Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 1
  • Переглядів: 1

Що таке гейміфікація

Категорія:

Світ:

Професор Школи Уортона Пенсільванського університету Кевін Вербах називає гейміфікацією комплекс мотиваційних управлінських технік, запозичених у ігор та їхніх творців. Бали, медалі та інші атрибути віртуальних перемог можуть служити формою нематеріального - «ігрофікованого» - заохочення. Робіть усе, що завгодно, головне, щоб, граючи, люди починали ворушитися. Гра оживляє рутину.

Вербах в минулому професор права. Він присвятив багато часу юридичним аспектам політики в інтернеті. Паралельно вивчав перспективні технологічні тренди, намагаючись зрозуміти, як інтернет змінює природу бізнесу, та й взагалі відносини між людьми.

Ось, що він розповів він у своєму інтерв’ю Slonу:

Людству властиво грати. Будь-які суспільства, включаючи доісторичні, робили це. Скажімо, наша любов до пазлів або ігр на кшталт Challenge йде корінням в соціологію. Так що ігри - це необов'язково те, у що ви граєте заради розваги. І для мене Гейміфікація - це наука не стільки про ігри, скільки про те, що робить їх такими цікавими, захоплюючими і наскільки ці якості здатні проявити себе в бізнесі, навчанні та інших сферах нашої діяльності.

Робіть те, що робите. А гейміфікація зробить вашу роботу приємнішою та цікавішою. У грі зосереджено безліч точок мотивації - змагальність, призові стимули, логіка подолання перешкод. Простіше кажучи, ваша робота не стає грою, але ви починаєте працювати так, немов граєте.

Сотні великих компаній, а з урахуванням інтернет-бізнесу, можливо, навіть і більше, серйозно вивчають Гейміфікацію. А коли гігантські транснаціональні корпорації запускають проекти по Гейміфікації, це означає, що змінюється весь бізнес. Менеджмент вдається до Гейміфікації як способу розвинути і систематизувати свою мотиваційну політику.

На користь популярності гейміфікації говорить і те, що компанії на зразок Bunchball, Gigya, Badgeville вже продають компаніям цілі самостійні платформи з впровадження Гейміфікації - зокрема, в галузі управління взаємовідносинами з клієнтами. Звичайно, було б перебільшенням назвати Гейміфікацію окремою великою індустрією, але масштаби її поширення вже вражають.

Ми говоримо про гру як спосіб створення викликів, які мотивують людей долати труднощі. Адже саме в цьому суть гри і ігрової свідомості. До того ж існує багата гамма різноманітних технік, що використовуються дизайнерами в процесі створення ігор. І кожна з них потенційно здатна викликати у людини потрібну реакцію, спонукати до дії.

Цікаво, що мої колеги по бізнесу і академічному середовищу щиро впевнені, що я постійно граю в ігри. Думають про мене як про фанатичного геймера. Звичайно ж, вони перебільшують. Хоча час від часу я люблю пограти - скажімо, в World of Warcraft. Прямо зараз я граю в гру, яка називається BioShock. Це те, що я роблю для розваги.

У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари. Загалом, я дійсно багато граю, але не через маніакальну пристрасть до ігор, а лише тому, що вони допомагають мені вивчати ігрові методи.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Гейміфікація - це цікавий підхід і спосіб. Особливо в школах дітям корисно подавати матеріял у формі гри. Так діти активніше розвиваються. Ігри також корисні і на роботі для зняття стресу, для підняття настрою, для сприяння дружбі працівників, для зняття психонапруги, для розрядки, для переключення на іншу діяльність, що дозволяє відпочити і не спати (а навпаки підняти тонус). Також корисні жартівливі змагання хто зробить краще.

(Згадуючи про соцзмагання у ссср - це протилежне до радісної гри. Соцзмагання у ссср - це як: хто останній прибіжить - того застрілимо.)

Гра на роботі, на виробництві має бути
1. Добровільна,
2. Приємна,
3. Радісна.
Тоді це дає позитивний результат.

Хоча, життя це не тільки гра і змагання. Треба усвідомити, що життя багатогранніше ніж просто гра.

І цитата: "У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари."

