Знайдено одну з небагатьох пам'яток побуту древніх європеоїдів періоду Оріньяку (33-19 тис. років тому), про яких практично нічого не відомо, крім того, що вони вдерлися до Західної Європи зі сходу і поступово витіснили місцевих неандертальців.
Доктор Міхаель Раппенглюек (Michael Rappenglueck), співробітник Мюнхенського університету, стверджує, що на пластинці з кісти мамонта, знайденої в 1979 році у долині Ак (Ach) у Німеччині, зображено найдавнішу з усіх відомих нам карт зоряного неба. А вірніше, її фрагмент, що зображує людиноподібну фігуру, яка нагадує сузір'я Оріона. Так само, як і в сузір'я, ліва нога цієї фігури коротша за праву, а талія дуже вузька. Крім того, на поясі висить певне знаряддя, що нагадує "меч" Оріона.
Раппенглюек відзначає і ту обставину, що розташування зірок у сузір'ї Оріона було в той час трохи іншим — а вуглецевий аналіз вказує на те, що вік пластини складає від 32,5 до 38 тисяч років. Зображення на пластині збігається з тодішнім розташуванням зірок, що на погляд Раппенглюека, є додатковим доказом його правоти.
На тильному боці пластини і з боків вирізані загадкові знаки. Виходячи з їхньої кількості (86 штук —як раз рік мінус дев'ять місяців) Раппенглюек думає, що це міг бути примітивний "жіночий" календар, призначений для визначення часу пологів у жінки.
Здогадно, це одна з небагатьох пам'яток побуту древніх людей періоду Оріньяку, про які практично нічого не відомо, крім того, що вони вдерлися до Західної Європу зі сходу і поступово витіснили місцевих неандертальців.
В тему:
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Знайдено кроманьйонську карту сузір'я Оріона
Світ:
03012104e.jpg
Раппенглюек відзначає і ту обставину, що розташування зірок у сузір'ї Оріона було в той час трохи іншим — а вуглецевий аналіз вказує на те, що вік пластини складає від 32,5 до 38 тисяч років. Зображення на пластині збігається з тодішнім розташуванням зірок, що на погляд Раппенглюека, є додатковим доказом його правоти.
На тильному боці пластини і з боків вирізані загадкові знаки. Виходячи з їхньої кількості (86 штук —як раз рік мінус дев'ять місяців) Раппенглюек думає, що це міг бути примітивний "жіночий" календар, призначений для визначення часу пологів у жінки.
Здогадно, це одна з небагатьох пам'яток побуту древніх людей періоду Оріньяку, про які практично нічого не відомо, крім того, що вони вдерлися до Західної Європу зі сходу і поступово витіснили місцевих неандертальців.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта