Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
630

Технологія навчання в Intermarium Institute – для абітурієнтів, здобувачів і магістрів

Категорія:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
3 - Схоже, що реально працює.

Інститут Міжмор’я – це перший у світі заклад постіндустріальної освіти, що поєднує роботу, гру, навчання і правильну соціальну самоорганізацію. Результатом діяльності Інституту стане формування спільноти постіндустріальних козаків.

160727novikozaky.jpg

Навчайся працюючи, працюй граючись!
Навчайся працюючи, працюй граючись!

Для абітурієнтів

Абітуріє́нтами (лат. abituriens — той, хто збирається йти) називаємо тих, хто бажає долучитися до діяльності Інституту Міжмор’я.

Для початку треба зареєструватися здобувачем вченого звання «магістр». Мета здобувача: розробити й захистити дипломний проект і стати дипломованим вченим козаком (козачкою) – магістром управління, філософії, права, захисту або економіки.

Для того, щоб стати козаком-здобувачем, необхідно:

1. Визначитися з темою дипломного проекту. Бажано, щоб назва теми одночасно була назвою майбутнього навчального курсу. Приклади тем:

  • Територіальна громада у селі Петрівка.
  • Постіндустріальний кооператив з виробництва стильного одягу.
  • Братство постіндустріальних авіаторів.
  • Братство військових істориків.
  • Братство меломанів.
  • Школа народних танців.
  • Радіо «Нова Європа».
  • Журнал геополітичних досліджень «Нова Європа».
  • Журнал історичних досліджень «Спадщина предків».
  • Школа територіальної оборони.
  • Центр дослідження гібридної війни.
  • Туристична агенція Intermarium.tours.
  • Відеостудія Intermarium.TV.
  • Студія веб-дизайну «Золота ера».
  • Курси англійської (польської, литовської) мови.
  • Рекламна агенція «Знай наших».
  • Стартап з експрес-ідентифікації людини (рівень, каста, соціотип).
  • Арійська Стрілецька Асоціація (АРСА).
  • Постіндустріальна торговельна мережа «Галономіка».
  • Постіндустріальний торент-банк «Торба» і так далі.

2. Обрати одну з п’яти кафедр Інституту:

  • M – метаполітики  
  • F – філософії динамізму
  • P – аріянського права
  • Z – захисту
  • E – постіндустріальної економіки

3. Написати пояснювальну записку обсягом від 2000 до 5000 знаків з обґрунтуванням актуальності, новизни і реалістичності проекту, а також  його суспільної корисності. У записці вказати:

  • кафедру
  • тему дипломного проекту
  • своє прізвище, ім’я, по-батькові
  • дату народження
  • фото для аватара
  • електронну пошту
  • номер мобільного телефону
  • акаунт у Фейсбуці або (і) скайп-адресу (для відеозв’язку).

4. Надіслати пояснювальну записку приватно адміністратору мережі. Відкриту частину записки бажано одразу ж опублікувати у своєму блозі і розпочати обговорення з потенційними членами демосу.

5. Якщо потрібна додаткова інформація, то абітурієнт отримає про це запит ел. поштою, телефоном або скайпом. 

6. Якщо все зроблено правильно, то абітурієнт отримує повідомлення про те, що йому присвоєно вчений статус «здобувач» і козацький статус – постіндустріальний «козак» – з інформацією про доступ до його персонального сайту в домені intermarium.institute

Для здобувачів

Персональний сайт надається здобувачу-козаку для підготовки дипломного проекту, що передбачає:

  • публікацію власних статей на тему дипломного проекту,
  • публікацію статей та оглядів з інших джерел, корисних для проекту,
  • формування «бібліотеки» – списку використаних джерел (текстових чи медіа файлів),
  • публікацію коротких новин про події, пов’язані з темою проекту,
  • публікацію новин про хід підготовки проекту,
  • створення ройового лідерського демосу під головуванням здобувача,
  • обговорення публікацій сайту учасниками демосу,
  • публікація учасниками сайту власних блогових записів,
  • отримання новин Інституту, кафедри та інших сайтів Інституту (здобувачів, магістрів, навчальних курсів).

Сайт здобувача має адресу: "№.кафедра.intermarium.institute", де "№" – порядковий номер реєстрації (починаючи від 101), а "кафедра" – позначення кафедри (M, F, P, Z, E – див. вище), наприклад, 105.F.intermarium.institute.

Захист дипломного проекту має відбутися протягом року від дати реєстрації здобувача. За наявності поважних причин термін може бути продовжений.

Корисним чинником захисту проекту є створення ройового демосу, старшина якого надає здобувачу допомогу з відповідних аспектів:

  • «радник» виступає в ролі наукового керівника
  • «правник» допомагає відпрацювати правові аспекти проекту
  • «захисник» допомагає захистити проект від загроз гібридної війни
  • «скарбник» допомагає проекту з економічних аспектів (самозабезпечення, інвестиції, пожертви тощо).  

