Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

У новому світі звичне "ходіння на роботу" зникне: розмова з політологом про майбутнє

«Ми будемо жити в світі, в якому поняття робочого дня розчиниться», - каже Катерина Шульман. «Стара схема - отримав освіту і працюєш за фахом до самої смерті - теж йде в минуле. Ми опиняємось у світі, де людина весь час навчається. У вас не буде певної професії і певного місця роботи».

Самі терміни "постіндустріальна" економіка чи економіка "постпраці" говорять про те, що ми насправді не знаємо, як вона буде виглядати. Поки силами наук про суспільство вдається намітити лише якийсь загальний контур цього гіпотетичного майбутнього.

Перш ніж перерахувати ці риси, скажу про одну цікаву закономірність: багато рис майбутнього, помітні вже в сьогоденні (а майбутнє, зрозуміло, виростає з сьогоднішнього дня, а не раптово падає з неба в готовому вигляді), являють собою повторення минулого, причому іноді досить давнього, на новому технічному і соціальному рівні.

Постіндустріальне суспільство, або Яку державу ми будуємо

Ми входимо в епоху, коли виробництво товарів перестане бути найвищою цінністю і основним людським заняттям, коли завдяки технічному прогресу людство перестане молитися на ресурси.

Інструменти цього переходу - автоматизація, роботизація, нові засоби зв'язку та інформаційні технології.

Мабуть, зміниться сам принцип організації способу життя. Зникне звичне "ходіння на роботу" - пережиток, який дістався нам від фабричних робітників минулого століття.

Вже не буде такого, щоб тисячі людей в один і той же час і по одному і тому ж маршруту пересувалися. Ми вже зараз входимо в період, коли розпорядок життя змінюється, місто вже не населене робітниками, інженерами, начальниками цехів.

Середній житель міста зараз працює, швидше, в сфері адміністрування та обслуговування: в сервісі, ритейлі, в офісі. Городянин завтрашнього дня буде виробляти якийсь сервісний продукт, неважливо, чи буде це програмний продукт або послуга, але в будь-якому випадку це буде швидше за все сервіс, а не якась реальна продукція.

Ще одне спостереження. Зараз жінки стали частіше досить тривалий період не працювати - в сенсі не "ходити на роботу". Адже це досить пізнє надбання - декретні відпустки - вони і за радянської влади з'явилися досить пізно, і потім йшло постійне збільшення цього терміну, від року і до півтора і потім до трьох років.

Але насправді більшість  жінок працює, тільки віддалено або як фрілансери. Все це буде розвиватися і далі. Все більше і більше людей будуть працювати саме таким чином. Такий спосіб життя підвищує цінність сім'ї - люди все більше часу проводять в загальному домашньому просторі, а не йдуть звідти рано вранці і повертаються пізно ввечері, як в ХХ столітті.

Одночасно відбувається така цікава річ, як повернення аграрного сектора. Індустріальна епоха вбила селянство як клас і вбила аграрні держави, якою  багато в чому була дореволюційна Росія, перетворивши аграрні держави в індустріальні.

 А тепер після того, як індустріальний спосіб виробництва почне змінюватися і буде вимагати все меншого людської участі, аграрний сектор несподівано знову стає значущим, тому що людство ніколи так не харчувалося, як зараз.

Це відомо з існуючою статистикою: кількість калорій на душу населення, причому для всього світу, ні в який історичний момент не було таке велике, як зараз. Цілі народи відкривають для себе нові продукти, якими раніше вони не харчувалися в таких обсягах: це, наприклад, м'ясо для Індії і молочні продукти для Китаю.

Все це вимагає створення все більш різноманітних продуктів і тому цілком можливо, що королями майбутнього століття стануть, в тому числі, ті країни, які займаються сільськогосподарським виробництвом.

Через те, що багато секторів зараз високотехнологічні, вони вимагають все менше фізичного людської праці. Але, з іншого боку, вони вимагають людської участі - керівної, творчої.

Потрібно високотехнологічний продукт комусь продавати, потрібно також комусь постійно думати над тим, як він видозмінюється і прогресує.

В таких загальних термінах можна собі уявити, як буде змінюватися суспільство, як індустріальна економіка буде переходити до постіндустріальної. 

Індастріал, ультраіндастріал, постіндастріал – що це таке?