Якщо він полюбляє якусь гру під назвою зомбі, то чи здорові в нього смаки?
Якщо ігри ЗМУШУЮТЬ людей продовжувати грати і купувати, то чи не ігрова це залежність?
І чи не затягує така гейміфікація, перетворюючи людину на робота андроїда, як воїна на кіборга, напів людину- напів робота, що не тільки заміняє свої руки-ноги на протези, але і вживлює в мозок штекер і закачує собі в мозок інфу через юсб-порт? Тоді залишається замість природніх овочів і фруктів їсти напівпластмасові, а згодом і просто пити рідину для миття посуду зі всіма вітамінами в ній. Це армагедонний сценарій. Тому варто тяжіти більше до природи ніж до техніки. Розвиваючи 1. Свої тіла, 2. Технічні пристрої, а не навпаки.

Ну і чи варто фанатіти від гри. Гра це лише один з безлічі частин ЖИТТЯ на Землі і у Вселенній.

Змагальність(конкуренція) - це цікава можливість порівняти свої можливості з іншими, випробувати свої сили, розкрити таланти, визначити кращого для посади лідера і структурувати громаду по рівнях розвитку.

Проте мудрість гласить: Будь кращий ніж вчора, а не кращий ніж інші.

Тому змагання є вторинні, а первинне є самовдосконалення.

Коментарі

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Широка професорська усмішка приваблює.

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Гейміфікація - це цікавий підхід і спосіб. Особливо в школах дітям корисно подавати матеріял у формі гри. Так діти активніше розвиваються. Ігри також корисні і на роботі для зняття стресу, для підняття настрою, для сприяння дружбі працівників, для зняття психонапруги, для розрядки, для переключення на іншу діяльність, що дозволяє відпочити і не спати (а навпаки підняти тонус). Також корисні жартівливі змагання хто зробить краще.

(Згадуючи про соцзмагання у ссср - це протилежне до радісної гри. Соцзмагання у ссср - це як: хто останній прибіжить - того застрілимо.)

Гра на роботі, на виробництві має бути
1. Добровільна,
2. Приємна,
3. Радісна.
Тоді це дає позитивний результат.

Хоча, життя це не тільки гра і змагання. Треба усвідомити, що життя багатогранніше ніж просто гра.

І цитата: "У той же час я ретельно тестую багато ігор для свого курсу - Plants vs. Zombies, припустимо. Ще у Facebook - FarmVille, CityVille. Ці ігри дуже корисні в плані навчання і мають специфічні техніки, що мотивують гравців. Вони дуже прості, але змушують людей продовжувати грати і купувати віртуальні товари."

Якщо він полюбляє якусь гру під назвою зомбі, то чи здорові в нього смаки?
Якщо ігри ЗМУШУЮТЬ людей продовжувати грати і купувати, то чи не ігрова це залежність?
І чи не затягує така гейміфікація, перетворюючи людину на робота андроїда, як воїна на кіборга, напів людину- напів робота, що не тільки заміняє свої руки-ноги на протези, але і вживлює в мозок штекер і закачує собі в мозок інфу через юсб-порт? Тоді залишається замість природніх овочів і фруктів їсти напівпластмасові, а згодом і просто пити рідину для миття посуду зі всіма вітамінами в ній. Це армагедонний сценарій. Тому варто тяжіти більше до природи ніж до техніки. Розвиваючи 1. Свої тіла, 2. Технічні пристрої, а не навпаки.

Ну і чи варто фанатіти від гри. Гра це лише один з безлічі частин ЖИТТЯ на Землі і у Вселенній.

Змагальність(конкуренція) - це цікава можливість порівняти свої можливості з іншими, випробувати свої сили, розкрити таланти, визначити кращого для посади лідера і структурувати громаду по рівнях розвитку.

Проте мудрість гласить: Будь кращий ніж вчора, а не кращий ніж інші.

Тому змагання є вторинні, а первинне є самовдосконалення.

Зображення користувача Олена Каганець.
0
Ще не підтримано

Андрію, Ви щось не зрозуміли. Самі ж дали цитату професора, у якій йдеться про те, що він тестує багато ігр, серед яких Plants vs. Zombies "Рослини проти Зомбі". В чому проблема? До чого тут смаки?