних негрів у вишиванках».
  • Якщо українцем представляють людину, яка не розмовляє українською мовою, – це руйнування мовної ідентичності. Наприклад, коли пропагують «російськомовних українців».
  • Якщо представляють українським те, що далеке від українського звичаю, – це руйнування культурної ідентичності. Наприклад, коли рекламують серед українців моду на подертий одяг, дреди, пірсинг, татуювання.

Народ може розвиватися лише там, де зберігається його ідентичність. Таким місцем для розвитку українців є Україна. За межами України українці втрачають власну ідентичність уже в третьому поколінні через міжетнічні шлюби, втрату мови, зміну ментальності.

Найкраще місце для розвитку називається «Рай». Поширеним є помилкове уявлення, що Рай – це місце найвищого комфорту і достатку. Проте «ідеальні умови» ведуть до деградації і вимирання – див.: Експеримент «Всесвіт-25»: як рай став пеклом. Для того, щоб людина розвивалася і відчувала радість повноти буття, їй необхідні напруження, змагальність, стреси, долання перешкод. У нижчих просторах подій генератором перешкод стає навколишнє середовище. У вищих просторах подій людина сама кидає собі виклики, ставить перед собою «недосяжні» цілі і долає «нездоланні» перешкоди. Що більші труднощі, то вища радість перемоги.

Призначення України і українцівтворити нові світи. Український шлях – це божественна Гра, а українська політика – це мистецтво неможливого.

Україна ніколи не була і не буде місцем комфорту. Україна – це місце для тих, хто бажає бути українцем. Україна – для творців нового світу.

Хто бажає комфорту і асиміляції – той їде на цивілізаційну периферію.

Хто бажає щастя бути українцем – той зосереджується в Центрі. Адже Україна – це славетна Гіперборія, «планетарний полюс», «кузня народів», «горнило націй», Країна Оу, Оу-країна, Країна-зародок, яйцеклітина, писанка, стартап.

«Це місце, де розгадуються всі загадки. Тут зв'язок між цим світом і наступним»
(Френк Герберт).
 
 
Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.
 

 

 

Наші інтереси: 

Україна - наш Рай. Завжди!

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Зірка Вітошинська.

Цілковито правильно!
Тому така криза в сьогоднішній західній Европі,
і пошук своєї самобутности.

До цитованого :

"Якщо представляють українським те, що далеке від українського звичаю, – це руйнування культурної ідентичності.
Наприклад, коли рекламують серед українців моду на подертий одяг, дреди, пірсинг, татуювання"

можна би додати :

"наприклад, коли рекламують 'український реп', та інші 'блузи' " - які тягнуть униз!

Тоді коли наші світогляд, ритм, тональність, ментальність, духовий стан - зовсім інші : назвімо хоча би коломийки, гопак, щедрик тощо...

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Зображення користувача Арсен Дубовик.

"....в айкідо голів не розвалюють і щелеп не ламають, а їх знає весь світ. Ушу, тайцзіцюань – це бойові системи, в яких ніхто нікого не б’є. Гопак міг стати візитною карткою держави: наш одяг яскравий – шаровари, вишивана сорочка, взуття, а ще ритми. Зрештою, в нас зараз є осередки у США, в Канаді, Португалії. 
Я ж усе чесно досліджував на собі – хотів, аби наша техніка була ефективна й не завдавала шкоди здоров’ю. Весь світ знає про пекінську оперу, про вистави, де майстри кунг-фу демонструють техніку під ритми. Але ж наші національні костюми не поступаються, наші ритми не менш милозвучні. Ми могли би з не меншим успіхом демонструвати це у світі, доводячи, що нам теж є що показати.
(генерал Володимир Пилат)

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Ігор Каганець.

Схоже, що український Рай розквітає тоді, коли українці ведуть війну за Віру і Волю.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Явсе Світ.

Висновки до експериментів етолога Джона Келхуна "Всесвіт 25" прийнятні лише до категорії "простих людей"...

Цитата:
"Хто такі українці і де їхній Рай"...нема окремого Раю чи пекла для українців...і взагалі таке поняття як Рай і його місце знаходження це засмальцьована тема "духовенства",що не хоче чесно заробляти собі на життя,через що автоматично попадає у лабораторію до Джона Келхуна...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Ти вже довів себе до такого стану, що уявлення про рай для тебе недоступне.

Народжені повзати - зійдіть зі злітної смуги!

Явсе Світ каже:
Висновки до експериментів етолога Джона Келхуна "Всесвіт 25" прийнятні лише до категорії "простих людей"...
Цитата:
"Хто такі українці і де їхній Рай"...нема окремого Раю чи пекла для українців...і взагалі таке поняття як Рай і його місце знаходження це засмальцьована тема "духовенства",що не хоче чесно заробляти собі на життя,через що автоматично попадає у лабораторію до Джона Келхуна...

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Явсе Світ.

Не фантазуй Ігоре...ми по телефону домовлялися про інше...може трохи пишу своєрідно...але будь ласка,виходь із "манівців"...

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Володимир Федько.

Таємні сепаратні переговори!? Таємні домовленості!? Ню-ню...

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Явсе Світ.

Я знаю,що напевне всі ці коментарі видалять,та твій останній коментар так пасує Твоєму образу в чорних окулярах (жарт)...

"Таємні сепаратні переговори!? Таємні домовленості!? Ню-ню..."

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Володимир Федько.

Навіщо видаляти коментарі?
Вони цінні тим, що дають повну уяву про систему цінностей гравця, його настрої, ставлення до різних проблем, політичну орієнтацію, освітній рівень і, навіть, психологічний стан.

На їх основі можна складати інтелектуальне досьє гравця.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.

95% населення планети Земля є "простими людьми"!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Явсе Світ.

Саме так...їм нема діла ні до чого,окрім самих себе...тому Рай для них це просто слова...

Володимир Федько каже:
95% населення планети Земля є "простими людьми"!

Вірю в те, що розумію.

Зображення користувача Юр Цікавий.

Явсе Світ каже:
Саме так...їм нема діла ні до чого,окрім самих себе...тому Рай для них це просто слова...
Володимир Федько каже:<blockquote class="bb-quote-body">95% населення планети Земля є "простими людьми"!</blockquote>

Друже, я вже був у схожому стані, хоча і доволі давно, тому критики не буде.
Але якщо є бажання позбавитися, маєш дещо зрозуміти: ключем до будь якого стану є твій настрій, він не дарма так зветься, синонім — налаштування. Це схоже на дію коливального контура в радіоприймачі: він працює за принципом фільтра, тобто виокремлює з потоку думок в середовищі навколо і підсилює думки, відповідні настрою.
Далі треба зауважити, що прийняті думки підсилюються будь яким ставленням людини до думки, не важливо, погоджуєшся з нею, чи навпаки. Але нейтральне спостерігання за нею не дає думці живлення, і вона зникає у просторі. Навіть якщо думка дуже огидна, все одно вона підсилюється.
Тепер щодо думки. Те, що зазвичай вважається думкою, на мій погляд думкою не є, тільки її інтерпретацією зі сторони свідомості. Це так званий “внутрішній діалог”, або “внутрішній монолог”, це працює програма-інтерпретатор в автоматичному режимі.
Я якось прочитав у випадковій статті фразу “зупинити внутрішній діалог” і одразу просто спробував. На якусь мить я відчув цей стан зупинки потоку слів в свідомості, і трохи злякався. Це було дуже давно, я був молодий і авантюрний, і почав пробувати знов і знов, поки не знайшов спосіб зупиняти потік “думок”, просто було цікаво.
Отже, коли сам на сам із собою, просто спостерігаєш потік словесного інтерпретатора і фіксуєш думки , не живлячи їх своїм ставленням, тобто — нейтрально. За деякий час потік, не отримуючи живлення, ЗГАСАЄ, і Ти отримаєш цей стан внутрішнього мовчання. Не бійся його, думки відновляться, коли Ти захочеш. Але відновиться внутрішня рівновага.
Якщо це Тобі видається непотрібним — просто забудь.
Але все ж таки найбільш ефективним є Живе Слово.

Зображення користувача Володимир Федько.

Давно-давно, коли я вчився, то професор. який читав нам психологію, розповів як "зупиняти внутрішній діалог". І я досить часто це використовую.

Цитата:
Я якось прочитав у випадковій статті фразу “зупинити внутрішній діалог” і одразу просто спробував. На якусь мить я відчув цей стан зупинки потоку слів в свідомості, і трохи злякався. Це було дуже давно, я був молодий і авантюрний, і почав пробувати знов і знов, поки не знайшов спосіб зупиняти потік “думок”, просто було цікаво.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Можеш про це написати блог? Дякую.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Арсен Дубовик.

Можеш про це написати блог? Дякую.