Наші інтереси: 

Життя змінюється і виграє той, хто випереждає ці зміни, або, принаймні, іде з ними в ногу.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Я вже більше 16 років не "хожу на роботу", проте працюю за власним планом і графіком: була дрібним підприємцем (освоїла елементарну бухгалтерію і облік), була репортером, журналістом-фрілансером (коли платили по факту виходу статті),була гідом і туристичним менеджером і при цьому перманентно займалась навчанням людей англійській мові, чим зараз продовжую займатися. Так що працювати - це не значить ходити кожного дня на роботу. В середині 2000-х дехто питав (і ти, Оксана, в їхньому числі): "А ти працюєш?" і вважали, що я не працюю, бо не хожу кожного дня на роботу. Ось така історія. Тепер ти, Оксана, стала адептом фріланса!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

І ні в який історичний момент не було стільки людей з надмірною вагою та хворих на діабет!

"Зважені і щасливі" - це вершина айзбергу, яку ми бачимо :-(

Цитата:
Це відомо з існуючою статистикою: кількість калорій на душу населення, причому для всього світу, ні в який історичний момент не було таке велике, як зараз. Цілі народи відкривають для себе нові продукти, якими раніше вони не харчувалися в таких обсягах: це, наприклад, м'ясо для Індії і молочні продукти для Китаю.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Дмитро Ткачук.
0
Ще не підтримано

Позитивна стаття! Вірю, що так і буде! Ті, хто вже спробував "не ходити на роботу" будуть і далі удосконалюватись в цьому ж напрямку. Повернутися в якийсь цех, чи офіс з 8-годинним робочим днем - для них буде пеклом))

Змінися сам і світ зміниться навколо тебе!

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Як з’ясувалося, бути гвинтиком індустріальної мегамашини - це і є пекло. Просто тоді ми це вважали нормою.

Дмитро Ткачук каже:
Позитивна стаття! Вірю, що так і буде! Ті, хто вже спробував "не ходити на роботу" будуть і далі удосконалюватись в цьому ж напрямку. Повернутися в якийсь цех, чи офіс з 8-годинним робочим днем - для них буде пеклом))

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Я вже більше 16 років не "хожу на роботу", проте працюю за власним планом і графіком: була дрібним підприємцем (освоїла елементарну бухгалтерію і облік), була репортером, журналістом-фрілансером (коли платили по факту виходу статті),була гідом і туристичним менеджером і при цьому перманентно займалась навчанням людей англійській мові, чим зараз продовжую займатися. Так що працювати - це не значить ходити кожного дня на роботу. В середині 2000-х дехто питав (і ти, Оксана, в їхньому числі): "А ти працюєш?" і вважали, що я не працюю, бо не хожу кожного дня на роботу. Ось така історія. Тепер ти, Оксана, стала адептом фріланса!

Зображення користувача Оксана Колосовська.
0
Ще не підтримано

Саме так. До всього треба "дійти" і "дорости" самотужки.

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Друзі, а як бути з військом, митницею, поліцією, міським транспортом...? Як бути з доставкою продуктів харчування в магазини, аварійними службами, медичними закладами...? Як бути з міжнародним авіаційним та залізничним сполученням ...?

Мені подібні мрії нагадують мрії про побудову комунізму, які нам навіювали у 1960-ті роки... :-)

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Оксана Колосовська.
0
Ще не підтримано

Декому життя "гвинтика" у кайф. Всі люди різні. Думаю проблем з військом, митницею, поліцією і іншими службами не буде.

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Оксано, я відчуваю у Ваших словах: "Декому життя "гвинтика" у кайф..." якусь зверхність над тими людьми, які щоденно ходять на роботу. Але якраз завдяки цим людям ми пересуваємося містом у транспорті, отримуємо вранці свіжий хліб... Ці люди щоденно несуть службу у війську та поліції... на "швидкій допомозі"... Актори щодня служать у театрі і ми можемо щоденно дивитися вечірні спектаклі...

Люди "вільних професій" - художники і поети, поети і письменники, дрібні ремісники існували у всі віки, але їх кількість у порівнянні з основною працезайнятою масою людей вельми маленька.

На протязі свого досить довгого життя я десятки років дружив з творчими людьми... Художниками і скульпторами, балеринами і хореографами... І життя творчих людей знаю досить добре.

Люди різні... це ви правильно кажете. Згідно розумових і фізичних здібностей проходить селекція на зайняття місця в суспільстві (проблему виборних посад чи кадрових призначень, коли неадекватні люди посідають посади, я не розглядаю...). Люди нерівні від народження, але в соціальному плані рівноцінні. І на касі в супермаркеті ще десятки років буде сидіти дівчинка з середньою освітою, яку не замінить жоден робот...

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!