Пурим – не релігійне свято. Це свято знищення усіх ворогів іудеїв.

Ставлення до «колишніх» радянських свят у суспільстві неоднозначне. Комусь усе це здається інертним збереженням нав'язаних ідеологічних традицій, які повинні бути витиснуті релігійними, національними і просто людськими святами, на зразок Дня матері. Хтось же не уявляє собі, як можна не привітати дружину, дочку, матір, співробітницю саме 8 березня, у Міжнародний жіночий день. Як можна не випити обов'язкові «бойові сто грам» 23 лютого, не згадати з цієї нагоди два роки обов'язкової армійської служби або військову кафедру з обов'язковими польовими зборами, і не почути панегірик на честь «захисників батьківщини». Більшість звикла до цього неодмінного «гендерного» обміну люб'язностями. І в черзі відзначання цих зимово-весняних «жіночо-чоловічих» днів, які дісталися нам від радянських часів, більшість і не згадує (а може і не знає) про свято, яке має до цих дат пряме відношення. Це єврейський Пурим, «свято жереба», торжество повної та остаточної перемоги євреїв над ворогами.

Святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня небезпідставно пов'язують з ім'ям німкені Клари Ейснер (у заміжжі Цеткін), яка при цьому була великою шанувальницею головної героїні однієї з книг Тори – Книги Есфірі, і таємною прихильницею єврейських традицій. Тому навряд чи можна вважати простим збігом те, що вперше день «нової” жінки, жінки-революціонерки відзначався 8 березня 1910-го, що збіглося того року саме з Пуримом.

До чого тут 23 лютого? Дуже просто: це те саме 8 березня, але за старим стилем. Той же Пурим. За вісім років цей день звикли вважати всенародним святом трудящих, тому вже 1918-го його відзначали як «чоловічий» день - «День Червоної Армії» як пам'ять про перший бій і першу перемогу. Але у 18-му не було ще ні Червоної армії, не було її великих перемог, а тим більше їхніх річниць. Правда, 23 лютого 1917 року сталася «Лютнева революція»: більшовики не зіграли тоді провідної ролі в скиненні самодержавства, але згодом благополучно записали цю перемогу собі в архів. А рік по тому, 23 лютого 1918 року ЦВК Раднаркому прийняв рішення про прийняття умов Брестського миру - капітуляції Росії в Першій світовій війні, названій більшовиками імперіалістичною.

Цікаво, що сам Пурим – не релігійне свято (про це, до речі, говориться і в «Єврейській енциклопедії»). Це свято знищення усіх ворогів іудеїв. Нагадаємо, що під впливом Есфірі , її чоловік – перський цар, дозволив євреям «винищити, убити всіх сильних у народі, що у ворожнечі з ними, дітей і дружин, і маєтки їхні розграбувати» (Книга Есфірі, 8 -11). І два дні, за підтримки царських сатрапів, «іудеї били усіх ворогів своїх, і винищували, і діяли з ворогами по своїй волі» (там же). Перська імперія була приречена. А день погромів і убивств став «веселим святом Пурим».

Євреї не сумніваються у своїй богообраності. У збігу свята Пурим і сприятливих для єврейського народу подій вони вбачають підтвердження особливої прихильності вищих сил саме до них. От тільки деякі приклади, про які говорять вони самі: у 1946-му, коли за вироком Нюрнберзького суду були повішені десять нацистських злочинців. У 1953-му, коли саме в ніч на Пурим помер Йосип Сталін і євреї СРСР уникли масової депортації. 13 березня 1961 року (майже в Пурим) сталася Куренівська трагедія, коли прорвало дамбу і лавина затопила Куренівку, залишивши недоторканим Бабин Яр – масове поховання розстріляних під час німецької окупації киян, серед яких було багато євреїв. 8 лютого 1991 року, під час війни в Перській затоці, Ірак оголосив про припинення обстрілів ізраїльських міст...

