Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 7
  • Переглядів: 7

Воанергес: Церква дітей блискавки

Спецтема:

Істинне знання завжди активне: як тільки воно з’являється, то відразу ж починає перетворювати світ на краще. Так само знання про Царство Боже, очищене від вставок і звільнене з кайданів дезінформації, неминуче оволодіє масами.

141003-soul.jpg

Руна «Соул» ϟ (Сонце, Блискавка). Це руна перемоги, могутності й цілісності.
Руна «Соул» ϟ (Сонце, Блискавка). Це руна перемоги, могутності й цілісності.

Тому після пророцтва про очищення пшениці від куколю, в самому кінці Доброї Новини дається пророцтво про оновлення Хрестової Церкви та її вихід на вищий рівень. Очищений від вставок текст виглядає так:

«Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: Симоне Іванів! Чи любиш ти Мене божественною любов’ю більше, ніж оці? Той Йому відповів: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе земною любов’ю. І знову, вдруге каже до нього: Симоне Іванів! Чи любиш Мене божественною любов’ю? Відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе земною любов’ю. Тоді Він утретє йому каже: Симоне Іванів! Чи любиш Мене земною любов’ю? Засмутився Петро, що втретє його питає: чи любиш Мене? — і каже йому: Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що я люблю Тебе земною любов’ю. Каже йому Ісус: Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодший, підперізувався сам і ходив, куди сам хотів. А як постарієшся, простягнеш твої руки, і інший підпереже тебе і поведе, куди ти не хочеш. І, промовивши те, сказав йому Ісус: Іди за Мною! Обернувшись, Петро бачить, що за ним іде учень, якого любив Ісус і який під час вечері схилився Йому на груди і спитав: «Господи, хто той, що Тебе зрадить?» Побачивши його, Петро каже Ісусові: Господи, а цей що? Каже до нього Ісус: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною! І розійшлось це слово між братами, що той учень не вмре. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того?» (Іван 21.15–23).

Якщо розглядати це оповідання як переказ розмови, що відбулася між Ісусом і Симоном Петром, то виникає враження нереальності. Проте цей текст набуває ясності і точності, якщо розглядаємо його як пророцтво, подане у символічній формі – подібно до притч, якими рясно наповнена вся Добра Новина. Тому що в цьому оповіданні йдеться про дві Церкви, що символізуються образами Петра та Івана.

Церква Петра – це духовна громада, що перебуває у Просторі боротьби, адже апостол Симон Петро протягом майже всіх євангельських подій перебував саме в цьому просторі.

По-перше, перебування у Просторі боротьби виразно символізується мечем, який Петро носив з собою, а також імпульсивністю його характеру. Наприклад, після Іудиної зради, коли слуги іудейської верхівки хотіли схопити Ісуса, то Петро не стримався, вихопив меч і відтяв вухо слузі первосвященика.

По-друге, ім’я Петро, яке Ісус дав Симону під час призначення його апостолом, означає «камінь», «скеля». Це важка субстанція, яка тяжіє до землі. Під час навчання апостолів левітації, Петро на якийсь момент вистрибнув у Простір волі і пішов по воді, але його віри вистачило ненадовго – він злякався і каменем пішов під воду. Тоді Ісус подав йому руку, заспокоїв і вони разом повернулися на судно.

Церква Івана – це оновлена духовна громада, що перебуває у Просторі волі (ім’я Іван означає «новий», «молодий», «юний»). Вже під час єрусалимської кризи Іван перебував у Просторі волі, тому спокійно знаходився біля розп’ятого Ісуса, неначе його ніхто й не бачив. Під час апостольської ініціації Іван разом з братом Яковом отримали від Ісуса прізвисько Воанергес, тобто «Сини грому», точніше – «Діти блискавки».

Річ у тім, що і в гелленській мові (якою написане Євангеліє), і в українській слово «грім» двозначне: воно позначає як електричний розряд (блискавку), так звук, який після нього виникає. Тому «метати громи» означає «кидати блискавки», а на вражену блискавкою людину кажуть, що її вдарило громом, хоча очевидно, що вона вражена не звуком, а саме електростатичним розрядом.

