Зображення користувача Володимир Щербина.
Володимир Щербина
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

“Cambridge Analytica” використала модні смаки людей, щоб допомогти Трампу отримати владу

Інформатор “Cambridge Analytica” Крістофер Віллі (Christopher Wylie) стверджує, що ця політична консалтінгова фірма використовувала дані Facebook про смаки людей, щоб заохотити їх голосувати за Дональда Трампа під час американських виборів 2016 року.

wylie.jpg

фото з сайту www.businessoffashion.com
Виступ Крістофера Віллі на конференції "Voices". Фото з сайту www.businessoffashion.com

29-річний дослідник, котрий цього року розкрив зловживання свого колишнього роботодавця даними під час виборів, також стверджував, що така тактика посилила профіль та ідеологію Стіва Бенона, колишнього головного стратега Білого дому.

“Дані про смаки у моді було використано для того, щоб допомогти Бенону сформувати рух Альтернативних правих (alt-right), - зауважив Крістофер Віллі у четвер (29.11.2018) на організованій фірмою "The Business of Fashion" щорічній конференції “Voices” в Оксфордширі. Він заявив, що вивчення “лайків” у фейсбуці традиційним американським брендам, таким, як “Wrangler” або “LL Bean” дозволяє компанії вивчати політичні смаки і ідентифікувати людей, більш схильних до сприйняття протрампівських звернень.

[Щорічна конференція індустрії моди “Voices” (голоси), організована компанією “The Business of Fashion” збирає першопрохідців індустрії моди, дизайнерів, розробників разом з мислителями, аналітиками, підприємцями, розробниками технологій тощо, що створює ефект міжгалузевої синергії і формує новий, більш адекватний погляд і на бізнес, і на життя загалом. Конференція відбувається щорічно наприкінці листопада. - прим перекладача]

“Вони [Cambridge Analtica] вивчали реальних людей, - додав колишній дослідник модних смаків [Крістофер Віллі]. - Коли вони займались конкретними брендами, то потрапляли у своєрідне річище, що допомагало будувати алгоритми. Вивчення персональних рис, музичних та модних смаків є найбільш інформативним інструментом прогнозування особистості”.

За словами пана Віллі зібрані дані показують, що люди, які надають перевагу загальноамериканським брендам, таким, як “Hollister”, - як правило більш відкриті і більш готові реагувати на протрампівську рекламу.

Тим часом ті, хто надає перевагу європейським брендам, таким, як “Kenzo” або “Alexander McQueen”, як правило більш ліберально налаштовані і менш цікаві для протрампівської реклами.

Пан Віллі, котрий був директором дослідження “Cambridge Analytica” під час виборів, назвав цю стратегію “зброєю масового знищення”, додавши, що це дозволило фірмі використати культурні наративи, які виходили з індустрій культури і моди.

Він також пригадав  свою першу бесіду з паном Беноном, котрий використовував протрампівський вебсайт Breitbart News, який на його думку був про моду, тому що запитував “Яким чином ви творите культурні зміни?”

“Ми [Бенон і я на той час] зауважили, що якщо нам подобаються деякі стереотипи, якщо ми розглядаємо культуру, як розподіл атрибутів, що відзеркалюють світ — ми можемо розібратись, куди воно виведе.

Пан Віллі на завершення своєї доповіді ще раз нагадав, як впливові модні бренди можуть впливати на формування політичних переконань і закликав тих, хто формує смаки публіки, зробити свій внесок і використати свої платформи для стимуляції змін.

“ Від вас залежить не тільки формування, але й захист нашої культури!” - сказав він.

“Від вас залежить, чи стануть Трамп і Брекзіт Кроками (Crocs) та Шанелями (Chanel) нашої політичної епохи.

Джерело: Cambridge Analytica used people's fashion tastes to help Trump into power's, "Independent" 30 листопада 2018 р.

Переклав: Володимир Щербина

А ось тут повний запис  45-хвилинної доповіді Крістофера Віллі

 

До речі, ось посилка на статтю 2007 року, де серед іншого сказано, як в одній з голландських вищих шкіл заборонили учням носити одяг торгівельної марки “Lonsdale”, тому що на думку керівництва школи цей бренд популярний серед правих радикалів.

Наші інтереси: 

Треба вивчати сучасні соціальні технології

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Ця сьогоднішня смакова технологія нагадує мені наші маслосоюзи початку ХХ ст., які використовували гасло "свій до свого по своє" (ми любимо нашу сметану, наші сири*..., які приносять нам прибутки, підтримують нашу традицію, нашу Справу, МОВУ...).

* Знаково, що "СИР" означав "український сир". Недаром це слово, і слово "СИРИЙ" - одного грона!

Тому що наші люди колись сиру НЕ ВАРИЛИ : ось нам ЖИВИЙ приклад смаково-філософсьсько-господарської цілісности, яку ми, в "Народному Онлядачі" й "Гартленді" собі повертаємо (необізнані гобіти наш сир досі називають якимсь "творохом", а перероблений сир - "українським сиром"
- перекручення понять).

