Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Дискусія про ВУД: екодемократія, структура, Міжмор’я, символіка, легітимність - Іван Макар

Відомий український політик і правозахисник Іван Макар висловив деякі пропозиції і застереження щодо проекту Вільної Української Держави, які заслуговують на пильну увагу.

151024-ivan_makar.jpg

Іван Макар - доброволець батальйону АЙДАР
Іван Макар - доброволець батальйону АЙДАР

Попередні статті:
Презентація ВУД
Вільна людина у вільній громаді – Іван Макар про заснування Вільної Української Держави
Вільні громади постіндустріальної України

Іван Макар написав: «Навряд чи вартує вводити термін «екодемократія». Від того, що ми щось назвемо медом, воно солодким не стане».

Це справді так, проте точні терміни є фундаментом продуктивної ідеології. «Уточнюйте значення слів, і ви позбавите людство половини його оман» – казав Рене Декарт. Термін «екодемократія» нам потрібен для того, щоб відрізняти «владу демосів» від «демократії» загального виборчого права. Префікс «еко-» вказує на те, що йдеться про самоуправління в природних громадах чисельністю до 150 осіб.

Сам термін «екодемократія» усталений в політології і є частиною екологізму – передової філософії нової доби. Ось як визначає екологічну демократію відомий польсько-американський дослідник цивілізаційних процесів, професор Андрій Тарґовський: «Екодемократія означає, що рівновага влади повинна бути збережена за допомогою вільних виборів і вільної преси, але політики і преса не мають права діяти проти екосистеми» (Cognitive Informatics and Wisdom Development, Hershey, PA. & New York, Information Science Reference, 2011). Оскільки людина є частиною екосистеми, то демократія має відповідати природі людини, зокрема її спроможності підтримувати не більше 150 соціальних зв’язків.   

Розглядаючи базову організаційну структуру демосу, Іван Макар зауважує: «Навряд чи вартує говорити про керівника і трьох помічників. Будь-яке подібне конституювання сприятиме бюрократизації».

Цей момент справді варто прояснити. Річ у тім, що демос – це не натовп, а організований соціум, тож у ньому має бути хоча б мінімальна управлінська структура. Запропонована четвірка (1+3) реалізує принцип персональної відповідальності (в особі голови демосу) і принцип розподілу влад на виконавчу («скарбник»-директор), судову («суддя»-аудитор) і наукову («писар»-радник). Функцію законодавчої влади виконує весь колектив демосу (у колективних демосах) або голова демосу (у лідерських демосах).

Окрім того, наявність однотипної мінімальної управлінської структури формує «стандартний роз’єм» для ефективної взаємодії демосів – про це у статті Де три українці, там сотник, суддя і скарбник.

Далі Іван Макар слушно зауважує: «Навряд чи вартує в конституцію тулити принципи формування зовнішньої політики держави типу Співдружність Міжмор’я (Балто-Чорноморський союз). Нації треба вирости до зрілого віку, щоб говорити про шлюбні союзи з іншими націями».

Згоден. Формування будь-яких союзів краще прописувати не в конституції, а в геополітичній доктрині держави чи інших документах.

Також політик звертає увагу на символіку ВУД: «Навряд чи вартує вводити нові символи, оскільки такі спроби явно відштовхнуть від проекту його потенційних прихильників і проект ніколи не стане всенародносприйнятним. Єдине, що вартувало б змінити, так це прапор перевернути, замінивши його жовто-синім чи жовто-блакитним. До цього суспільство готове».

На мою думку, питання символіки остаточно будуть вирішувати кошові на етапі ухвалення Конституції і обрання Президента. А до цього часу ми можемо тільки вести дискусії, поступово наближаючись до консенсусу.

При цьому маємо розуміти, що на початковому етапі проект ВУД підтримають тільки найактивніші українці (активна меншість), відтак не варто перейматися всенародною підтримкою. З другого боку, для старту будь-якої справи треба спочатку привернути до неї увагу новою, несподіваною, яскравою символікою, а потім життя саме виведе на загальноприйнятну символіку, яка, до речі, може повністю відрізнятися від початкових пропозицій.   

Нарешті, правник Іван Макар слушно ставить питання про легітимність Установчих зборів: «Якщо Установчі збори – дійсно загальновизнаний у світі шлях заснування держави, то спосіб їх формування дещо неприйнятний. Формувати Установчі збори мали б виключно громадяни існуючої держави за певними квотами і за певною процедурою. Інакше прийнята на Установчих зборах нова конституція не була б легітимною, не вступила б у силу, а заснована таким чином держава була б повною фікцією. Для легітимного прийняття нової конституції через Установчі збори потрібні відповідні зміни в чинну та проведення референдуму».

Справді, у доінформаційну епоху нові держави засновувалися саме таким способом, адже у приміщенні зборів могла зібратися обмежена кількість людей, які спромоглися прибути з навколишніх територій. Проте сучасна епоха – а ми формуємо передову державу інформаційної доби – знімає ці обмеження. У глобальному світі засновниками глобальної Вільної Української Держави можуть бути українські демоси всієї планети. Головний аргумент на користь їхньої участі полягає в тому, що без участі діаспори у нас просто не вистачить сили подолати опір існуючої системи.

Що стосується легітимної процедури Установчих зборів з правильними представництвом і квотами, то вони забезпечуються самою демократичною структурою ВУД з ройовими, сотенними, полковими і кошовими демосами.

Проте остаточна легітимізація Установчих зборів буде забезпечена формуванням політичної організації та її перемогою на загальнодержавних виборах згідно з чинним законодавством. Тому на етапі Установчих зборів діємо максимально прагматично у відповідності з наявними у нас доволі обмеженими можливостями. 

Продовження - Іван Макар: Є питання щодо відповідальності громад за своїх членів – дискусія про ВУД

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Френк Герберт: Ну як вам друге дно Вулика Геллстрома?

«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта

«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Продовження дискусії. Слово знову бере Іван Макар: https://www.ar25.org/node/31790

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Продовження дискусії. Слово знову бере Іван Макар: https://www.ar25.org/node/31790

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Віталій Шляхов.
0
Ще не підтримано

Складний процес пошуку словесного визначення назви України -мети, як системи вільних, натхненних жагою творити, громадян -українців. З 1996 року задумуюсь над давньоруським терміном Держава, який по суті означає монархію-Держу владу. І друге значення Держави... символ влади монарха...
Може все ж таки використовувати українсько-тюрське - КРАЇНА?

ВсеШляхВін

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Слово "держава" (від кореня *дер, *дра, *дру - сила) вказує на наявність силового організаційного каркасу. Відтак слово держава є нейтральним.

Є дві форми державного правління - республіка (сокупія, скуфія) і диктатура.

У республіці державні органи вибудовуються знизу догори, у диктатурі - згори донизу.

Про республіку і диктатуру.

Республіка спроможна до стабільного розвитку тільки при наявності демократії - "влади демосів" (демос - спільнота чисельністю до 150 осіб).

При відсутності демократії республіка неминуче вироджується у диктатуру.

Віталій Шляхов каже:
Складний процес пошуку словесного визначення назви України -мети, як системи вільних, натхненних жагою творити, громадян -українців. З 1996 року задумуюсь над давньоруським терміном Держава, який по суті означає монархію-Держу владу. І друге значення Держави... символ влади монарха...
Може все ж таки використовувати українсько-тюрське - КРАЇНА?

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!