Усі члени ройового демосу автоматично отримують статус постіндустріальних козаків і козачок.

Чисельність ройового демосу не може перевищувати 20 учасників. Якщо бажаючих увійти до демосу більше 20, то рій треба перетворити на сотню. В сотні має бути не менше 40 учасників і не менше 4 роїв. Старшину сотні і роїв затверджує сотник-здобувач, адже він є головою лідерського демосу.  

Для магістрів

Після захисту дипломного проекту козак отримує:

  • статус магістра одного з 5 напрямків: «магістр управління», «магістр філософії», «магістр права», «магістр захисту», «магістр економіки»;
  • шикарний диплом про набуття статусу магістра з темою дипломного проекту;  
  • право викладати на кафедрі навчальний курс на тему дипломного проекту;
  • електронну пошту Інституту, наприклад, 105.F@intermarium.institute (105.F означає «спеціальність №105 на кафедрі філософії»);
  • повний доступ до керування власним сайтом;
  • право реєструвати здобувачів і надавати їм персональні сайти, наприклад, 10.105.F@intermarium.institute;
  • доступ до наповнення радіо «Нова Європа» власними матеріалами.

Магістр має право викладати в Інституті свій предмет і розвивати свій демос, перетворюючи його на сотню, полк, кіш.

Якщо на кафедрі викладається принаймні чотири предмети, то магістри, будучи ройовими (головами роїв) можуть заснувати сотню і обрати з-поміж себе завідувача кафедрою. Оскільки зав. кафедрою набуває статусу сотника, то він, після затвердження адміністрацією Інституту, отримує вчене звання доцента.

Завідувач кафедрою отримує доступ до наповнення сайту кафедри з адресою "кафедра.intermarium.institute", наприклад, F.intermarium.institute (сайт кафедри філософії).

Після заснування кафедри рішення про захист диплому і заснування на його основі нового навчального курсу ухвалює завідувач кафедрою.

Для доцентів і професорів

Якщо на кафедрі формується полк, то завідувач кафедрою – полковник – після затвердження адміністрацією Інституту отримує вчене звання професора. Якщо формується кіш, то кошовий отримує звання старшого професора.

Сформовані на кафедрах демоси діють за колективною моделлю, тому завідувачі кафедрами регулярно переобираються. При цьому актуальне вчене звання визначається козацьким статусом:

  • ройовий – магістр
  • сотник – доцент
  • полковник – професор
  • кошовий – старший професор

Якщо козацький статус знижується, то за козаком залишається його вчене звання з додатком «почесний». Наприклад, професор кафедри економіки, який перестав бути полковником, пожиттєво зберігає за собою вчене звання «почесний професор економіки» в якості шани за його попередні заслуги.  

Результатом діяльності Інституту стане формування спільноти постіндустріальних козаків. Одна їх частина матиме вчені звання магістрів, доцентів, професорів і старших професорів, інша частина матиме звання здобувачів.

Постіндустріальні козаки постійно навчаються і навчають інших.   

Додаткові пояснення у статтях: 


Прошу висловлювати свою думки щодо запропонованої технології навчання, ставити запитання і давати пропозиції. Обговорення цієї статті є основою техзавдання на розробку сайтів Інституту, кафедр і здобувачів.

Життя преображається. Творимо!      


Модель роботи Інституту також описана у статтях:

Наші інтереси: 

Навчаємось, розвиваємось, знайомимось зі світлими людьми, поширюємо Світло.

Коментарі

Зображення користувача Леонід Українець.

Пропоную кафедри позначати українськими буквами: У, Ф, П, З, Е.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Краще латинськими, адже тоді позначення кафедр відповідатимуть інтернет-адресі сайтів кафедр та ел. пошти магістрів.

До того ж ми орієнтуємося на багатомовність, так що латинські позначення будуть зручнішими для інших народів Міжмор’я.

Леонід Українець каже:
Пропоную кафедри позначати українськими буквами: У, Ф, П, З, Е.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Цiкаво хто небудь iз авторiв та читачiв "НО" коли небудь працював у ВНЗ хоча б асистентом?

Хай Буде!

Зображення користувача Миро Продум.

У нас є принаймні два професори і один доцент. Можливо, хтось із них колись працював асистентом. А в чому питання?

Василь Федорiв каже:
Цiкаво хто небудь iз авторiв та читачiв "НО" коли небудь працював у ВНЗ хоча б асистентом?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Питання у тому, що жодного слова не написано щодо навчального процесу як такого. Людина iз середньою освiтою поступила до ВНЗ й вiдразу почала писати дипломний проект. Це як?

Хай Буде!

Зображення користувача Володимир Федько.

Цитата:
Питання у тому, що жодного слова не написано щодо навчального процесу як такого.

Друже, замість того, щоб постійно ВСЕ критикувати... :-) напиши своє бачення навчального процесу.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Велеслав Гіперборій.

Дехто з нас є доцентом Інституту Східної Європи і ін.вузів. Зав.кафедрою, відділом
Україно-Слов'яно-Карпатської культури. Це якщо буде потреба.

Зображення користувача Леонід Українець.

Чисельність ройового демосу не може перевищувати 20 учасників. ... В сотні має бути не менше 40 учасників.
Як тоді назвемо команду з чисельністю від 21 до 39 козаків?

Зображення користувача Ігор Каганець.

Такі демоси неможливі. Якщо рій наближається до межі 20, то йому варто структуруватися на 4 рої, збільшити загальну кількість козаків до 40 і заснувати сотню.

Спільноту чисельністю від 21 до 39 можна назвати "потенційна сотня".

Леонід Українець каже:
Чисельність ройового демосу не може перевищувати 20 учасників. ... В сотні має бути не менше 40 учасників.
Як тоді назвемо команду з чисельністю від 21 до 39 козаків?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Для початку треба сформувати навчальні курси, яких у нас ще нема.

Щоб створити навчальний курс, здобувачу треба заснувати ройовий демос і захистити диплом.

Якщо тема дипломного проекту зацікавить абітурієнта, він може записатися до цього рою, взявшись за виконання найбільш відповідної для нього системної функції (радник, правник, захисник, скарбник) або "помічник голови", "помічник радника" тощо.

У результаті підготовкою дипломного проекту, наприклад, "Радіо Нова Європа", займається ціла група.

Після захисту дипломного проекту сайт здобувача набуває статусу навчального курсу, який сам набирає здобувачів для розвитку напрямку дипломного проекту.

Як бачимо, запропонована система постіндустріальної освіти поєднує навчання і роботу, а також самоорганізацію (знайомства) і гру.

Василь Федорiв каже:
Питання у тому, що жодного слова не написано щодо навчального процесу як такого. Людина iз середньою освiтою поступила до ВНЗ й вiдразу почала писати дипломний проект. Це як?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Що таке "навчальний курс" у розумiннi "НО"??
Я знаю, що таке "навчальний план" та "навчальна програма", наприклад, для пiдготовки бакалавра", "спецiалiста", "магiстра" за фахом "фiзика" й спецiалiзацiєю "теоретична фiзика" та якi там можуть бути дипломнi роботи (проекти).
Яким чином може самонавчатися випускник школи? Звiдки вiн може знати, що йому треба знати для написання "дипломного пректу", назва якого йому просто сподобалася. Як вiн може сам шукати собi викладчiв для пiдготовки "дипломного пректу", про який нiчого крiм назви не знає?
Цiкаво було б почути вiдповiдь на цi питання вiд залучених до усього цього професорiв та доцента (про яких було згадано вище).

Хай Буде!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Навчальний курс - це організоване навчання якійсь корисній справі, наприклад, творити відеофільми, стріляти з пістолета, розмовляти іноземною мовою, писати вірші, робити власне радіо, випускати журнал, володіти філософською системою, вишивати хрестиком, шити одяг тощо.

Першими до роботи інституту долучаться люди, які вже вміють добре робити деякі справи, захоплені ними і бажають знайти однодумців. Врешті-решт, хочеш вдосконалити свою майстерність - знайди учнів.

Проте можливі й інші варіанти навчання, коли людина зацікавилася якоюсь темою і шукає однодумців та вчителів для спільних пошуків.

Наприклад, якийсь школяр, любитель програмування бажає опанувати роботу з системою Docker - для управління ізольованими Linux-контейнерами. Він отримує сайт, збирає інших бажаючих, створює демос і шукає вчителів. До демосу діти можуть запросити своїх батьків, готових профінансувати це захоплення дітей. Радником демосу - науковим керівником проекту - має бути запрошений програміст, який справді може навчити цій справі. Поки його не знайдуть - займаються самоосвітою.

У цьому випадку маємо гурток, в якому дійсно можна чомусь навчитися. Після захисту диплому здобувач отримує звання магістра (з правом викладання), а гурток може перерости у справжню школу програмування. Сайт здобувача набуває статусу навчального курсу.

Я розумію, що це не дуже подібно на сучасну освіту, зате значно цікавіше, динамічніше і результативніше.

Василь Федорiв каже:
Що таке "навчальний курс" у розумiннi "НО"??
Я знаю, що таке "навчальний план" та "навчальна програма", наприклад, для пiдготовки бакалавра", "спецiалiста", "магiстра" за фахом "фiзика" й спецiалiзацiєю "теоретична фiзика" та якi там можуть бути дипломнi роботи (проекти).
Яким чином може самонавчатися випускник школи? Звiдки вiн може знати, що йому треба знати для написання "дипломного пректу", назва якого йому просто сподобалася. Як вiн може сам шукати собi викладчiв для пiдготовки "дипломного пректу", про який нiчого крiм назви не знає?
Цiкаво було б почути вiдповiдь на цi питання вiд залучених до усього цього професорiв та доцента (про яких було згадано вище).

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Що робити у цьому випадку школяру, який прочитай тут про фiрму "Антонов", й захотiв стати авiацiйним конструктором, щоб працювати у цiй фiрмi?

Що робити школяру, який десь прочитав про "адронний колайдер" й хоче дiзнатися, що це таке та у майбутньому там працювати.

Кого цi школярi мають запросити для цього до свого "демосу"?

Хай Буде!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Школяру треба написати пояснювальну записку обсягом від 2000 до 5000 знаків з обґрунтуванням актуальності, новизни і реалістичності цього проекту, а також його суспільної корисності.

Взагалі-то ідея цікава. Тема дипломного проекту: Влаштування конструктором на роботу в ДП "Антонов". Для захисту дипломного проекту треба влаштуватися на роботу конструктором.

До демосу можна запросити інших школярів, які цікавляться авіацією, своїх батьків, якщо вони підтримують цю ідею, а також когось з ДП Антонов для наукового керівництва та спонсорування проекту.

Після успішного захисту магістр може відкрити навчальний курс "Влаштування конструктором на роботу в ДП "Антонов"". Можливо, ДП навіть його фінансуватиме - для пошуку талановитої молоді або просто для оригінального самопіару.

Щодо адронного колайдера, то навряд чи наш Інститут зацікавиться таким дипломним проектом. Проте все залежить від переконливості абітурієнта.

Василь Федорiв каже:
Що робити у цьому випадку школяру, який прочитай тут про фiрму "Антонов", й захотiв стати авiацiйним конструктором, щоб працювати у цiй фiрмi?
Що робити школяру, який десь прочитав про "адронний колайдер" й хоче дiзнатися, що це таке та у майбутньому там працювати.
Кого цi школярi мають запросити для цього до свого "демосу"?

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Нічого принципово нового тут не має. У науці це зветься – «наукова школа». Зрозуміло, що таку школу можна назвати «демосом», хоча ніхто й ніколи там не призначав, «скарбників», «суддів», чи «захисників». Наприклад такі школи («демоси») у часи СРСР були у теоретичній фізиці СРСР. Провідними було дві: школа Миколи Миколайовича Боголюбова (до речі Інститут теоретичної фізики НАН України має його ім’я, Микола Миколайович був його засновником й певний час там працював) та школа Льва Давидовича Ландау. Вони жорстко конкурували між собою. Кожен мав свій академічний журнал: боголюбовці контролювали журнал АН СРСР «Теоретична і математична фізика» (ТМФ), а ландавці «Журнал експериментальної і теоретичної фізики» (ЖЕТФ) АН СРСР. Найвищим досягненням вважалося надрукувати свою наукову працю у журналі конкурентів, бо публікації реферувалися й прорватися через реферування конкурентів було не просто, для цього треба було зробити щось непересічне.
Ці школи («демоси») були організовані по різному.
Ландавці концентрувалися у Москві. В принципі потрапити до школи міг хто завгодно. Існував сформульований Ландау так званий «Ландау-мінімум» – загально відомий сталий набір завдань. Мінімум приймав спочатку сам Лев Давидович, а потім його найближчі учні. За життя Ландау його склало 43 чоловіка.
Боголюбовці були розкидані по цілій імперії від Москви до Кишинева, Києва, Харкова, Львова та Сімферополя. Микола Миколайович своїх учнів до Москви не стягував. До речі Академік Ігор Юхновський – учень М.М. Боголюбова.
Учнів відбирали персонально учні Миколи Миколайовича. Наукові інтереси М.М. Боголюбова були дуже широкими. Він відзначався тим, що під певну фізичну проблему завжди створював відповідну математику. Наприклад теорію надпровідності БКШ (Джон Бардін, Леон Купер, Джон Шріфер), за яку творці отримали Нобелівську премію ніхто не вивчає так як її написали БКШ, а вивчають через рівняння-перетворення М.М. Боголюбова. Виникає питання, чому М.М. не отримав Нобелівську премію за теорію надпровідності?
Відповідь дуже проста. Микола Миколайович багато чим займався й досить пізно побачив працю Леона Купера стосовно так званого «феномена Купера» про можливість створення «куперівських пар». Стаття Боголюбова вийшла на півроку пізніше публікації БКШ. А так у будь якому підручнику зараз теорія надпровідності БКШ викладається так як це сформулював Боголюбов через свої перетворення, які так й називаються – «перетворення Боголюбова».
Але до чого тут «демоси»? А ні до чого. Якщо є лідер, який буквально випромінює ідеї, то біля нього обов’язково виникає відповідна школа зацікавлених учнів, бо сам лідер не спроможний реалізувати усі свої ідеї, йому потрібні учні, яким він ставить завдання й за потреби дещо підказує. Якщо хтось побажає потрапити до такої школи, то має відповідати певним вимогам, які встановив у цій школі її засновник. Тобто правила у школі формулює її лідер, а не учні. Ніколи учень не може створити школу, він може тільки потрапити у вже існуючу, якщо відповідатиме встановленим там вимогам та правилам.
Одна історія про те, як М.М. Боголюбов ставив завдання. Після захисту докторської дисертації одним із учнів М.М. відбувається бенкет. М.М. міг випити багацько коньяку й зберігав при цьому ясність думок. Так от, після кількох годин бенкетування М.М. піднімає очі на присутніх й промовляє: «А ви знаєте, що ви мені заважаєте?». Й виганяє усіх в інші кімнати, а сам хвилин двадцять щось пише. Після цього виходить до бенкетуючих, відловлює одного із своїх учнів заводить в окрему кімнату й каже: «Ось тобі завдання, поки не закінчиш звідси не вийдеш». А сам йде до інших пити коньяк. Так з’явилася ще одна, досить непересічна праця із квантової теорії поля.
Для М.М. Боголюбова не існувало мовних проблем. Під час роботи в Україні М.М. Боголюбов написав та видав класичний підручник «Лекції з квантової статистики», який багато років існував тільки в україномовній версії й усі зацікавлені студенти по цілій імперії мали навчатися за тим підручником.
До речі автору цих рядків один із учнів М.М. Боголюбова, завідувач кафедри теоретичної фізики на початку четвертого курсу поставив завдання на курсову роботу, прийшовши до гуртожитку чим здивував усіх студентів, бо до студентів викладачі у гуртожиток приходили виключно із метою планово щось там перевірити, або для розбирання обставин якоїсь великої халепи. Мене у гуртожитку не було, перелякані студенти увечері розповівши про візит питали: «Що ти накоїв?» Наступного дня зранку вже був на кафедрі й спитав: «Що трапилося?» На що отримав відповідь: «Нічого, чому Ви здивувалися, у Нас так прийнято, ось Вам завдання на курсову роботу, будуть питання приходьте до дому обговоримо.» Ця курсова потім переросла у дипломну працю, а потім у кандидатську дисертацію. Опонентами при захисті були учні М.М. Боголюбова, причому другим опонентом був син М.М. – М.М. Боголюбов (молодший) – зараз академік РАН.