Про особливості святкування Пурима в сучасному світі, про історію цього свята «Главред» також дізнався в одного з духовних осіб Центральної синагоги Бродського – Зями Зінгельштухера:

Яка історія Пурима і що говориться про нього в Торі і Книзі Есфірі?
Це була велика перська імперія спочатку Кіра, а потім Ахашвероша, де осіло багато євреїв, які були у вигнанні. Не всі, коли Кір дозволив, захотіли повернутися на батьківщину, багато хто залишилися жити в Єгипті, Вавилоні, в інших куточках Перської імперії. І от перший радник царя Аман, який дуже не любив євреїв, якось підсунув цареві указ, щоб в один день у всіх країнах світу вони були знищені. А завдяки цариці Есфір, дружині цього Ахашвероша (вона була єврейка), цей указ цар скасував і видав інший, що дозволяє знищувати усіх ворогів євреїв. І євреї перемогли. Відтоді святкується це свято – Пурим. А так як змова проти євреїв була відвернена під час міського бенкету, де було багато вина, євреї під час Пурима повинні напиватися... Так пише Талмуд

Пробачте, а що означає – напиватися? І до речі, що це за ритуальна їжа на Пурим – «вуха Амана»? Це що - символ частини тіла скинутого ворога?
Це такий трикутний пиріжок з маком – зі спеціально приготовленою маковою начинкою.

У Книзі Есфір говориться про те, що вона домоглася того, що цар віддав наказ винищувати ворогів іудеїв, у результаті чого було знищено 75 000 персів, у тому числі дітей. Чому тоді Пурим вважається дуже веселим, навіть карнавальним святом?
А в чому проблема? Адже 9 травня жалобу ніхто не носить?

А чому все це називається карнавалом?
Вважається, що в ті часи усе відбулося в один день – і наказ Амана, який хотів знищити євреїв, і рішення Ахашвероша на користь Есфір і євреїв. Усе ніби перевернулося, розумієте? І от з того часу і почалася традиція перевдягання.

А що означає «пурим» у перекладі з давньоєврейської?
«Пур» - це жереб. Аман хотів знищити євреїв: він ніби вибирав – от вам жереб. А вийшло, що євреї не тільки не були знищені, але і перемогли своїх ворогів. Вийшло, що жереб ніби перевернувся.

Як визначається дата святкування Пурима?
Це наші мудреці обчислили. За місячним календарем розрахували все це давно... Цього року Пурим святкують з 24 на 25 березня.

А як зараз святкують Пурим ортодоксальні і світські євреї?
Всі однаково. Ввечері усі переодягаються в карнавальні костюми – вони повинні бути досить скромні, але зображувати можуть усе, що завгодно. Діти, наприклад, переодягаються в поліцейських, льотчиків, космонавтів, клоунів. Поле фантазії необмежене.

А крім карнавалу і вина, чим ще примітний Пурим? Які традиції цього свята в євреїв?
Потрібно подарувати подарунки бідним – мінімум два. Прийнято дарувати щось їстівне: наприклад, яблучко яке-небудь і водичку. Можна це подарувати другу, родичу, кому завгодно. Усе це ніби символізує зміцнення зв'язків у єврейському народі. Ще треба дати бідним доку – це милостиня, гроші. Звичайно ще дітям дають гроші – вони бігають між дорослими, ну їм і дають. Ще прочитують спеціальну главу з Книги Есфір – двічі ввечері напередодні свята і потім двічі вдень. Святу Пурим передує піст Естер – від заходу до світанку ніхто нічого не їсть.

Цього посту дотримують тому, що Есфір, перш, ніж піти до Ахашвероша (а в той час зайти без запрошення до царя – це моментальна страта), молилася три дні. І вся єврейська громада міста тоді теж молилася і постилась. Звідси і піст.
Ввечері усі в карнавальних костюмах йдуть у синагогу до молитви. І коли вимовляється слово «Аман!», починають кричати, дудіти, тупотіти ногами, щоб зробити те, що було написано в Торі – «Нехай зітреться ім'я Амана навіки...» Потім – невелика святкова трапеза. На наступний ранок – знову в синагогу. Святкова молитва, читання Книги Есфір. Тоді і треба роздати подарунки, грошики і починається велика трапеза.

А дарують щось особливе?
Продукти харчування треба дарувати – що завгодно. Можна «Кока-Колу» поставити, можна горілку. Головна заповідь – два їстівних подарунки

А Пурим – це все-таки сімейне свято чи таке всенародне гуляння?
Єврейське сімейне свято, коли усі збираються вдома – це Песах. А Пурим – ні, ну куди там... Мужики всі напиваються, а дружини потім із синагоги їх додому забирають. Весело!

-----------------------------------
В тему:
Єврейське щастя, російські сльози...
Деякі єврейські організації стурбовані розширенням вивчення геноциду
У Львові католики святкуватимуть Пурим. Логічно.
Хрестиянство та іудохристиянство – дві різні релігії
Ідеологічна обробка і стратегії групової еволюції в юдаїзмі