Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Московія потрапила в капкан, який сама ставила для України

Тепер РФ - сторона конфлікту в якості агресора. Наші військові, після формалізації акту агресії, вже не будуть пов'язані принципом «стоїмо і не провокуємо», і Московія вже підписала собі мультимільярдні  репарації.

Бойове зіткнення відбулося не в акваторії Азовського моря, а в нейтральних водах Чорного моря - і це велика різниця, оскільки в Азовському морі судноплавство регулюється двосторонніми договором між Україною і РФ, а нейтральні води Чорного моря потрапляють під дію міжнародних нормативно-правових актів і насправді створюють прецедент найзухвалішого нехтування ними. Тобто це вже стосується всіх країн, які здійснюють міжнародне судноплавство і в першу чергу - країн НАТО, три з яких мають вихід до моря. Так що інцидент не в Азовському морі і не в Керченській протоці, а в нейтральних водах Чорного моря.

Другий момент має дещо інший сенс. До цього дня формально не було зафіксовано стан агресії РФ проти України. Проте РФ фігурувала як сторона конфлікту, що стоїть за підконтрольними їй силами, але не прямо. Тож не дивно, що за всю епопею мінських переговорів, Московія наполегливо і послідовно продавлювала введення сепаратистів в переговори як сторону конфлікту, тим самим намагаючись вивести себе з розряду агресора, оскільки це безумовно має юридичні та матеріальні наслідки після закінчення війни. Як відомо, Москві цей маневр не вдався і Московія була чітко кваліфікована як єдина сторона конфлікту.

Проте ця невизначеність викликала найбезпосередніші наслідки, зокрема - для конфігурації бойової операції на Сході України. Вираз «Стоїмо і не провокуємо» з'явився не на рівному місці, оскільки занадто різкі дії Москва використовувала як привід до початку широкомасштабної війни з умовним статусом «агресор» для України.

Для тих, хто вважає цю конструкцію надуманою і перетягнутою, рекомендуємо звернутися до подій 2008 року в Грузії. На той час Московія вже створила ряд своїх військових баз на окупованих грузинських територіях і здавалося б питання про те, хто там агресор був у 2008 році - просто недоречне. Проте результат всім добре відомий.

Це - добре відпрацьована Москвою тактика, коли вони лізуть, прикриваючись маскуванням «повстанців», шахтарів або ще кимось, а коли по ним відкривається вогонь, вони це перетворюють на акт неспровокованої агресії Грузії. Навіть зовсім далека людина, що слабо розбирається в політиці або військових питаннях, просто подивиться на карту і скаже, хто може бути агресором, а хто - ні. Проте, Грузію умовили підписатися під документом, де «вона першою почала» і Саакашвілі формалізував статус агресора за Грузією.

Зрозуміло, що на нього тоді натиснув Саркозі - особистий друг Путіна, але в сухому залишку, Грузія опинилася в абсолютно ідіотському становищі. Думаю, прийде час і грузинська Феміда дасть відповідь на запитання, чому Саакашвілі не просто здав свою територію, а й особисто поставив на Грузії клеймо агресора.

У нашому випадку, наші військові вже кілька років обмежені якраз тим, що спрацювало в Грузії. Але вчора - все змінилася. Московія потрапила в капкан, який сама налагоджувала для України точно так, як і для Грузії і тепер повним ходом йде формалізація її військової агресії. Це - вкрай важливий момент і наші моряки ще отримають свої нагороди за те, ЩО, а головне - ЯК дали Україні в руки таку зброю, яку більше ніхто дати не міг.

Що це означає? Дуже багато. Тепер РФ - сторона конфлікту в якості агресора і тому - не має ніяких прав, навіть слабо надуманих, на будь-які території України. Наші військові, після формалізації акту агресії, вже не будуть пов'язані принципом «стоїмо і не провокуємо» і Московія вже підписала собі мультимільярдні  репарації, які прилипли до неї як банний лист до відомого місця.

Якщо в Кремлі залишився хоч один нормальний і впливовий голос, він повинен озвучити Путіну просту думку: «Вова, ми облажались - йдемо з України. Далі буде тільки гірше, болючіше і дорожче».

Але там таких нема, а тому - тепер вони пожнуть те що посіяли, бо Україна - не Грузія, а Порох - НЕ Саакашвілі.

Джерело

Наші інтереси: 

Події розвиваються стрімко і в потрібному напрямку.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Розвиток України прискорюється, і нам також треба прискорюватися. Всесвіт за нас!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Розвиток України прискорюється, і нам також треба прискорюватися. Всесвіт за нас!

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Анатолій Творець.
0
Ще не підтримано

Ігор Каганець каже:
Розвиток України прискорюється, і нам також треба прискорюватися. Всесвіт за нас!

Не лише України. Час летить швидше. Згідно Закону Мура потужність інформаційних технологій (комп'ютерів). Зростає вдвічі кожні 2 роки. А це швидксть прийому і передачі рішенью Значно зросла швидкість переміщення людини та товарів та послуг. Ф еврлюційні процеси успішно переживуть ЛИШЕ ті що вчасно не лише пристосуються, а і будуть експлуатувати той природній процес

В мудрості - сила

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Війна прискорює розробку теорії українського національного солідаризму!

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!