Опубліковано Юр Цікавий 7 Грудень, 2018 - 15:39 каже:
Я якось прочитав у випадковій статті фразу “зупинити внутрішній діалог” і одразу просто спробував. На якусь мить я відчув цей стан зупинки потоку слів в свідомості, і трохи злякався. Це було дуже давно, я був молодий і авантюрний, і почав пробувати знов і знов, поки не знайшов спосіб зупиняти потік “думок”, просто було цікаво.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Юр Цікавий.

Арсен Дубовик каже:
Можеш про це написати блог? Дякую.

Я спробую, але треба довчити "матчастину", тобто інструментарій.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Це небезпечна практика, оскільки в штучно створений "вакуум" може притягнутися дещо зовсім для нас непотрібне.

Внутрішній діалог - це захисний механізм нашої психіки.

Важливо, щоб цей постійно триваючий діалог був якісним, генерував світло, був "високовібраційним".

Юр Цікавий каже:
Арсен Дубовик каже:<blockquote class="bb-quote-body">Можеш про це написати блог? Дякую.
</blockquote>

Я спробую, але треба довчити "матчастину", тобто інструментарій.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Юр Цікавий.

Ігор Каганець каже:
Це небезпечна практика, оскільки в штучно створений "вакуум" може притягнутися дещо зовсім для нас непотрібне.
Внутрішній діалог - це захисний механізм нашої психіки.
Важливо, щоб цей постійно триваючий діалог був якісним, генерував світло, був "високовібраційним".

Цілком погоджуюся. Не варто, наприклад, прослуховувати печальну музику, реквієм чи щось подібне - може бути біда.
Але є й переваги, наприклад під час небезпеки, коли потрібно діяти в стані стресу це дозволяє уникнути паніки. Також в двобої або спарінгу.
Тому я і не наважився досі писати про це, хоча мушу зізнатися, в декількох коментарях натякав.
Я досі вагаюся.
Дякую за пораду.

Зображення користувача Зоріна Небокрай.

Юре, найцінніший коментар. Дякую.
Хоч ще ми повинні пам'ятати , що кожна думка є творець. Що думаємо - те і діється. Боїшся чогось -те і притягується, засуджуєш щось- то сам проживеш те. А те, що негативні думки насідають, то з нас вилазять програми минулих життів. Йде чистка через проживання. Потрібно спостерігати за такими своїми негативними вибриками і робити аналіз себе. Шляхом усвідомлення себе в негативній ролі, можна надалі навчитись спокійно приймати те, що не подобається.
Я сама так вчуся бачити себе. Оце почула деякі слова, то виписала їх, поставила у рамку і повісила на кухні, собі під ніс. Передаю: не суди, не віщай, не пропонуй, не вимагай, не умоляй, не приказуй, не проси - а просто кажи. Кожний раз перечитую і аналізую, чи правильно я сьогодні розмовляла і які емоції з мене вилазять при вирішенні чогось.

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Володимир Федько.

Український національний солідаризм як особливе світовідчуття доступний лише людям, які мають абсолютно особливі властивості як фізичного, так і психічного і, перш за все, духовного характеру. Для цього потрібне особливе, якщо завгодно «метафізичне» чуття. Під цим поняттям мається на увазі, в першу чергу, здатність розгледіти за зовнішньою, чисто поверхневою схожістю, сутнісне розходження і, навпаки, в несхожих за зовнішніми проявами речах побачити їх принципову спорідненість. А, по-друге, вміння виокремити з тимчасового і другорядного – вічне і суттєве.

Сьогодні люди практично втратили цю здатність, внаслідок граничної раціоналізації сучасного життя, зберігши її лише в найпростіших проявах. Так, наприклад, ми безпомилково розпізнаємо запах гнилі і ніяк не переплутаємо його з ароматом квітучої яблуні (до речі, кажуть, навіть гіпноз не впливає на нюхові відчуття). Тому досить просто «принюхатися» до сучасного світу, щоб відчути сморід розкладання. Однак, якщо з нюхом справа ще більш менш нормальна, то із зором вже явно щось не те.

(За мотивами творчості Вікторії Ванюшкіною, філософа-штурмовика).

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Ора Світла.

Цілком погоджуюсь, Зірко.
Цитата:
"Тоді, коли наші світлгляд, ритм, тональність, ментальність, духовний стан - зовсім інші: назвімо хоча би коломийки, гопак, щедрик тощо..."

І додаю зовсім неприйнятне: виконання Українського Гімну у ритмі джазу !

Усе проминає, за винятком Бога і Любові.
Григорій Сковорода

Зображення користувача Володимир Федько.

Щодо дредів, пірсінгу і татуювання, то, на мою думку, це дикунство!

З "подертим одягом" трохи інша ситуація. Безумовно, що носити подерті штани чи сорочку просто безкультурно.

