Зображення користувача Оксана Лутчин.
Оксана Лутчин
11527

Хай чи нехай? Вживання заперечної частки «не»

Категорія:

Світ:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
5 - Наша стратегія

Наразі йдеться про доцільне й недоцільне вживання заперечної частки не. Насамперед розглянемо словосполучення з часткою не, яка надає текстові подвійного змісту. Наприклад, як би не просили, як би не хотіли (не зрозуміло, чи це випадок, коли не варто просити, бо все буде без змін, чи просити якось особливо). Ці вислови, щоб уникнути двозначності, необхідно подати так: хай як просять, хай там як хочеться, вилучивши частку не.

Історично так склалося, що українська мова постійно зазнавала різних утисків, заборон, а також певного хаосу у вивченні та вжитку, що, звичайно, не сприяло її розвою. У минулому сторіччі великий нищівний вплив на неї мала російська мова, витісняючи, спотворюючи природні українські конструкції та підтасовуючи лексикон української мови під власний. Проте українська мова, як віковічне дерево, гілки і листя якої хоч і обривають буревії, але кореня й стовбура зламати не в силі, і вона знову оновлюється та розквітає. Однак мова, як і крона, вимагає певного очищення та формування. І це стосується кожного з нас, тобто ми повинні дбати про чистоту, красу, природність мови, активізовувати питомі для неї вислови та шукати й створювати кращі.

Наразі йдеться про доцільне й недоцільне вживання заперечної частки не. Як відомо, частка не — незмінювана службова частина мови, яка надає цілим реченням, словосполученням чи окремим словам семантичних, емоціонально-експресивних і модальних відтінків або бере участь у словотворенні. Вона вживається для повного заперечення змісту висловленого, а також і для неповного заперечення та неповноти дії. Проаналізуємо недоліки вживання частки не саме у таких випадках.

Насамперед розглянемо словосполучення з часткою не, яка надає текстові подвійного змісту. Наприклад, як би не просили, як би не хотіли (не зрозуміло, чи це випадок, коли не варто просити, бо все буде без змін, чи просити якось особливо). Ці вислови, щоб  уникнути двозначності, необхідно подати так: хай як просять, хай там як хочеться, вилучивши частку не.

До таких конструкцій належать й інші вислови: де б не працював (все-таки працював чи не працював?) — хай де працюватиму. Як не образливо (образливо чи не образливо?) — хоч як образливо. Що б не сталося (сталося чи не сталося?) — хоч би що сталося. Будемо чекати, поки не приїде автобус (автобус приїде чи не приїде?) — будемо чекати приїзду автобуса. Що б не говорив. Мається на увазі — хай що каже, а можна сприймати — щоб мовчав.

Звернемо увагу на те, що у певних словосполученнях частка не є зайвою, що ускладнює сприйняття тексту: не можу не згадати, тобто повинен згадати; не можна не зізнатися, тобто треба зізнатися.

Варто уникати типових російських конструкцій з не, які доволі часто трапляються і в усному,  і  в писемному мовленні:

Непід’ємні сумки — важкі сумки.

Не в образу сказано — даруйте на слові.

Немає слів — що й казати.

Немаловажне значення — важливе значення.

Не при ділі — без діла.

Не рідкі випадки — часто буває.

Не то спав, не то вдавав — чи то спав, чи то вдавав.

Не дивлячись на перешкоди — попри перешкоди, незважаючи на перешкоди.

Не допускається гуляння — заборонено гуляти.

Цей перелік можна продовжити.

Часом частка не надає слову, словосполученню чи реченню негативного відтінку, що перешкоджає гармонійному сприйняттю тексту. Адже психіка людини налаштована на позитив. Тому краще вживати конструкції природні, з позитивним твердженням, що сприятиме гармонізації психіки людини. Прикладом цього може послужити частка хай, яка перебуває у семантичному ряді з часткою нехай. Остання складається з двох частин не і хай. Частка хай як предикативне слово служить для вираження побажань, спонукання до дії, а також уживається у значенні так і бути, гаразд, добре. Проте частка не слову хай надає протилежного значення. Порівняймо: хай буде і нехай буде (хай не буде). Отож, якщо ми комусь чи собі щиро бажаємо добра і хочемо, щоб те, про що ми говоримо, здійснилося, то необхідно вживати частку хай (“Хай буде воля твоя...”).

Також дуже поширеними в усному мовленні є такі конструкції: “Тут не зайнято?” (тобто вільно)— і у відповідь чуємо: “Зайнято”, бо такою формою запитання формуємо і відповідну відповідь. Ще приклади: Чи не випила б ти зі мною кави? Ще не йдеш додому? Чи не могли б ви мені допомогти?

У таких питаннях ми програмуємо негативну відповідь.

Запам’ятаймо правильне вживання таких словосполучень, які допомагають нам уникнути частки не: Де б не був — хоч де б був. Куди б не йшов — хоч куди б йшов. Хто б не говорив — хоч хто говорить. Як ні в чому не бувало — наче й не було нічого. Тим не менше — однак, проте, а втім. Ледь не тисяча — приблизно тисяча, мало не тисяча.

