Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Як американська преса стала «фейковою»

Категорія:

Свій ранок президент США Дональд Трамп починає з преси і перегляду новинних каналів. При цьому він досить емоційно реагує на прочитане і побачене. Видання пояснило таку звичку Трампа небайдужістю глави держави до того, як оцінюють його дії ЗМІ.

170307-tramp.jpg

Дональд Трамп - президент США
Дональд Трамп - президент США

Якщо вірити соцопитуванням, глава Білого дому міг би не хвилюватися: тільки 3 з 10 американців вірять тому, що показує телевізор і пише преса. Не менш вигідними для Трампа виглядають дослідження, які вивчали джерела отримання інформації жителями США.

Лише 10-15 відсотків з них отримують новини з газет, а 50 відсотків черпають відомості про навколишній світ з телеекранів. А що ж інші? Решта використовують як засіб комунікації соціальні мережі. Як, втім, і сам Трамп, який перетворив Twitter на потужну зброю для відповіді недоброзичливцям з традиційних ЗМІ і висміювання політичних опонентів.

І все ж глава Білого дому безуспішно продовжує свої спроби завоювати симпатії журналістів. Або хоча б змусити їх дотримуватися нейтралітету. Але щоразу зазнає невдачі. Його їдкі, саркастичні репліки на адресу «журналістського цеху» найчастіше мають огульний характер і б'ють не тільки по ворогам, які ніколи не стануть друзями, але і по союзникам.

Виникає враження, що Трамп провокує журналістську спільноту, прагнучи підірвати у населення віру в репортерську об'єктивність. Як написав хтось із західних експертів, «Трамп поводиться так, немов продовжує свою виборчу кампанію».

Газета New York Post стверджувала, що після свого обрання на зустрічі з американськими медіаменеджерами, яких зібралося приблизно чоловік 30-40, президент США не скупився на епітети.

«Ми сидимо в кімнаті, повної брехунів, представників продажних і необ'єктивних ЗМІ, які помилялися в усьому», – це, мабуть, найм'якше, що було виголошено на їхню адресу. Кумедно, що  захід, який минув в такій тональності, в оточенні Трампа назвали «чудовим».

Але чи такою необґрунтованою була реакція глави Білого дому, якщо згадати, як американські ЗМІ обходилися з Трампом в ході передвиборного марафону? Скільки жовчних коментарів йому довелося вислухати на свою адресу, до яких немислимих висот роздувалися його уявні, а часом реальні проблеми, з якою люттю критикувалися передвиборні обіцянки тільки для того, щоб довести: кандидат від республіканців не в змозі управляти країною.

У цьому «небажанні» бачити Трампа на посаді президента зійшлися погляди значної частини преси, незалежно від її партійної – республіканської чи демократичної – спрямованості. Вперше в історії, республіканські консервативні ЗМІ, за рідкісним винятком, об'єднали зусилля з демократами, щоб не пропустити Трампа до влади. Але в цій сутичці болючої поразки зазнала вся без винятку американська журналістика, яка принесла об'єктивність і професійні стандарти в жертву політичній доцільності.

А Трамп виграв, причому двічі. По-перше, він переміг на виборах. По-друге, продемонстрував, що міць і вплив "четвертої влади" були сильно перебільшеними. Тому сьогодні він може безкарно насміхатися над ЗМІ, називати їх «фейковими» і «анекдотичними» і в цілому це ніяк не впливає на його рейтинги. Колишні "володарі умів" здулися і лише безпорадно огризаються у відповідь на нападки Білого дому.

Сьогодні американські видання і телеканали ведуть боротьбу не з Трампом, як вони намагаються це представити, вони ведуть боротьбу за своє виживання.

Але чи вони зуміють в результаті зберегти свої позиції в суспільстві після того, як демонстративно пожертвували стандартами в ім'я боротьби інтересів, особистої неприязні або політичних поглядів?

Адже чим довше і жорстокіше вони сьогодні нападають на Трампа, посилаючись на свій професійний обов'язок контролювати роботу адміністрації, тим очевидніше виглядає їх необ'єктивність. А розплатою неминуче стане подальше падіння тиражів наїжачених на американського президента видань і рейтингів телеканалів. Колишня велич традиційних американських ЗМІ йде в минуле, і руку до цього вони доклали самі.

Джерело, переклад НО.

Дональд Трамп і провал системних ЗМІ (відео) - Intermarium.TV

 

Наші інтереси: 

Журналістика повинна бути об’єктивною. Принаймні чесною. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

«Те, що називається свободою преси, зовсім не означає, що преса вільна, і що деякі володарі мають право направляти її на власний розсуд для забезпечення підтримки їх власних інтересів і, якщо знадобиться, на противагу інтересам держави... Сьогодні журналіст уже знає, що він не просто писака, а людина, на яку покладена священна місія захисту найвищих державних інтересів».
(А. Гітлер, Ставка, з розмови з товаришами; 1941 р.).

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

«Релігійна потреба сама по собі глибоко закладена в душі людини, але вибір певної релігії є результат виховання. Натомість політична думка маси є тільки результатом обробки її душі і її розуму - обробки, яка часто ведеться з абсолютно неймовірною наполегливістю.

Найбільша частина політичного виховання, яке в цьому випадку дуже добре позначається словом пропаганда, падає на прессу».
(А. Гітлер, «Моя боротьба», кн. 2, гл. 3).

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

«Те, що називається свободою преси, зовсім не означає, що преса вільна, і що деякі володарі мають право направляти її на власний розсуд для забезпечення підтримки їх власних інтересів і, якщо знадобиться, на противагу інтересам держави... Сьогодні журналіст уже знає, що він не просто писака, а людина, на яку покладена священна місія захисту найвищих державних інтересів».
(А. Гітлер, Ставка, з розмови з товаришами; 1941 р.).

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

«Глибокі інтереси народу і держави вимагають недопущення того, щоб народні маси потрапляли в руки поганих, неосвічених і просто ганебних «вихователів». Обов'язком держави було б взяти на себе контроль за цим вихованням і систематично боротися проти зловживань преси. Держава повинна стежити особливо уважно за газетами, бо вплив газет на людей є найсильнішим і глибоким, хоча б через те, що газети говорять з читачем день у день. Саме рівномірність пропаганди і постійне повторення одного і того ж надають винятковий вплив на читача. Ось чому в цій області більш ніж в будь-якій іншій держава мала б право застосувати абсолютно всі засоби, що ведуть до мети. Ніякі крики щодо так званої свободи преси не повинні були б зупиняти державу, яка просто зобов'язана забезпечити нації таку необхідну їй здорову розумову їжу. Здорова держава у що б то не стало повинна взяти в свої руки це знаряддя народного виховання і по-справжньому поставити пресу на службу своїй нації».
(А. Гітлер, «Моя боротьба», к. 1, гл. 10).

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Варто на цю тему послухати Юлію Латиніну - у другій половині передачі (після 23:10) вона говорить про "лівий істеблішмент", який категорично не бажає віддавати владу. https://youtu.be/fcCLezYgyiA

Після 29:30 - як американська преса "контролювала" Обаму.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!