Хай Буде!

Зображення користувача Ігор Каганець.

Чудово! Дуже цікава і повчальна історія. Завдання Інституту Міжмор'я якраз і полягає в тому, щоб максимально полегшити і "поставити на потік" заснування нових наукових і мистецьких шкіл, проектів, стартапів, "толок", духовних братств, аж до опанування окремих навиків, наприклад, збирання грибів, облицювання плиткою чи прищеплювання рослин.

Василь Федорiв каже:
Нічого принципово нового тут не має. У науці це зветься – «наукова школа». Зрозуміло, що таку школу можна назвати «демосом», хоча ніхто й ніколи там не призначав, «скарбників», «суддів», чи «захисників». Наприклад такі школи («демоси») у часи СРСР були у теоретичній фізиці СРСР. Провідними було дві: школа Миколи Миколайовича Боголюбова (до речі Інститут теоретичної фізики НАН України має його ім’я, Микола Миколайович був його засновником й певний час там працював) та школа Льва Давидовича Ландау. Вони жорстко конкурували між собою. Кожен мав свій академічний журнал: боголюбовці контролювали журнал АН СРСР «Теоретична і математична фізика» (ТМФ), а ландавці «Журнал експериментальної і теоретичної фізики» (ЖЕТФ) АН СРСР. Найвищим досягненням вважалося надрукувати свою наукову працю у журналі конкурентів, бо публікації реферувалися й прорватися через реферування конкурентів було не просто, для цього треба було зробити щось непересічне.
Ці школи («демоси») були організовані по різному.
Ландавці концентрувалися у Москві. В принципі потрапити до школи міг хто завгодно. Існував сформульований Ландау так званий «Ландау-мінімум» – загально відомий сталий набір завдань. Мінімум приймав спочатку сам Лев Давидович, а потім його найближчі учні. За життя Ландау його склало 43 чоловіка.
Боголюбовці були розкидані по цілій імперії від Москви до Кишинева, Києва, Харкова, Львова та Сімферополя. Микола Миколайович своїх учнів до Москви не стягував. До речі Академік Ігор Юхновський – учень М.М. Боголюбова.
Учнів відбирали персонально учні Миколи Миколайовича. Наукові інтереси М.М. Боголюбова були дуже широкими. Він відзначався тим, що під певну фізичну проблему завжди створював відповідну математику. Наприклад теорію надпровідності БКШ (Джон Бардін, Леон Купер, Джон Шріфер), за яку творці отримали Нобелівську премію ніхто не вивчає так як її написали БКШ, а вивчають через рівняння-перетворення М.М. Боголюбова. Виникає питання, чому М.М. не отримав Нобелівську премію за теорію надпровідності?
Відповідь дуже проста. Микола Миколайович багато чим займався й досить пізно побачив працю Леона Купера стосовно так званого «феномена Купера» про можливість створення «куперівських пар». Стаття Боголюбова вийшла на півроку пізніше публікації БКШ. А так у будь якому підручнику зараз теорія надпровідності БКШ викладається так як це сформулював Боголюбов через свої перетворення, які так й називаються – «перетворення Боголюбова».
Але до чого тут «демоси»? А ні до чого. Якщо є лідер, який буквально випромінює ідеї, то біля нього обов’язково виникає відповідна школа зацікавлених учнів, бо сам лідер не спроможний реалізувати усі свої ідеї, йому потрібні учні, яким він ставить завдання й за потреби дещо підказує. Якщо хтось побажає потрапити до такої школи, то має відповідати певним вимогам, які встановив у цій школі її засновник. Тобто правила у школі формулює її лідер, а не учні. Ніколи учень не може створити школу, він може тільки потрапити у вже існуючу, якщо відповідатиме встановленим там вимогам та правилам.
Одна історія про те, як М.М. Боголюбов ставив завдання. Після захисту докторської дисертації одним із учнів М.М. відбувається бенкет. М.М. міг випити багацько коньяку й зберігав при цьому ясність думок. Так от, після кількох годин бенкетування М.М. піднімає очі на присутніх й промовляє: «А ви знаєте, що ви мені заважаєте?». Й виганяє усіх в інші кімнати, а сам хвилин двадцять щось пише. Після цього виходить до бенкетуючих, відловлює одного із своїх учнів заводить в окрему кімнату й каже: «Ось тобі завдання, поки не закінчиш звідси не вийдеш». А сам йде до інших пити коньяк. Так з’явилася ще одна, досить непересічна праця із квантової теорії поля.
Для М.М. Боголюбова не існувало мовних проблем. Під час роботи в Україні М.М. Боголюбов написав та видав класичний підручник «Лекції з квантової статистики», який багато років існував тільки в україномовній версії й усі зацікавлені студенти по цілій імперії мали навчатися за тим підручником.
До речі автору цих рядків один із учнів М.М. Боголюбова, завідувач кафедри теоретичної фізики на початку четвертого курсу поставив завдання на курсову роботу, прийшовши до гуртожитку чим здивував усіх студентів, бо до студентів викладачі у гуртожиток приходили виключно із метою планово щось там перевірити, або для розбирання обставин якоїсь великої халепи. Мене у гуртожитку не було, перелякані студенти увечері розповівши про візит питали: «Що ти накоїв?» Наступного дня зранку вже був на кафедрі й спитав: «Що трапилося?» На що отримав відповідь: «Нічого, чому Ви здивувалися, у Нас так прийнято, ось Вам завдання на курсову роботу, будуть питання приходьте до дому обговоримо.» Ця курсова потім переросла у дипломну працю, а потім у кандидатську дисертацію. Опонентами при захисті були учні М.М. Боголюбова, причому другим опонентом був син М.М. – М.М. Боголюбов (молодший) – зараз академік РАН.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Головна проблема знайти Боголюбова, Ландау, Антонова, Патона (того, старшого)... Цим може займатися тiльки держава, якщо органiзована не нижче нiж СК-3, або вже навiть СК-3,5, як у ЗДА:

https://www.ar25.org/article/strategichni-studiyi-ssha-myslyvci-za-mriyeyu.html

https://www.ar25.org/article/ssha-darpa-saic-ta-inshi-tvorci-maybutnogo-strategichni-studiyi.html

Або у Ізраїлю:

https://www.ar25.org/article/tehnologichni-inkubatory-dosvid-izrayilyu-strategichni-studiyi.html

Хай Буде!

Зображення користувача Василь Федорiв.

Саме завдяки таким науковим школам (а були ще школи генеральних конструкторiв у рiзних галузях) СРСР певний час наближався до СК-3, поки у часи так званого "застою" не скотилися до СК-2,5.

Хай Буде!

Зображення користувача Володимир Федько.

Друже Василе! Історія, яку ти нам повідав, дуже цікава! Але... До створення Інституту Міжмор'я вона не має ніякого відношення...

І Ігор, і я... і ще багато хто з нашого членства можуть повідати аналогічні історії. Напиши своє бачення навчального процесу в нашому Інституті.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Василь Федорiв.