В той же час, у джинсовій моді є такий напрямок, коли речі штучно надається старий, "бувалий" вигляд. Фактично, це стосується тільки джинсів, джинсових сорочок, курток і жилетів. Але джинсова одежа не є традиційною українською одежею. Джинсова одежа прийшла в світ від ковбоїв Дикого Заходу. Вона зручна для дозвілля і відмовлятися від неї недоцільно.

На роботу можна і потрібно ходити згідно встановлених адміністрацією правил, тобто т. зв. дресс-код. Якщо обов'язкових правил не встановлено, то кожен може одягатися за своїм смаком і, в той же час, зберігаючи офіційний стиль. У вихідні дні можна одягатися вільно... Наприклад, коли я працював у великій групі кампаній, то у понеділок-п'ятницю ми повинні були приходити на роботу в костюмі, сорочка з краваткою. І не ходити два дні підряд в одній сорочці. Якщо ж потрібно було вийти на роботу у вихідний день, то дозволялося бути у джинсах і футболці чи светрі.

Цитата:
Якщо представляють українським те, що далеке від українського звичаю, – це руйнування культурної ідентичності. Наприклад, коли рекламують серед українців моду на подертий одяг, дреди, пірсинг, татуювання.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Андрій Ясун.

Звиняй, пане Володимире, але джинси першими використовували генуезькі моряки.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Володимир Федько.

У цій сфері я не мав глибоких знань, друже Андрію! Та завдяки твоїй підказці оновив інформацію в голові :-)

"Джинси вперше були виготовлені в Генуї (Італія), коли місто було незалежною республікою і морською потугою. Початково виготовлені для генуезьких військово-морських сил, як штани, які відповідали вимогам універсальності: попри те, що вони могли бути мокрими і сухими, були зносостійкими і штанини їх легко закочувалися, щоб зручно було драїти палубу.

Історія джинсів розпочалася, коли 24-річний єврейський емігрант з Баварії Леві Стросс (Levi Strauss) заснував у Сан-Франциско, Каліфорнія, майстерню з пошиву штанів для гірників та золотошукачів.

Перші джинси Леві Страус пошив у 1853 році після того, як один із золотошукачів поскаржився йому, що золото знайти значно легше, ніж пару міцних та зручних штанів. Перші джинси нагадували комбінезон і були скроєні з коричневої тканини, призначеної для наметів і тентів.

У ті часи тканини, що використовували для пошиву цих легендарних штанів, відправлялися з італійського порту Генуя, і на тюках ставили штамп місця відправлення «Genes». Американці — отримувачі читали штамп на свій манер — «Джинс».

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.

Україна – це місце для тих, хто бажає бути українцем!

На мій погляд, це квінтесенція статті!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Виходить, що українці найкраще реалізують себе у війні за вищі цілі.

Тепер зрозуміло, чому українці мали бойові етноніми: "козаки" (мечоносці, від кес - меч), руси (тури, таври - тобто воїни), готи-гети (учасники військових походів), гуни (богатирі, велетні), арії (ярі, енергійні, шляхетні).

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Десь два чи три роки тому я в телефонній розмові попереджав Явсе Світа, що треба припиняти цей потік негативу.

Добре, що у нас є інструмент від’ємного голосування, яке здійснюється через профіль гравця.

Нагадаю, як це працює.

Якщо я голосую за коментар чи статтю гравця, наприклад, кількістю +100 галів, то йому додається 100 галів, а з мене вони знімаються.

Проте моє голосування може бути й критичним (мінусовим, від’ємним). Якщо я голосую кількістю -100 галів, то у гравця віднімається 100 галів, проте і у мене віднімається 100 галів (як це завжди буває при голосуванні).

Якщо у гравця виявляється порожній гаманець, він втрачає статус активного гравця і вже не може голосувати та коментувати. Для поповнення гаманця треба зробити інвестицію або отримати гали від іншого гравця.

Володимир Федько каже:
Таємні сепаратні переговори!? Таємні домовленості!? Ню-ню...

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Володимир Федько.

Я завжди стояв на позиції, що кожна людина має право вільно висловлювати свої думки, точку зору, конструктивно критикувати... Це є нормальним для відкритого суспільства.

В той же час, якщо людина просто виливає публічно свій негатив, то необхідні засоби захисту спільноти/суспільства від впливу неадекватних людей, для яких основною метою є вияв свого невдоволення з будь-якого приводу.