Згідно з наукою етимологією (від «етимон» – істина), серед багатозначності слів лише одне, а саме первісне, значення є істинним. Слово «Воанергес» складається з двох давніх арійських коренів: *во-*ве-*бо-*ба – дитина (звідси англ. «baby» – дитина, «баба» – та, що займається дітьми) і *анерг-*енерг-*ерег – сила, потужність, енергія, напруження. Очевидно, що слово «Воанергес» походить не від гелленського βροντη (читається: вронтé) – «грім», а від eνηργέia (енергéя) – «енергія, сила, потужність», а також eνηργwς (енергóс) – рішуче, стрімко. Усобленням енергії і стрімкості є саме блискавка, а не затяжний звук грому. А щодо слова «сини» – то це ті ж діти, але з конкретизацією чоловічого роду. Отже, точним перекладом слова Воанергес є «Діти блискавки».

Це ім’я вказує на спрямованість вгору і величезну магічну силу. Ми вже згадували, що коли одного разу самаряни відмовились прийняти Ісуса на нічліг, то «учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш — ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. Ісус, обернувшись, став докоряти їм. І вони пішли в інше село» (Лука 9.54—56). Тож коли Яків та Іван попросили дозволу спалити це негостинне село «небесним вогнем», вони не жартували. Діти блискавки справді могли це зробити. Про це добре знав Ісус – бо сам їх цьому навчив, тому зупинився і «обернувшись, став докоряти їм».

Найкрасномовнішим прикладом перебування Петра та Івана у різних просторах стали події в садибі первосвященика, де було ув’язнено Ісуса. Петро дуже хотів подивитися, що там відбувається, але не міг потрапити до садиби, бо вона пильно охоронялася. Тоді він звернувся за допомогою до Івана, що володів якостями характерника. «Учень той увійшов у двір первосвященика з Ісусом. Петро ж стояв надворі біля дверей. Вийшов той інший учень, промовив до воротаря й увів Петра всередину» (Іван 18.15–16). Ось так: просто «промовив до воротаря і увів». Іван перебував у Просторі волі, який є простором безпеки, тому на нього ніхто не звертав увагу, він був наче невидимий. Натомість Петра, що був у Просторі боротьби, відразу ж викрили як галілеянина і хотіли схопити. Як бачимо, обидва апостоли перебували в тому ж самому фізичному просторі, проте з ними відбувалися зовсім відмінні події, що свідчить про їх перебування в різних метафізичних просторах.

Наголосимо, що після пригод в Єрусалимі, наступної ініціації і сповнення Святим Духом у Галілеї апостол Симон Петро разом з іншими десятьма апостолами також перейшов у простір Царства божого. Просто в цьому пророцтві Петро символічно уособлює Церкву Простору боротьби, церкву-камінь, що тяжіє до землі. Образ Церкви Петра зручно було вжити для захисту цього надзвичайно важливого послання від спотворення дітьми диявола і донесення його до адресата – тобто до нас з вами – крізь буремну історію двох тисячоліть.

У цьому пророцтві наполегливо підкреслюється факт перебування двох Церков у різних просторах буття. Так, для перебуваючих у Просторі волі властива любов-агапе (ἀγάπη): божественна любов, погляд на світ очима Творця – згори вниз. Натомість для перебуваючих у нижчих просторах властива любов-філіа (φιλία), тобто «земна», «горизонтальна», братерська любов, основана на взаємності. Щоб гарантовано звернути увагу читачів на перебування Церкви Петра у Просторі боротьби, Ісус запитує символічного Петра, чи любить він Його божественною любов’ю – і тричі Петро говорить про земну любов.

Після однозначної ідентифікації Церкви Петра у Просторі боротьби, Ісус говорить про її драматичне майбутнє: «Каже йому Ісус: Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодший, підперізувався сам і ходив, куди сам хотів. А як постарієшся, простягнеш твої руки, і інший підпереже тебе і поведе, куди ти не хочеш». Поки Церква була молодою, вона розвивалася за власною волею, а коли постарішала, нею почала керувати зовнішня ворожа воля. Це дуже погано: згідно з Арійським вольовим імперативом, «Все, що робиться з власної волі, – добро. Все, що робиться з чужої волі, – зло».