Отож, для вилучення зі вжитку кальок з російської мови, для точного й влучного вираження думки треба вивчати й удосконалювати власну мову. Удосконалюючи мову, ми удосконалюємо себе. Адже недаремно кажуть, яка мова, таке й мислення, яке мислення, така й доля.

Наші інтереси: 

Плекаймо разом мову Сенсар!

Підписуюсь на новини

Коментарі

Зображення користувача Андерс Фальке.

Про це все вже давно розповіли німецьки фіолософи та лінгвісти в ХІХ столітті. Сьогодні про це розповідають майстри "мови переваги", фахівці з маркетингу, дипломати, оратори та інші. Звичайно, все це стосується української мови. Думаю, нашу мову варто творити у напрямку більш рішучому - для нападу і захоплення нових територій (кінопростір, інтернет-прострір, мовне середовище), адже ніхто не бажає вчитися складних мов. Не потрібно боятися, що українська мова втратить милозвучність. Думаю, їй пора з "слов'їної" та "калинової" стати могутньою та залізною. Про російські впливи - теж не доведено, що саме російська впливала на нашу, а не навпаки. От подивіться -

важно (вага, важити)
очень (око, очевидно)
потолок (толока, толочити – насправді, як видно, слово має бути "потолока")
деревня (дерево, "місце де багато дерев")
рисунок (риса, на Галичині офіційно вживається у значенні "схематичне зображення")
опасний (опас, опасати)
осторожний (сторог, осторога, остерігати)
очередь (очерет(ь))
надо (знадобитися, – корінь все одно вживаємо)
видеть (вид, виджу, видити – дуже важний санскритський корінь)
сейчас (цей час)

 

На цю тему більше за цими посиланнями: [1] [2]

Миролюбність і озброєність!

Зображення користувача Оксана Лутчин.

 Так, російська лексика запозичена з української мови.  Більшість прикметників жіночого роду в російській мові створені із самодостатніх українських: зла  - злая, мала - малая,  мудра - мудрая...

Прикметники середнього роду створені за тією ж схемою, тільки додаємо є: сині - синіє, тонкі - тонкіє...

 Іменники створені додаванням до українських слів взаємозаперечувальних нарощень: є, ні, лє, ні...

   буду-ще-є, наступ -лє-ні-є, по-ні-маєш...

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача чуб.

 на Полтавщині говорять:нехай-поганий чоловік.

Зображення користувача Ігор Каганець.

Неохайний - може також звідси?

 

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Олена Каганець.

Про українську і російську мову, про вплив однієї мову на іншу в статті "Позичена самобутніст" - як раз в тему

http://sd.org.ua/article/pozychena-samobutnist.html?id=8885

Зображення користувача Творимир Здобудьволя.

Дякую за посилання. Стаття супер!

Немає релігії понад істину

Зображення користувача Сірко Крутивус.

Думаю, "нехай" походить від вимушеного "ну хай".

Зображення користувача Миро Продум.

Мовляв, та хай уже буде, тільки відчепіться :)

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Сірко Крутивус.

Так

Зображення користувача Володимир Самотий.

У гуцулів є прислів’я :  Ще так не було, аби ніяк не було:)

ВС

Зображення користувача Микола Татарчук.

Автор статті вчергове торкнувся дуже важливої теми, оскільки щоденно кожен з нас, що найменше двічі повинен порозмовляти з ТВОРЦЕМ через засіб який ВІН на САМ дав, молитва "Отче наш". Отже недільного ранку, коли мільйони українці, відвідуючи храм Божий, спільно промовляють цю молитву, то виходить що прагнуть одного (щоб святилось ім'я Господнє, щоб настало Царство Боже  та Його воля), а насправді промовляють зовсім інше. Доречі в англійські версії даної молитва стоїть слово "let" - "хай", і зрозуміло якою б була їх реакція, якщо потрібно було б промовляти щось на зразок "no let". Робимо висновки.

 

Будьмо!

Микола Татарчук

Зображення користувача Ігор Каганець.

Шкідливість недоречного вживання частки "не" посилюється тим, що наша підсвідомість схильна розуміти слова буквально. Зв’язок між мовленням і мисленням значно потужніший, чим досі вважалося.

 

Тому нам і потрібен Сенсар - окультурена українська мова нової раси.  

 

Він буде на 20-30% компактнішим за нинішню українську мову, точнішим і виразнішим - згідно з настановою "Хай буде ваше слово: так — так; ні — ні. А що більше цього, те від диявола» (Матвій 5.33–34).

 

Слово – найпотужніший засіб керування реальністю.

Все, що робиться з власної волі, - добро!

Зображення користувача Творимир Здобудьволя.

Цілком згоден з автором статті.

 

Думаю, що в наступному реченні закралася помилка, і треба словосполучення: хай де працюватиму, замінити на хай де працював.

До таких конструкцій належать й інші вислови: де б не працював (все-таки працював чи не працював?) — хай де працюватиму.

Немає релігії понад істину

Зображення користувача Андрій Пасічник.

Які думки - такі і слова, які слова - такі і вчинки, які вчинки - такі і звички, які звички - така і доля.