Таким чином, застосування від'ємного голосування є достатньо ефективним засобом попередження та покарання!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Виливання негативу допускається тільки за гали. Хтось же має потім усе це прибирати. Це важка робота, яка вимагає справедливої оплати.

Володимир Федько каже:
Я завжди стояв на позиції, що кожна людина має право вільно висловлювати свої думки, точку зору, конструктивно критикувати... Це є нормальним для відкритого суспільства.
В той же час, якщо людина просто виливає публічно свій негатив, то необхідні засоби захисту спільноти/суспільства від впливу неадекватних людей, для яких основною метою є вияв свого невдоволення з будь-якого приводу.
Таким чином, застосування від'ємного голосування є достатньо ефективним засобом попередження та покарання!

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Ірина Новиченко.

Чудова стаття, у якій в стислій формі подано дуже важливу інформацію.
Я багато думала на цю ж саму тему, і одного разу в мене склалися такі слова про Україну:
Україна - це тест на мужність. Любити - значить віддавати, ділитися, дарувати. Лише вільні від страху люди здатні проявляти самовідданість, даруючи іншим тепло своїх сердець і не чекаючи за це винагороди. Народитися в Україні, жити в Україні, любити Україну - шанс на змужніння душі.

Зображення користувача Ігор Каганець.

У науці, у розраді
України доля,
А в залізі да у крові
України воля.

Так писав Юрій Федькович (1834 - 1888).

Ірина Новиченко каже:
Чудова стаття, у якій в стислій формі подано дуже важливу інформацію.
Я багато думала на цю ж саму тему, і одного разу в мене склалися такі слова про Україну:
Україна - це тест на мужність. Любити - значить віддавати, ділитися, дарувати. Лише вільні від страху люди здатні проявляти самовідданість, даруючи іншим тепло своїх сердець і не чекаючи за це винагороди. Народитися в Україні, жити в Україні, любити Україну - шанс на змужніння душі.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Додав аудіоверсію цієї статті, а також відео.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Бард Рой.

Перші два пункти - поділяю. А от з третім, то тут є нюанси. Який же рокер без брутальних татушок. А от пірсінґ, дійсно, має гомосячий душок. А дреди, то вообше - ніґґерські штучки. Власне, як і реп, з власною розвідкою щодо його появи хочу поділитися із шановним товариством.
Отже, Це було у 70-ті у ЗСА (вірогідно, північний схід, типа, Ню-Йорк)... Одна біла пара необачно потрапила до чорного району. А при собі вони мали касетника. Ну а чорні, які пихтіли марігуановим косяком, оплакуючи сотні тисяч своїх чорних братів і сестер, замордованих факен білими, й запримітили своїх "кривдніків", та ще й - з магнітофоном... Дівчину, перед тим, як зарізати, звісно, зґвалтували, хлопця просто забили (чи може, навпаки). Натомість один із гноблених ніґґерів (а невдовзі, афроамериканець) запримітив того магнітофона, вхопив його, й нумо - дьору... Ну знаєте, як у зграйних тварин це буває: одна хапає шмат і "робить ноги" - щоби із іншими не ділитися. Інші ж звірини, бачачи це, кидаються навздогін... От і тоді сталося так само: решта ніґґерів (а невдовзі, афроамериканців) кидає свій кривий промисел над ненависними блідолицими і кидається навздогін за тим факен-спритником, вигукуючи при цьому свою факен-лайку. Загнали гада у глухий кут - під якийсь мур, що навіть мавпі не перестрибнути. І тоді загнана мавпа (даруйте, афроамериканець) у відчаї повертається до своїх єдиноплемінників лицем, увімкнений касєтнік ставить собі на плече, підтримуючи його лівою рукою. А у правій - тримає ножа: мов, геть факен звідси, поріжу всіх факен на фіґ. Корєша, теж, повитягали закривавлені кров'ю білих гнобителів ножики і давай його наставляти по-понятіям: брат, факен, ти не правий - ця факен здобич наша, мов, факен покайся, факен брате... І ця лайка тривала чимало часу. А тлом її виступала музика, що лунала з динаміків мафону, відібраному у убитих ними клятих білих.
... Ось так і появилося це стидобище - реп. А насправді - ніґґерська лайка (речитатив) у супроводі музички.
P.S. До слова, а ви бачили коли-небудь на рок-концертах чорношкірих слухачів? А чи знаєте хоч одного рокера з чорним кольором шкіри? Тільки, індіянця Гендрікса, як приклад, не наводьте. Висновок: білій людині чорний реп шкідливий: потемнішає шкіра, відросте хвіст і полізе вона, врешті, за бананами. На вишеньку.

Хай буде!