Але за символічним Петром іде символічний Іван – «новий, юний, оновлений». Дивлячись на нього, Ісус каже: «Я хочу, щоб він лишився, поки прийду». Це виразна вказівка на те, що Церква Івана прийде на зміну Церкві Петра і буде жити аж до наступного втілення Ісуса Хреста. У Церкви Петра виникнуть ревнощі щодо Церкви Івана: «Обернувшись, Петро бачить, що за ним іде учень, якого любив Ісус... Побачивши його, Петро каже Ісусові: Господи, а цей що?» Церкві Петра треба подолати ці ревнощі і за допомогою Церкви Івана оновитися і піднятися на вищий рівень свідомості: «Каже до нього Ісус: Якщо Я хочу, щоб він лишився, поки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною!»

Згадані дві Церкви (тобто організовані духовні громади) можна розглядати як дві фази розвитку Хрестової громади. Церква Петра символізує фазу зараження «куколем» – інформаційним брудом дітей диявола, який неначе баласт з каменю тягне донизу – у Простір боротьби і Простір страждань. Церква Івана символізує фазу скидання цього інформаційного баласту, очищення від паразитів і підйом у Простір волі – Царство боже, Простір Воанергес.

Зверніть увагу, що апостолів було 12, найближче коло складалося з трьох апостолів, а проте Ісус дав тільки ДВА ініціативні псевдоніми: «камінь» і «діти блискавки». Це вказує на те, що альтернативи немає: є тільки два напрямки – вниз або вгору, заземлена Церква Петра або небесно-магічна Церква Воанергес – духовна громада «дітей блискавки».

Додатковою вказівкою на майбутню роль Церкви Воанергес є ще одне пророцтво Ісуса Хреста. Згадаймо, як перед входженням до Єрусалима брати Іван і Яків Воанергес за допомогою своєї матері Соломії звернулися до Ісуса з проханням вмерти разом з Ним і разом з Ним воскреснути: «Тут Яків та Іван, сини Заведея, підходять до Нього разом зі своєю матір’ю, яка вклонилась, щоб Його щось просити. Він сказав їй: Чого бажаєш? Та Йому відповіла: Скажи, щоб оці два сини мої сіли у Твоїй славі один праворуч, другий ліворуч Тебе. Ісус сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? Вони Йому відповіли: Можемо! Ісус сказав їм: Чашу, яку Я п’ю, питимете» (Матвій 20.20–27, Марко 10.35–44).

Далі в Добрій Новині не описано жодної події, яка би вказувала на виконання цієї обіцянки стосовно саме цих двох братів. Значить ця обіцянка є пророцтвом про особливу роль Воанергес в майбутньому. Йдеться про воскресіння всієї Хрестової Церкви та її колективний перехід у простір Царства божого.

Як не дивно, але Добра Новина вказує на час і місце цього переходу. Про це поговоримо в наступних статтях. А почнемо з теми Галілея і хрестиянство: українські корені
 

Кому Вниз. Білі демони

 


В тему:
Здоров’я людини і простори буття
Добра Новина про Царство боже
Три плани Доброї Новини: пригоди, наука, пророцтво
Глобальна криза і нова раса
Пошукова система Всесвіт
Стабілізація і Реформація, або Як прискорити Перехід

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

В слові ἀγάπη: ἀ - це префікс чи частина кореня?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Коментарі

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

В слові ἀγάπη: ἀ - це префікс чи частина кореня?

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Майя Українська.
0
Ще не підтримано

Слава Українському Духу!
...Зверніть увагу, що апостолів було 12, найближче коло складалося з трьох апостолів, а проте Ісус дав тільки ДВА ініціативні псевдоніми: «камінь» і «діти блискавки». Це вказує на те, що альтернативи немає: є тільки два напрямки – вниз або вгору, заземлена Церква Петра або небесно-магічна Церква Воанергес – духовна громада «дітей блискавки».

Радіймо! Тільки шляхом творення сьогодення, майбутнє вітаємо чистотою, світлом перемагаємо!