"І Ігор, і я... і ще багато хто з нашого членства можуть повідати аналогічні історії. Напиши своє бачення навчального процесу в нашому Інституті." -
Щоб щось написати про навчальний процес треба знати кого й для чого готує навчальний заклад, тобто за якою спеціальністю, спеціалізацією й якого рівня.
Якщо, Ви уважно прочитаєте перелік можливих тем «дипломних проектів», то побачите, що їхнє здійснення потребує знань від рівня випускника однорічного кравецького професійного училища («Постіндустріальний кооператив з виробництва стильного одягу») на базі повної середньої освіти, випускника середнього спеціального училища («коледжу») культури («Школа народних танців») до рівня випускників та викладачів Академії Генерального Штабу («Центр дослідження гібридної війни»).
У переліку є теми, які взагалі не є завданнями якогось там дипломного проектування, а є питаннями, які вирішують групи зацікавлених громадян у межах чинного Закону України «Про об’єднання громадян»: «Братство постіндустріальних авіаторів»; «Братство військових істориків»; «Братство меломанів»; «Арійська Стрілецька Асоціація (АРСА)». До речі, я не знаю й навіть не можу собі уявити, хто це такі «постіндустріальні авіатори».
Теми «Журнал геополітичних досліджень «Нова Європа»» та «Журнал історичних досліджень «Спадщина предків»», на мою думку (думку людини, яка трохи собі уявляє, що таке науковий журнал й яка реально організовувала та проводила Всеукраїнські й Міжнародні наукові конференції та випускала збірки відповідних наукових праць різної тематики із залученням у оргкомітети конференцій та редакційні колегії збірок фахівців найвищої кваліфікації у своїх спеціальностях), також не можуть бути темами якогось дипломного проекту. Такі проекти (причому, якщо мова про журнали, то це тривали проекти) можуть здійснити колективи фахівців найвищої кваліфікації рівня докторів наук, професорів на чолі із людиною, яку решта тих самих докторів наук, професорів визнають за авторитета у відповідній науковій царині. Інакше такий проект швидко перетвориться у такого собі метелика, який проіснує у кращому випадку кілька місяців й стане черговим притулком для зграї графоманів.
Очевидно не може бути темою дипломного проекту питання організації курсів англійської (польської, литовської й будь якої іншої) мови. Єдине, що для цього потрібне, це наявність професійного філолога, активного (наголошую, що цей філолог має бути активним носієм мови, який нею вільно володіє) носія відповідної мови, приміщення (хоча навчання викладач може провадити у своєму власному помешканні) й можливо (хоча й не обов’язково) певного комп’ютерного обладнання. У невеличкій групі активний носій може навчити мові й без будь якого обладнання.
Вам як старшому офіцеру, подаю певну аналогію. Уявіть собі, що Вам запропонували організувати навчальний процес у якомусь військовому навчальному закладі, але не сказали якому, може це шестимісячна школа підготовки сержантів, може якесь профільне (при цьому що це за профіль Вам також не відомо) вище чотирьохрічне військове училище, може профільна військова академія для офіцерів, які вже кілька років прослужили командирами рот (батарей) чи навіть батальйонів (дивізіонів), а може це взагалі Академія Генерального Штабу для командирів полків та бригад. Погодьтеся, що навчальний процес у цих військових навчальних закладах має трохи відрізнятися.
Цікаво, що Ви як фахівець думаєте стосовно проблеми створення «Школи територіальної оборони».
P.S. Дипломний проект у жодному разі не може бути основою якогось навчального курсу. Навпаки, дипломний проект – це розв’язання якогось конкретного, вузького, завдання у межах певної спеціальності та спеціалізації, чи, якщо комусь така назва більше подобається, у межах певного навчального курсу (хоча це й не правильно, оскільки фахівців у вищих навчальних закладах готують не в межах «навчального курсу», а в межах спеціальності, наприклад, «фізика» та спеціалізації, наприклад, «теоретична фізика»). При виконанні дипломного проекту студент має продемонструвати вміння використовувати набуті під час навчання знання для розв’язання конкретного реального завдання. У найкращому випадку, дипломний проект – це тема якогось одного семінарського заняття у межах відповідного профільного спецкурсу на четвертому році навчання.
Навіть кандидатська чи докторська дисертації це також лише розв’язання конкретної проблеми у межах якоїсь наукової спеціальності, наприклад, «теоретична та математична фізика». Кандидатська дисертація може бути темою трьох-чотирьох семінарських занять у межах відповідного профільного спецкурсу на четвертому році навчання.
Докторська дисертація (й то далеко не завжди) може стати основою для одно-двосеместрового «спеціального курсу» (один із предметів на четвертому році навчання із відповідною назвою) у межах певної спеціальності та спеціалізації.

Хай Буде!

Зображення користувача Микола Стригунов.

Аспірант може бути асистентом, кандидат наук - доцентом, а доктор - професором. Це стандартна практика. Аспірантами стають магістри. Тут магістерське звання є підтведженням здатності викладити, підтвердженням професійної кваліфікаціїї. Як і за стандартною практикою. А тема роботи, як і за стандартною практикою, не може бути темою курсу. Назвою і змістом курсу, може бути, наприклад, "Філософія динамізму". Просто, за відсутності професора, її викладатиме магістр. Це значно краще, ніж майже повне невігластво.

Якщо прагнеш дива - створюй його!

Зображення користувача Володимир Федько.

Були ще наукові школи - "шарашки"... в яких за гратами творили талановиті конструктори...

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Василь Федорiв.

"Були ще наукові школи - "шарашки"... в яких за гратами творили талановиті конструктори..." - Нажаль Ви не розумiєте, що таке "наукова школа". У "шарашцi" (найвiдомiший опис "В кругє пєрвом") не може бути заснована наукова школа впринципi, бо там не має вiльного вибору. Наука це перш за все свобода. у шарашках не було й не могло бути науки.

Хай Буде!

Зображення користувача Богдан ДуБ.

Можу розпочати базові курси по:
1. Основа (DIY): відеозйомка, відеомонтаж, основи мультимедіа. Підстава: успішне застосування/практика, більше 15ти відповідних сертифікатів від Ютуб.

2. Основа (DIY): електрика, електромонтаж і ремонт електро-систем. Підстава: адекватне знання теорії, класичних і сучасних методів, знання правил і норм монтажу різних країн, успішне застосування/практика, підтверджене практикою і часом (тобто, надійне). Після проходження, учень зможе самостійно і якісніше за найманих працівників, виконати електромережу як для житлових об"єктів, так і технічних приміщень (з верстатами, додатковими засобами безпеки і т.д..) Виконані об"єкти будуть відповідати нормам монтажу, і будуть прийняті на обслуговування відповідними інстанціями.

3. Основа (DIY): ремонт, підключення та обслуговування електродвигунів. Підстава: та ж.

4. Основа (DIY): Васту - наука про простір. Підстава: тривале дослідження, спілкування з спеціалістами і успішне застосування. проходження безкоштовних і платних курсів світових майстрів у цій сфері, начитка по Васту і дотичних дисциплінах, допуск до дисципліни від спеціалістів у м.Луцьк.

Цитата:
постіндустріальний «козак»

: коректніше - постіндустріальний джура.

* DIY - do it yourself - "зроби це сам" - зроби сам. Означає вміння якісно зробити річ / виконати роботи, а не купувати її / наймати працівників. Також, клас/лінійки техніки, для цього призначеної. На приклад, є лінійка Professional, а є DIY.

"Революція без еволюції - це ідейна спекуляція"

Зображення користувача Миро Продум.

Чудово! Готуйся, Богдане! З вересня буде можливість засновувати навчальні предмети, курси, навики.

Богдан ДуБ каже:
Можу розпочати базові курси по:
1. Основа (DIY): відеозйомка, відеомонтаж, основи мультимедіа. Підстава: успішне застосування/практика, більше 15ти відповідних сертифікатів від Ютуб.
2. Основа (DIY): електрика, електромонтаж і ремонт електро-систем. Підстава: адекватне знання теорії, класичних і сучасних методів, знання правил і норм монтажу різних країн, успішне застосування/практика, підтверджене практикою і часом (тобто, надійне). Після проходження, учень зможе самостійно і якісніше за найманих працівників, виконати електромережу як для житлових об"єктів, так і технічних приміщень (з верстатами, додатковими засобами безпеки і т.д..) Виконані об"єкти будуть відповідати нормам монтажу, і будуть прийняті на обслуговування відповідними інстанціями.
3. Основа (DIY): ремонт, підключення та обслуговування електродвигунів. Підстава: та ж.
4. Основа (DIY): Васту - наука про простір. Підстава: тривале дослідження, спілкування з спеціалістами і успішне застосування. проходження безкоштовних і платних курсів світових майстрів у цій сфері, начитка по Васту і дотичних дисциплінах, допуск до дисципліни від спеціалістів у м.Луцьк.

Цитата:<blockquote class="bb-quote-body">постіндустріальний «козак»</blockquote>

: коректніше - постіндустріальний джура.
* DIY - do it yourself - "зроби це сам" - зроби сам. Означає вміння якісно зробити річ / виконати роботи, а не купувати її / наймати працівників. Також, клас/лінійки техніки, для цього призначеної. На приклад, є лінійка Professional, а є DIY.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Богдан ДуБ.

детальніше занотував статтею: https://www.ar25.org/article/prodam-navchannya.html

"Революція без еволюції - це ідейна спекуляція"

Зображення користувача Василь Федорiв.

Завдання рівня DARPA, SAIC для колективів розробників:

- пристрій дистанційного підриву боєзапасу у ворожих броньованих машинах, літаках, ракетах;
- пристрій дистанційного підриву палива у баках ворожих літаків, броньованих та транспортних машин;
- пристрій дистанційного перехоплення керування ворожими літаками, ракетами;
- безкоштовне мережеве «Wi-Fi» покриття для окупованої частини Донбасу та Криму.
Порада тим, хто зможе це зробити: нікому не передавати свої розробки, застосовувати за призначенням власними силами із допомогою найближчого кола довірених осіб.

Хай Буде!