А за цим ціла філософська й господарська культура...
і її сила!

Два життєві приклади :

1) покоління моїх батьків зберегло у діяспорі слово "сир" як СИНОНІМ саме "УКРАЇНСЬКОГО сиру".
Наші мами дуже жалували, що їхні вареники
(з картоплею і сиром) не такі смачні, як в Україні.

Тому вони, на очах своїх дітей, ставили молоко (ще тоді непастеризоване!) на сонце, аби скисло, і через марлю видобували зі сирватки СИР. Таким чином, вони намагалися наблизити вид і смак сиру до домашнього...

До речі, картопляно-сирові вареники витіснили з українського стравопису УССР (за вийнятком рідкісних селян, які їх ревно зберегли). Я сама на тому переконалася - в ресторанах великих міст про таких не чули десь до 2004 р.;

2) (українського) СИРУ НЕ ЗНАЛИ НАВІТЬ У ФРАНЦІЇ**, яка пишається своїми ~ 320-тьма...

** Сміховинка, взята зі життя: яких 15 років тому,
у посольстві Франції, у Києві, святкують молоде "Божолє". Там - світові знаменитості Києва.

До вина подають всілякі сири : це ж дипломатична нагода гордої Франції просунути свою господарську культуру.
Дружина культурного аташе тягне мене за рукав : "Зірко, швидше, знайомся з найпошуканішим сиром, бо зараз його розберуть". Ледве пропхавшись, дивлюся й смакую: це ж НАШ СИР!!!
Я ледь не захлиснулася від сміху, і... радости за його загальний успіх!

Смакова технологія - не нова практика. Тим більше, коли йдеться про виклик: зберегти свою культуру перед новітнім затопленням націй.

Тільки сьогодні ця практика вживає модерніші технології, в умовах новітніх воєн. Добре, Влодку, що про неї згадав.

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !

Коментарі

Зображення користувача Андрій Ясун.
0
Ще не підтримано

То якби ці соціальні технології використали демократи, то це було би правильно? А для Трампа це - зловживання!? Московська пропаганда теж вважає свою позицію у світі правильною, та менш антагоністичною вона від цього не стане.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Дуже цікава ідея - просувати ідеологію разом з відповідною модою. Беремо на замітку.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Чого тільки не придумають, щоб відволікти увагу від головного факту - Трамп переміг тому. що світу набридли ліваки і світ рухається вправо!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Зірка Вітошинська.
0
Ще не підтримано

Ця сьогоднішня смакова технологія нагадує мені наші маслосоюзи початку ХХ ст., які використовували гасло "свій до свого по своє" (ми любимо нашу сметану, наші сири*..., які приносять нам прибутки, підтримують нашу традицію, нашу Справу, МОВУ...).

* Знаково, що "СИР" означав "український сир". Недаром це слово, і слово "СИРИЙ" - одного грона!

Тому що наші люди колись сиру НЕ ВАРИЛИ : ось нам ЖИВИЙ приклад смаково-філософсьсько-господарської цілісности, яку ми, в "Народному Онлядачі" й "Гартленді" собі повертаємо (необізнані гобіти наш сир досі називають якимсь "творохом", а перероблений сир - "українським сиром"
- перекручення понять).

А за цим ціла філософська й господарська культура...
і її сила!

Два життєві приклади :

1) покоління моїх батьків зберегло у діяспорі слово "сир" як СИНОНІМ саме "УКРАЇНСЬКОГО сиру".
Наші мами дуже жалували, що їхні вареники
(з картоплею і сиром) не такі смачні, як в Україні.

Тому вони, на очах своїх дітей, ставили молоко (ще тоді непастеризоване!) на сонце, аби скисло, і через марлю видобували зі сирватки СИР. Таким чином, вони намагалися наблизити вид і смак сиру до домашнього...

До речі, картопляно-сирові вареники витіснили з українського стравопису УССР (за вийнятком рідкісних селян, які їх ревно зберегли). Я сама на тому переконалася - в ресторанах великих міст про таких не чули десь до 2004 р.;

2) (українського) СИРУ НЕ ЗНАЛИ НАВІТЬ У ФРАНЦІЇ**, яка пишається своїми ~ 320-тьма...

** Сміховинка, взята зі життя: яких 15 років тому,
у посольстві Франції, у Києві, святкують молоде "Божолє". Там - світові знаменитості Києва.

До вина подають всілякі сири : це ж дипломатична нагода гордої Франції просунути свою господарську культуру.
Дружина культурного аташе тягне мене за рукав : "Зірко, швидше, знайомся з найпошуканішим сиром, бо зараз його розберуть". Ледве пропхавшись, дивлюся й смакую: це ж НАШ СИР!!!
Я ледь не захлиснулася від сміху, і... радости за його загальний успіх!

Смакова технологія - не нова практика. Тим більше, коли йдеться про виклик: зберегти свою культуру перед новітнім затопленням націй.

Тільки сьогодні ця практика вживає модерніші технології, в умовах новітніх воєн. Добре, Влодку, що про неї згадав.

Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !