ЗНАКИ ОРАНТИ-ЛИБЕДІ ПОЛІТИКАМ І НАРОДУ ЯК ПРОВІСНИКИ НЕБЕСНОГО ОЧИЩЕННЯ УКРАЇНИ-РУСІ // Міра Києвець, Дана Либуше

«У всякого своя Доля і свій шлях широкий». Ці слова Великого Тараса Шевченка пам’ятає кожен з дитинства.

Вже давно відомо і науково доведено, що все у світі пронизано потужними потоками космічної енергії. Вони рухаються з особливим ритмом, і все, що відбувається з нами і нашою планетою Земля, є відображенням цих ритмічних коливань.

Час від часу, коли ми ухвалюємо ті чи інші рішення, Небо в образі Богині Долі-Судениці, Макоші-Либеді та сестри Недолі  посилає нам свої підказки у вигляді знаків  як схвалення чи застереження.

Віддавна Україна-Русь поклонялася Богородиці, Ладі-Макоші, Цариці Небесній. Богоматір, Мати Матерія народжує тут, на Землі, Боголюдину. Лінія життя кожної людини визначається задовго до народження, й у визначений час посилається промінь вранішнього Сонця до земних просторів.

Наші пращури від народження знали, що у кожної людини є свій шлях, який вона проходить упродовж життя. Пізніше цей шлях почали називати Долею, тому що вірили, що саме Бог визначає її.

Головна функція Богині Долі – Прядіння. Нить життя пряде Богиня Доля, Рождельниця-Наречниця, Оресниця-Судениця.Так і людське існування є ниттю  життя, космічної діяльності. Доля – символ Вищої Сили, Бога.

Так, промені Світла з’єднують небосхил та землю, а веретено є першоосновою усієї світобудови.

Це веретено обертають Богині Долі, оспівуючи минуле, теперішнє, майбутнє. Вони  розпоряджаються  долями людей за життя і після смерті, вручаючи уготований жереб  душі.

Доля у міфології різних народів є символом найвищої та незбагненної Сили, яка впливає на людину протягом усього її життя. У давніх греків  Доля персоніфікується в образі трьох Богинь людської Долі, дочок Зевса та Феміди, богині правосуддя.

Ніхто з людей не може уникнути своєї долі, навіть боги не в змозі змінити визначеного людині жереба. Про це ж говорить і Геродот: «Визначеного долею  не може уникнути навіть бог». Тож і пряде кожному свою нить Доля-Прядильниця й Дарувальниця, і невідворотна Недоля на слов’янському прадавньому просторі.

В українському народному мисленні Доля визначається як «щастя», «притча», «лихо», «біда». Ці поняття якраз і свідчать про те, що доля може бути або сприятливою (щасливою) для людини, або ворожою (нещасливою) для неї. Головне, щоб людина вчасно сприймала Небесні знаки Долі-Судениці, яка застерігає від невідворотного і непоправного.

Однак більшість із нас неспроможні відстежувати і прочитувати знакові послання Неба. Особливо тяжко нам думати про якісь прикмети та попередження, коли раптово важко занедужують батьки чи діти, або стається ще якась біда. Адже такі події – це останній «дзвіночок» перед початком серйознішої трагедії. І якщо людина не зробить відповідних висновків, не переосмислить небесне послання, то все закінчиться дуже погано.

Найгірше, коли тією людиною стає глава держави, від рішень якого залежить не тільки доля його родини, а й доля народу й усієї країни.

На жаль, непередбачувані загрозливі події таки сталися в житті президента, якого ми обрали навесні   минулого року.

Додола, провідниця Світового Закону – Долі, Перуниця-Громовержиця попереджала керманича тричі, бо то є Небесний Космічний Закон Трійки-Трояні. Але чи побачив, чи почув земний правитель прадавніх земель України-Лебедії  Небесний Глас Цариці-Богородиці, Оранти-Либеді, Владичиці Неба і Землі? Поживемо – побачимо… 

НЕБЕСНІ ЗНАКИ

Відійшли у минуле перші знакові події президентського правління: день інавгурації, День Державного Прапора України, День Незалежності України. А потім були Іловайський котел, мінські угоди, сто днів президентського правління, презентація «Стратегії – 2020», день народження президента,  парламентські вибори, обрання нового складу уряду, ухвалення недопрацьованого держбюджету, трагедія у Волновасі, День Соборності, постійний обстріл мирних жителів у Донецькій та Луганській областях, бійня у Вуглегірську, дивовижне зростання статків президента та його найближчого оточення та ще багато чого, що сталося і що ще може статися в країні.

Калейдоскоп подій свідчить про наявність безлічі знаків, що їх президент чи то  не бачить, чи то не хоче помічати. А може то придворні звіздарі побоюються дратувати  можновладного господаря?  Хто знає... Адже  Небо робить натяки на можливе майбутнє президента як людини і як глави держави.

Тим часом знаки Неба помітила уся країна. Дуже жваво обговорювалося це у соціальних мережах та на інформаційних сайтах. Багато людей звернули увагу на символічні небесні послання, що говорить про те, що наші співвітчизники останнім часом почали пильніше спостерігати за незвичними явищами, які стаються саме під час доленосних для країни подій. Прості українці розуміють: символічне пророцтво, на жаль, рано чи пізно справджується.

І  тільки сам гарант поводить себе так, наче нічого не сталося. Наче не треба робити висновки і корегувати свою політичну наставленість щодо ухвалення тих чи інших рішень, чого б вони не стосувалися – національної безпеки країни чи повсякденного життя народу.

Але ж сталося. І не помічати цього –  значить, прирікати себе, свій народ і країну на вірну погибель. Хто тоді відповість за скоєне – за тисячі невинно вбитих громадян України? Хто захистить мирних жителів Сходу та їхніх  дітей, яких безкарно вбивають у власних домівках? Чи на це сподівалися ми, відпускаючи у вирій Небесну сотню, втрачаючи кращих із кращих на Сході? Мабуть, ні.  

Певно, президент ще й досі не усвідомлює, що народний протестний потенціал у суспільстві набув уже такої критичної маси, яка не може не вибухнути. Треба нарешті розплющити очі й побачити усі жахіття катастрофи, яка насувається на країну не без участі самого очільника та його оточення. Треба нарешті діяти, а не займатися балаканиною! Бо навіть  іноземці вже радять Києву займатись війною, а не пропагандою, реформами, а не марафонами по колу.

Може вже досить мотатися по світу? Спочатку годилося б навести лад та порядок у себе вдома.

Може треба ознайомити народ із справжньою метою так званої «Стратегії – 2020», які завдання ставить перед собою держава в умовах реальної війни?

Може варто дивитися за горизонт, що притаманно справжнім національним лідерам, а не займатися виконанням топ-менеджерських функцій, ніби Україна – якась мега-корпорація?

Може нарешті треба повичищати «сміття з рідної хати», бо там, де гадять, брешуть, крадуть, убивають, – не може бути миру й охайної і чистої Світлиці–країни?

Якщо гарант Конституції не в змозі здійснити очищення владної вертикалі, провести справжню люстрацію чиновництва, то це зробить сам народ України, але вже без президента і без підступної продажної влади. Може так статися, що змете народна хвиля президента «в шоколаді» разом з усім сонмом сватів, кумів і близьких та далеких родичів. І ніякі мільярдні статки не допоможуть утримати владні позиції й зберегти свій політичний авторитет ні в країні, ні за її межами. У кращому випадку можна сподіватися на долю-Недолю попередника. А можливо, що доведеться навіть позаздрити долі  біглого екс-призидента, бо Кара Небесна буде невідворотною.

Якщо чинний президент бодай не спробує зламати олігархично-кримінальну систему, отцями-засновниками якої стали його попередники, і вигодуванцем якої є він сам, то народ України і його самого зарахує до легіону Пітьми. Тоді доведеться відповідати і перед Народним судом, і перед судом Небесним Богині Долі-Судениці. Не дарма ж кажуть у народі: «скільки вірьовочці не витися, а кінець знайдеться», «тут і до бабки не ходи», бо «все таємне рано чи пізно стає явним». Як на Небі, так і на Землі.

Тож прийшов час ВИБОРУ. Ставати на бік Світла разом з українським народом проти злочинно-олігархічної гідри, породженої не без участі кагебістської Росії, чи на бік Пітьми разом з кровожерливим олігархатом і зухвалим агресором-сусідом. Або чинний очільник разом з громадянським суспільством негайно починає розбудовувати нову систему влади, де вже не буде місця антинародному олігархічному паразиту і де гарантом економічного процвітання буде середній клас як справжній представник інтересів народу України або... Іншого не дано. Відсидітися тихенько у президентському кріслі вже не вдасться.

У разі відмови від необхідних політичних, соціально-економічних та інших перетворень  на прадавніх теренах України-Русі (що, за пророцтвом, має здійснитися) володар фабрик шоколадних цукерок може дуже стрімко бути списаний у політичний утиль і разом з іншими невдахами  опинитися на сміттєзвалищі історії.

Згадаймо, чим завинили перед українським народом попередні правителі, спричинившись фактично до повного знищення країни, а тепер ще й до братовбивчої війни.

Перший – хто почав розтринькувати народне добро (починаючи з „прихватизації” Чорноморського пароплавства – потужного торговельного флоту), хто здав третій у світі за потужністю ядерний потенціал в обмін на „фільчину грамоту”, хто відмовився від націоналізації Чорноморського флоту, хто відмовив у поверненні в Україну офіцерам і генералам Радянської Армії українського походження, хто став «хрещеним батьком» першої в Україні кримінально-політичної бізнес-групи (відомої як «київська»), а тепер розпатякує про розвал країни, наче він сам «білий та пухнастий».

Другий – президент-барига, мафіозі при владі, який готовий був будувати Україну, яку йому скажуть, перетворив країну на національний бандитський общак і породив злочинно-олігархічного монстра. Це він накрав мільярди й мільярди за десять років свого правління-грабування, а тепер через свого зятя-скарбника спонсорує міжнародні ланчі та фундації американських екс-президентів, підписує «мирні угоди» в надії, що матиме імунітет і все йому зійде з рук.

Третій – зрадник ідеалів Майдану 2004 року, який украв у нас надію на зміни, остаточно розвалив економіку країни й наші Збройні Сили, породив кумівсько-мафіозний клан влади і привів на Банкову Четвертого – урку-шапколова, який і спричинився до кривавих подій в Україні.

Останні двоє перейняли естафету у своїх попередників, отців-засновників злочинної влади в країні, сподіваючись і надалі «царювати». Однак не так сталося, як гадалося.

Горе-президенти, які грабували Україну і її народ усі 23 роки, вбивали її своїми псевдореформами й законодавчим тиском, поки не здали напівживу країну із зруйнованою економікою на розтерзання ненажерливому агресору, понесуть заслужену Кару Небесну. Як ув історії, так і в пам’яті людській вони назавжди залишаться зрадниками українського народу. Ганьба на всі віки таким, як вони!

До цієї колоритної компанії національних владних злочинців може потрапити й чинний президент, якщо не зосередиться на інтересах народу і держави.

Згадані вище персони вже нічого не можуть змінити  в історії, а ось чинний президент тримає стерно історії у своїх руках. То ж куди рулимо, пане президенте? Разом з народом чи проти волі українського народу, а отже – і проти національних інтересів країни?

Поки що стоїмо на роздоріжжі. Але ж вибір перед Небом, перед Народом, перед Совістю треба робити! І головне –  не зволікати, бо рахунок уже йде на десятки тисяч українських життів. Хай Небо допоможе у виборі!

Загроза стоїть перед країною величезна. Якщо й надалі зволікати й продовжувати робити кадрові прорахунки та призначати на високі посади генералів-зрадників, які навмисно вбивають наших патріотів, доля країни і доля самого керманича невтішна, а про його бізнес-імперію годі й згадувати.

Однак життя завжди дає  можливість убезпечити себе й своїх рідних від лиха, отримавши небесне попередження і бережіння Цариці Богородиці, Долі-Макоші, Лади-Покрови.

Отож подивимось на знаковий ряд символічних подій, що сталися від часу обрання п’ятого президента України. Ще раз проаналізуймо: про що нам з Неба під час доленосних подій сповіщала Оранта-Либідь разом з ратаями-воями Небесної сотні і на що не звернув увагу можновладний почет новообраного президента.

ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: 25 травня 2014 року

Програма Неба: яку Вість несло Небо майбутньому президенту і народу України? На які перетворення для себе і для країни мав сподіватися новий президент? Адже саме цей день сповіщав, що перебування на президентській посаді для новообраного гаранта пройде під егідою Знання, Звершення та Зцілення. А це передбачає наповнення життя новим глибинним змістом слова Звершення, щоб привести до звершення та завершення ті сфери життя, які допомагають вийти на наступний, незвіданий рівень буття, як для очільника країни, так і для її народу.

Помічником в цьому процесі є Вплив, Воля та Мудрість. «Отримуйте та виражайте силу Волі та Впливу. Зосереджуйтесь на тому, щоб настроювати свою Волю з цілісністю та самоповагою. Відчуйте свою відкритість до всього людства! Шануйте мудрість своїх супутників на життєвому шляху», - ось що віщувало Небо. А якщо в цей день то було послання для новообраного  президента, то якими принципово новими діями, рішеннями чи вчинками він має вирізнятися на тлі попередників, як саме він повинен діяти?

Небо в той день – 25 травня 2014 року спускало енергію для переможця президентських перегонів,  направлену саме на Самопородження, Енергізацію, Каталіз, на Прискорення усіх процесів, на пробудження свого внутрішнього Громовержця. А це означає, що сама Галактика, сама Сонячна система, сама Матінка Земля транслювала наступне: «Прискорюйте процеси преображення та ініціюйте  очищення свого життя». У нашому випадку – це і очищення країни на всіх рівнях буття.

Таємна сила закликала: «Станьте мудрим та прозорим для потоку енергій, і нехай магія життя  без перешкод твориться через вас». ПРОЗОРІСТЬ та МУДРІСТЬ – ось що треба відкривати  в собі на життєвому шляху, тоді й можливо сподіватися на підтримку та силу Неба, тоді й можливо завоювати довіру як народу України, так і світу.

А ось Урок, якому потрібно навчитися, який потрібно засвоїти і з яким неодмінно треба пройти усю президентську каденцію, Небо ставить такий – випробування Навігацією та Розвитком, прокладання курсу своєї просторово-часової реальності та синхронізації  зі своїм Вищим Призначенням. І тоді Небо зарахує це Випробування і, певно, надасть свій Божественний Захист і Бережіння.

Дванадцятий тон – тон Співробітництва, Балансу. Підготовка до нового циклу. Відродження. Сортування, вибір нового напрямку. Новий поворот. Священне число дванадцять – це кінцевий термінал, але в той же час початок чогось нового. Кінцевий  пункт – це вже  місце активізації й відродження. Там живе намір перебудови. Тон 12-й визначає  новий напрям.  Ви – на роздоріжжі.

Оце і є головна програма Неба, що наповнюватиме космічною енергією увесь президентський термін, а отже – і наше життя з новим президентом. Якщо ми синхронні і в резонансі з космічною енергією Галактики, ми еволюціонуємо, якщо ні – прямуємо в космічне сміттєзвалище. Як на Небі, так і на Землі.

ІНАВГУРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: 7 червня 2014 року

Теж 12-й тон – Співробітництво, Посвячення, Універсалізація. Програму дня не розглядаємо, бо тут впадає в око інше. Так, ми й досі пригадуємо воїна, який упав під час інавгурації… Цим випадком Небо віщувало урок усієї каденції новообраного президента – навчитися Любові, Відданості, Співчуттю, тобто відкрити своє серце людям й уболівати за долю своїх співгромадян, свого народу. Як пам’ятаємо, президент пройшов повз солдата, наче нічого не сталося, хоч і міг простягнути йому руку підтримки. То був перший іспит, якого не склав президент. Якраз із цим випадком і треба пов’язувати ті жахливі події, які сталися пізніше на Сході України... До речі, інавгурація припала на троїцьку поминальну суботу, і тепер ми щодня поминаємо загиблих…

МОЛЕБЕНЬ ЗА УКРАЇНУ В СОФІЙСЬКОМУ СОБОРІ КИЄВА: 23 серпня 2014 року – День Державного Прапора України

В цей день у Софійському соборі Києва перед образом  Матері Божої, Оранти-Софії, Лади Богородиці було проведено урочистий молебень за Україну. Ми добре пам’ятаємо, що сталося з молодшим сином президента Михайлом, названим, очевидно, на честь загиблого старшого брата президента. Хлопчик знепритомнів під час молебня за Україну.

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: 24 серпня 2014 року

Якщо ж до цього списку Небесних знаків додати ще й шторм в Одесі під час проведення військово-морського параду, який розбурхала Додола-Громовержиця, Небесна Ясуня-Либідь, яка нестримно поливала своїми небесними сльозами президента разом з мешканцями Південної Пальміри, то маємо повний набір невтішних застережень. НЕБО ДУЖЕ НАПОЛЕГЛИВО ПОПЕРЕДЖАЛО й виказувало тугу-печаль небесною водою Дани-Перуниці, Цариці  Лади-Богородиці, Матінки Слави-Берегині.

А хто попереджений – той озброєний.  Хіба не так?

Чи знає, чи відає про це очільник країни? Чи, може, й далі продовжуватиме грати з народом у піддавки? Невже й надалі робитиме вигляд, що у всьому винний тільки Кремль і ненависні москалі? Навіть тоді, коли голос народу – Глас Божий – називає своїх зрадників поіменно. Називає тих перевертнів від Пітьми, які кинули Україну у горно гібридної війни, та й ще без амуніції, без озброєння, без засобів захисту, без їжі, без воєнної техніки. Для того, щоб наживатися на горі й на крові українського народу.

Ось така наша діюча влада, «обрана» народом, яка затуляє свої вуха, щоб не чути народну правду, вистраждану в кровопролитті братовбивчої та окупаційної війни. І вже вкотре ця сама підступна влада лицемірно знущається зі своїх патріотів, пасіонаріїв. Замість того, щоб притягати за скоєні злочини зрадників народу і клептоманів-чинуш від оборонної промисловості та інших пройдисвітів від влади до відповідальності, у тимчасово діючих господарів на Банковій стає зухвалості притягати до суду народних виборювачів-спасичів української свободи та глашатаїв народної правди.  За ЩО?!

Де це видано, в якому цивілізованому світі таке можливо, щоб так відверто плювати в обличчя свого ж народу? Народу, який своїми кістьми вкрив і своєю кров’ю й досі поливає землю сакральних просторів і рубежів Великого Степу Неньки України. А відтак чи стане для нас, українців, засноване президентом 21 листопада нове свято справжнім святом Гідності і Свободи? Де ж та гідність, де та свобода, якщо нас принижують на кожному кроці своїми діями,  псевдореформами і порожніми обіцянками?

Як можна так нахабно і цинічно задурювати свій народ, заявляючи про продаж своєї бізнес-імперії, а насправді передаючи право володіння своєму старшому синові, який, до речі, уже зайнявся розв’язанням кланово-олігархічних питань президентської сім’ї у новому складі Верховної Ради України? Як можна по-зрадницькому здавати законні території України разом з тамошнім людом, заради збереження мільярдних прибутків і власних підприємств президента та олігархату в Росії та в Криму? То тепер державна і народна власність – споконвічні землі України-Русі – стають запорукою збереження бізнесів олігархів від політики, чи як? Історія повторюється, але нічому не вчить, вона лише наказує за невігластво.

Де ж шукати Правди? Де ж шукати Справедливості? Де шукати Гідності та Свободи?

Чи новий тимчасовий очільник політичної влади в країні так само намагатиметься знущатися з українського народу, як і його попередники? Чи може він сподівається, що його цукерки, шоколадки та тортики й надалі будуть радувати своїм смаком – смаком омани, яка «отруювала свідомість» українців усі ці роки? Та ні, вже не вийде. Тепер ці солодощі будуть завжди викликати відразу і тошноту, бо ж невинну кров людей не змити солодкими обіцянками-цяцянками ні з пам’яті людської, ні з понівеченої долі країни. І замилювати очі чи заговорювати зуби вже не вийде. Тож досить базікати, брехати і боягузливо озиратися у бік Росії.

Час Пітьми спливає щоденно, щомиті. Непроглядна мла задурманеної свідомості народу розсіюється. Цариця Небесна, Святосяйна Оранта-Либідь вкриває своїми білосніжними крилами Неньку Україну, боронячи свою рідну обитель від хижих пекельних проявів Пітьми. Тож чекаймо Її Благословенного Часу, Небесного Очищення і Духовного Оновлення, Часу Лебединого Правління-Царювання, яке вже скоро заполонить сакральні простори України-Русі безмежним Сяйвом Любові та Істини. Як на Небі, так і на Землі.

ЧАС ПІТЬМИ СПЛИВАЄ

Траєкторія руху Землі увійшла в сферу дії нового зодіакального сузір’я, в якому господарем є Уран. Уран же – це планета реформ та революцій, тому грядуть глобальні зміни на Землі, і в першу чергу – на землях прадавніх, освячених Небом. Уран, як відомо з давньогрецької міфології, уособлює саме Небо – чоловіка Геї-Землі. Уран своєю енергією змітає минуле, щоб розчистити і дати місце майбутньому. Найкращим проявом Урану є проведення упорядкованої еволюції, яка візьме усе найкраще з минулого і перенесе в майбутнє, а кризу перетворить на нові  можливості розвитку людства. То ж є над чим поміркувати і владі, і народам усіх країн і континентів.

Стосовно України і особливо – чинного очільника, який зараз править країною в умовах глобальної кризи і світових змін, що відбуваються як на Небі, так і на Землі: якщо він сам собі не ворог, ще має шанс дослухатися знаків Неба, Гласу Божого, щоб, не дай Боже, не потрапити в халепу, як його попередник. Тому, певно, не слід іти на повідку у купки політичних інтриганів та їхніх ляльководів-олігархів, деребанщиків народного майна, які знову підняли голови й повірили у свою безкарність і всемогутність. Їхній час спливає, і шанси «прихватизації» народного майна, ресурсів, копалин та сільськогосподарських угідь святої землі України-Русі, – майже вичерпано. Як вичерпано і «безрозмірний» фінансовий ресурс України, яка наче жебрачка поневіряється по закордонах у пошуках грошової допомоги, в той час як олігархи разом з корупціонерами перекачують в офшори сотні мільярдів доларів, які там працюють на розвиток інших країн.

Отож, мабуть, не треба хизуватися досконалим знанням англійської мови, емоційно з артистичним переборщуванням, намагаючись «докричатись» до сенаторів і конгресменів про допомогу Україні, а натомість треба використати кошти олігархів-«патріотів», тим більше, що це  наші кровні гроші – гроші народу України, які вони безсоромно поцупили.

Крім свого власного іміджу, президент напевно має опікуваться ще й іміджем своєї країни. Тож мабуть, годі скиглити. І не варто було жалісливо розмахувати шматком від волноваського автобусу перед учасниками економічного форуму в  Давосі. Замість цього треба було б запропонувати спільні конструктивні пропозиції щодо  виходу  з кризи. А роль жертви –  це вишукана  форма споживання, і стратегією тут виступає постійне звернення до жалісливості й прохання по допомогу. Україну більше поважатимуть у світі, коли побачать справжню любов і турботу президента та провладної верхівки до свого народу  через реальні рішучі кроки і невідкладні реформи, а не тоді, коли влада вкотре намагатиметься пробити черговий міжнародний транш, преференції чи військову допомогу, прикриваючись війною на Сході. А потім завзято поділити все позичене, покласти у власні кишені  і знову бігати по світу з простягнутою рукою.

Це ганьба і доказ політичної незрілості, коли влада в країні не спроможна ні себе зробити  самодостатньою, ні створити умови для самодостатності народу, якому, до речі, Конституцією гарантовано і національний добробут, і національна безпека. Ганьба такій владі!

Настає час платити за рахунками, панове! І не треба сподіватися на те, що спричинивши Іловайський котел, в якому загинули декілька тисяч вояків, ви приборкали бунтівний гнів українських патріотів. Полум’я тільки-но розгоряється. І біда для вас і ваших родин може прийти зовсім з іншого боку, з якого ви навіть і не очікуєте. Тож краще схаменутися і дослухатися Неба, якщо є бажання й надалі насолоджуватися життям і радіти Сонцю. Піти назустріч народу, використати свій останній шанс у розбудові демократичної України, тоді й поважатимуть, а не проклинатимуть мільйони людей як всередині країни, так і за її межами. І найголовніше: треба пам’ятати, що часу залишилося обмаль. Бо народ вже давно прозрів, він чекає, коли ж отямиться і прозріє влада. А  влада ще тішиться, що «бидло»-«біомаса»  досі нічого не бачить і не розуміє, і рада хлібові та видовищам. Та ні, шановні, це ви не розумієте, в яку прірву невпинно котитеся і яку долю приготувала вам Богиня Недоля, Судениця-Громовержиця Гніву Божого.

Уселенський Вогонь Просвітлення вже засіяв над прадавніми просторами України-Русі, і тому був Небесний Знак. Час Пітьми спливає. З кожною миттю Вогонь Очищення запалює усе більше наших Лебединих сердець внутрішнім Сонцем Небесної Любові-Справедливості, осяває і енергізує кожний момент нашого життя. І ми, земні Лебедиці-берегині і Лебединці-спасичі, злітаємось у Лебедині ключі й перетворюємо на реальність могуть своєї усвідомленої Цілісності й Свободи. Як на Небі, так і на Землі.

ЩИРІ ПОРАДИ ПРЕЗИДЕНТУ

Отже, настав час зупинитися, поки не пізно, та переосмислити все, що відбувається навкруги. Перестати постійно вагатися та сумніватися, хоча це важко зробити народженим під знаком Терезів. Нарешті треба знайти сміливість і визнати той факт, що Росія веде з Україною підступну війну, і ввести воєнний стан, бо вже й дитині зрозуміло, що кредити МВФ і воєнно-технічна допомога тут ні до чого, що це тільки відмазки.

Повчати і напружувати народ своїми вибуховими меседжами, мабуть, уже не слід. Народ не дурень, і він  розуміє, якщо людина має відхилення у здоров’ї, вона веде себе не завжди адекватно, особливо – стосовно ухвалення важливих для країни рішень. Психосоматичні зміни викликають серйозні порушення як у фізіологічному, так і в психічному стані людини. Певно, слід навчитись управляти своїм емоційним станом і тримати рівновагу у зверненнях до свого народу й до правлячих кіл інших країн, надто – тих, які випереджають нас за рівнем політично-громадянської культури, цивілізаційних цінностей і визначенням глобальних пріоритетів.

Людина, не спроможна усвідомлювати причини своєї хвороби (що відповідає балансові третього енергетичного рівня – рівня сили Волі), піднявшись до президентського рівня, застановлюється на єдиній моделі поведінки – на придушенні та контролі. Можливо, доля дає шанс позбутися хвороби через зміну свого ставлення до народу, до відповідальності за долю країни, спромогтися зробити бодай щось корисне для країни і для людей. Недарма ж духовні вчителі кажуть: «Допомогаючи іншим – допомагаєш собі».

Очевидно, настав час повернутися обличчям до людей, почути їхні голоси, перейнятися їхніми надіями й сподіваннями, почути їхні благання про допомогу в страшній і підступній бійні на Сході. Напевно треба стати другом українському народові, не відсторонюватися від народного болю, заподіяного людськими втратами в неоголошеній війні. На часі відкрити своє серце людям, зраненій українській землі, яка ще благає про допомогу.  Можливості спливають, і дуже стрімко. Отож є над чим замислитися…

Недарма ж космічна програма на день вступу на посаду президента транслювала космічний урок, якому  треба навчитись – навчитись отримувати Силу Любові і Відданості (програма відкриття Серця). А для цього треба зосереджуватися на подоланні закомплексованості в емоційній сфері, активізуючи  свою духовну силу (якщо вона є)  й устремління до взаємодії.

Необхідно налаштовуватися на Єдине Серце Всесвіту, шукати нові рівні возз’єднання із своїм народом на життєвій дорозі, бути вірним сокровенній Істині своєї суті, свого шляху й призначення.

Відкрити своє серце людям на четвертому рівні свідомості – рівні Душі – рівні Хреста Христа.

Піти шляхом Світла, як вчив Спаситель:«Я є і путь і істина, і життя, ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене». Саме цей  рівень Душі, рівень відкритого Серця, рівень Христа Спасителя сягає Вишнього сузір’я на Небі, нашої зіркової Прабатьківщини – сузір’я  Лебедя, яке й має форму Хреста. А це – рівень переходу від матеріального до духовного, від раціональної людини до Боголюдини.

Наповнити своє серце Любов’ю та Світлом,  життєдайними космічними потоками Божої Благодаті, що невпинно заполоняють земні простори України-Русі. Бо приходить Час Світла, Ладу й Гармонії.  Як на Небі, так і на Землі.

САМОПОРОДЖЕННЯ І ПРОБУДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ГРОМОВЕРЖЦЯ

Тільки фізичне й психічне оздоровлення, тільки духовне переродження й постійне самовдосконалення як самого народу, так і тих, хто при владі, сприятиме відродженню Арійського Духу, Козацької Хари, Священних Героїв-Спасичів України-Русі, Лебедії-Трояні, які мають привести до перемоги Світла в непримиренній боротьбі з зухвалими посібниками Темряви.

«І тоді постануть три мечі, що символізують закони трьох Світів – Вищого Небесного, Земного, Підземного (світу предків), що становить тризуб. І відродяться у дусі черкеси – черкаси («Щр» – означає «три»,  «кас» – «меч») – люди, яких ведуть Закони трьох світів. Саме ці священні закони зберіг наш народ у символі Трояну, що його окупаційні вчені назвали зневажливо тризубом. Це той самий давньоруський Троян, який не раз згадується у «Слові о полку Ігоревім» і суть якого не змогли зрозуміти вчені, які досліджували цю унікальну пам’ятку нашої давньої словесності. Адже в «Слові…» Руська земля  називається  Землею Трояновою, тобто землею трьох законів. Недарма й Київ давні письменники й літописці часто називають Троєю. Зрозуміло, ця назва Києва є сакральною і походить від божества Трояна – Триглава – Трисуття.

Суть цих трьох законів пояснює багато спільного між українськими козаками-черкасами та гірськими черкесами-адигейцями. Адже у давнину, до прийняття першими християнства, а другими – мусульманства, у них була спільна релігія – давня арійська релігія військової честі, яку вони називали «Чир-каси» – закон трьох мечів. Цим і пояснюється  пошана кавказьких горян до чорноморських козаків. З Трояном-трійцею пов’язаний і слов’янський обряд «тризна» – військові ігри на могилі померлого воїна, які символізують поєднання трьох світів.

У структурі Трояна меч Арія символізував ланку Закону – Справедливість (у давні часи катівський меч, яким карали злочинців, носив назву «Меч Справедливості»), яка пов’язує Закон Неба – Долю і Закон Предків – Карму. Коли людина у своєму земному житті керувалася законом Справедливості, вона могла покращити як свою долю, так і долю своїх нащадків (те, що на сході називають кармою). За негідні й гріховні діла розплачувалася як вона сама, так і увесь її рід (у народі влучно казали «рід перевівся на кішки», тобто виродився).

Верхній закон впливав на людину через розум, нижній – через живіт, тобто інстинкти, а середній – через серце, і цей вплив називають Совістю» (Див.: Тарас Каляндрук. Загадки козацьких характерників, 2007).

Отже, побажаємо нашому керманичу і усій правлячій верхівці досягти четвертого рівня свідомості, тобто розкрити свої серця  для  Неньки України і її народу. І  не забути пошукати там Совість. То й не переведуться їхні роди і буде для них і їхніх нащадків спасіння.

Час прийшов прокидатися, відати (знати) й приймати закони Серця і Душі, а життя – це тільки праця. І кожен із нас має пройти отой тяжкий шлях випробувань, аби по крупинці зібрати розірване на шматки  Знання Лебедине, і нарешті звільнитися від страшного летаргічного сну й кайданів пекельної Пітьми. Прийшов слушний час очищення кожного з нас від смердючої брехні та зради священним Вогнем Перуниці-Додоли, Ясуні-Громовержиці, Лади-Либеді Небесної. Прийшов час розпалити потужну Космічну ватру, життєдайною силою для якої можуть бути тільки Знання, подаровані Небом нашим пращурам. І нехай горять ЯРим полум’ям у Вогні Небесному усі воріженьки  Землі Лебединої, які настирливо нам нав’язують псевдоідеології і псевдотрадиції, псевдоправителів і псевдоеліту – апріорі несумісні з нашою Вільною Лебединою Душею.

Тому і закликає Оранта-Либідь українців через свої Небесні знаки до цілісності і єдності, що за козацькою традицією притаманні нашим пращурам – могутнім лицарям Богині-Матері Хари, Трояні-Покрови, Ясуні-Громовержиці.

КОЗАЦЬКА ЄДНІСТЬ І  НЕБЕСНИЙ ХРЕСТ

Сьогодні проблема консолідації, цілісності, духовної єдності, монолітності залишається такою ж болючою і гострою, як і в XIX ст., коли Україна була розідраною на шматки різними імперіями, а її народ перебував у стані сну – летаргії. В інтерпретації Тараса Шевченка: «А Україна навіки, Навіки заснула». В цьому стані народ, випавши з історії, перестав бути суб’єктом дії, перетворившись в об’єкт впливу. Розуміючи руйнівний вплив «злих людей», які, приспавши Україну, хочуть позбавити її власної історії, мови, еліти, поет переймається її майбутнім:

«Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Їі, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені».

Великий Кобзар – Небесний Навігатор Українства –  і сьогодні звертається до нас своїми пророчими словами і вказує нам шлях до Єднання. Напевно тільки тоді, коли у боротьбі з’єднається брат з братом, коли серця в одно зіллються, коли запроданці й зрадники переведуться, з’явиться лицар могутній на ймення ЄДНІСТЬ – КОЗАЦЬКА ЄДНІСТЬ. І здобуде він мечем Арія Лебедину Волю, і певно лише тоді всміхнеться радісно стара Козацька Мати – Ненька Україна. А хрест, який несе український народ, – то вочевидь віддзеркалена проекція Хреста Небесного – Лебединого, що ясніє у зоряному небі. Не дарма ж маємо земний Хрест на землях України-Лебедії, позначений Царицею Небес, Ладою Богородицею, про що  вже згадувалось в попередніх статтях.

Щоб краще зрозуміти, що то за Хрест Небесний Лебединий, зануримося в астральний культ наших пращурів, які поклонялися зіркам і всім космічним явищам, бо вірили у зв’язок усього на землі з небесними світилами. Про такий культ праукраїнців свідчать археологічні знахідки – розетки, хрести, свастики, що вказують на стародавній культ Сонця-Лебедя. Про цей культ свідчать і тексти давніх колядок…

Інтерес до зоряного неба на території Київської Русі задокументований в археологічних пам’ятках, а також у  давньоруських та українських літописах. Наш народ мав самобутні астрономічні знання. Зверніть увагу на назви більшості сузір’їв. Так, Велика Ведмедиця має назву Великий Віз, або Віз. Мала Ведмедиця дістала назву Малий Віз, або Пасіка. Назву Хрест в Україні дістало сузір’я Лебедя. Молочний шлях став Чумацьким, його ще називають гусячою, пташиною дорогою, це ж і був  напрям «дороги у Вирій».

Втім, повернімося до сузір’я Лебедя, яке часто називають Розп’яттям, Хрестом Христа і Хрестом святої Олени. «Я є Альфа і Омега, початок та кінець», – ці слова в євангелії від Івана приписують воскреслому Христу, підтверджуючи, що сузір’я Лебедя ототожнювалось з розп’яттям. Ліворуч від нього знаходиться грецька буква «альфа» (зірки сузір’я Дельфіна), а праворуч – «омега» (сузір’я Ліри). Саме сузір’я Лебедя і впливає на еволюцію людства.

То ж який Хрест несе український народ? Які страждання бере на себе за усе людство? До яких змін готується Земля, і перш за все Їі пуповина і Лебедине Лоно працивілізацій – Україна-Русь? Це – запитання, на які належить дати відповідь і українському народові, і передусім –  чинній українській владі.

ЩИРІ ПОРАДИ ДІЮЧИЙ ВЛАДІ І НАРОДУ

А поки Грім не грянув для президента і можновладної верхівки, кардинальні зміни ще можливі. Починати треба з себе, із свого внутрішнього стрижня: переглянути цінності й пріоритети –  свої, своєї сім’ї, свого роду. Напевно змінити і своє ставлення до народу, якщо справді є відчуття патріотизму до України, вболівання за її долю. І тоді, можливо, народ повірить у владу і владі.

Якщо ця влада нового «виборчого розливу» не відповідатиме глобальним трансформаційним процесам, що простерлися між планетарним та галактичним рівнями, їй доведеться підшукувати місце під сонцем на іншій землі, а то і в іншій галактиці – напевно в зоні Пекельних Світів. Україна ж кожного року чекатиме на свого Калиту, про що ми вже писали в попередніх статтях, – це коли  український народ з приходом Калити струшує зі своїх плечей поневолювачів. Тут ми бачимо запроваджену Небом закономірність, і від неї немає вже куди подітися.

Рік минув, ми знову зустріли Калиту, однак бачимо, що нічого не змінилося. Як не мінялося від часу проголошення незалежності при всіх попередніх президентах, які спільно з організованими злочинними групами породили олігархично-криминальне чудовисько, яке й досі гнітить Україну  і її народ. Отож скоріше за все і діючий гарант також мріє і про кишеньковий уряд, і  про кишеньковий парламент, щоб і надалі пити соки з уже майже знекровленого українського народу, маючи людей за своїх холопів, а Україну за свою вотчину.

Але ми відчуваємо підтримку Неба, щоразу чекаємо на Калиту і з кожним роком стаємо сильнішими, упевненішими, прозорливішими і самоорганізованішими. Чи розуміє президент, що зараз уже інший час, аніж двадцять, десять, п’ять років чи навіть рік тому? Чи переймається він тим, на що йому вказала Оранта-Либідь, і якою може бути розплата для нього і його родини, але перш за все – як для глави держави?  Якщо ясновельможний очільник не сприймає Знаків Неба, спробуємо донести і розтлумачити ще раз. Це потрібно не тільки йому, а й усім нам. Бо ми заслуговуємо на таку владу, яка віддзеркалює нас самих.  

ПРОГРАМА НЕБА ТА НЕБЕСНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Небо дало шанс Україні Бути Вільною, і тим самим дати цивілізаційний поштовх усій планеті й людству, як це було не раз на прадавніх землях України-Русі. Світ дуже сподівається саме на український народ, якому судилося виконати велику місію. Саме нашому народові уготована посвята Неба на те, щоб скинути з себе  віковічне ярмо поневолювачів Світла і явити нову поросль духовної спадщини наших зоряних Предків – Гармонію буття і подарувати її світу.

Саме тому сигнали космосу в наш час звучать так наполегливо. Вони промовляють про розлади та непорядки в світоустрої або, якщо хочете, в Божественному замислі. До них відносяться: природні катаклізми останніх років, війни, революції, бунти та їх наслідки (голод, злидні, масові смерті тощо), що підтверджують наявність хвороб у людському суспільстві. Отож сьогодні важливо навчитися чути й бачити Небесні послання, розуміти їх і ставитися до них з довірою, намагаючись усвідомити підказки Згори і  вчасно знаходити вихід із  кризових ситуацій.

Судячи з того, що досі діється в країні, глава держави не вгледів знаків Неба чи вирішив не звертати уваги на такі собі забобони – навіть такі очевидні, що стосується його рідних.

То невже заради збереження тотального контролю над злочинно-фінансовими корпораціями з  їхніми брудними грошовими потоками та корупційними схемами, що сягають корінням у 90-ті роки, він готовий покласти на жертовний вівтар і найдорожче?

Невже гроші і влада настільки затьмарюють розум, що не бачить він Знаки Цариці Небесної, не чує Лебединий голос Оранти-Софії?

Невже усе, що стається і доноситься Небом до всіх, хто бере участь у доленосних для країни подіях (інавгурація президента, молебен  за Україну в Софійському Соборі та інші не менш вагомі застереження),  вважається просто збігом обставин?

Невже берегиня президентської родини, яка є шанувальницею народного обережного одягу – вишиванок, що дає підстави думати про її ознайомлення із сакральними оберегами як Хранительки родинного вогнища, так і Першої Леді, не здатна вбачати загрозу, що нависла не тільки над її рідними, а й над усім українським народом, відповідальність за долю якого узяв на себе її чоловік?

Заклики до молитви за вояків на Сході й позування у народному сакральному вбранні перед телекамерами – це добре, але іноді це здається просто окозамилюванням. То ж, мабуть, годі жити в ілюзорному світі і сподіватися, що все минеться? Можливо, слід таки звернути увагу на Небесні послання Оранти-Либеді? Чи може несподівана влада, що буквально впала з Неба, так запаморочила голову, що інстинкт самозбереження  і все інше здається дурницями та забобонами?

Але ж ні! То – не пусте, а дуже грізне для нас усіх застереження. І стосується воно не тільки першої особи, якій, не дай Боже, доведеться заплатити найвищу ціну, визначену самою Орантою-Софією, за змарнований Час і вкрадену можливість змін у країні. Воно адресується усім нам, українцям, – нащадкам славетних пращурів  Святої Землі козацьких вольностей, де Воля дорівнює Божественній Силі Життя.

Час, відведений для змін в Україні, стрімко спливає. Небо само встановлює трансформаційні віхи, чим зумовлює еволюційні рухи на Землі, і особливо – на нашій святій землі України-Русі, що є колискою індоєвропейської цивілізації, початком нашого сучасного світу. Розпорядником, Владичицею і Споглядателькою за виконанням Небесного Замислу є наша Цариця Небесна, Лада Богородиця, Оранта-Либідь. Вона Карає і Милує, Вона Опікає і Радить, Вона посилає Знаки Неба і Застерігає. Вона зупиняє Час і Вона дає шанс. А Час спливає, кожного дня, кожної миті.

Так може все-таки треба приборкати свою гординю і дослухатися Неба, що красномовно вказало нам на шлях кардинальних змін і неминучих перетворень. Як уже було сказано вище, в Програмі Неба дня виборів президента країни, головним девізом усієї президентської каденції мають бути три ключових слова: ЗНАННЯ, ЗВЕРШЕННЯ, ЗЦІЛЕННЯ. Саме ця Трійця й сприятиме президентові у його місії, а народові – стати Цілісною Українською Нацією, що означає ЗЦІЛИТИ і Тіло, і Душу, і Дух Нації.  А допоможе на цьому шляху Вплив, Воля та Мудрість усіх, хто відчуває себе відповідальними за долю країни, хто любить і шанує свій народ, хто благовійно відноситься до рідної землі, народних звичаїв та надбання наших предків.

Для того, щоб зцілитися і Прискорити усі процеси, Енергізацію та Каталіз на пробудження свого внутрішнього Громовержця, треба перш за все ініціювати Очищення свого життя і Прискорювати процеси преображення. Тайна Сила, Небесна підтримка допоможе нам творити магію життя без перешкод, нам тільки треба стати  Мудрими і Прозорими, щоб потоки енергії  вільно проходили крізь нас і наше буття. Головним Уроком для президента і  українського народу стане випробування Навігацією та Розвитком, прокладання курсу та синхронізації  зі своїм Вищим Призначенням.  А це означає –  згадати:

• Хто ми є?
• Звідки ми Родом?
• Для чого ми з’явились на цій святій Землі?
• Куди і з ким нам по дорозі?
• Який наш курс і яка наша програма розвитку?
• В чому наше Вище Призначення?
• Чи знаходимось ми в синхронному потоці зі своїм Вищим Призначенням?

Усе це стосується як особистості, так і нації. Такий Закон Неба і  такий закон Землі. Як зверху, так і знизу. Як на Небі, так і на Землі.

Тож не вагаймося у проведенні кардинальних змін, яких очікує від нас Небо, усі Лебединці-Ратаї, Спасичі-Ясуни, Герої Священної Землі УкРАЇнської, які знялися у Вирій заради нас, заради Миру, заради кращого життя для нас і наших родин, майбутнього наших дітей, наших нащадків. Поспішаймо, змінюймо країну на краще, змінюймо навколишнє середовище, де живемо, спілкуємось і працюємо.  Змінюймо владу  і змінюймо своє відношення до влади.

Тим часом:

– Змінюймо себе самих, ставаймо відданими Лицарями-лебединцями і Дівами-лебедицями Небесної Матері Лади-Богородиці з усіма чеснотами Небесної країни, що зветься «Рай», а на землі завжди звалася УкРАЇною;

– Стрічаймо з відкритим Серцем та пробудженою Душею Очищення України-Русі;

– Радіймо космічним спалахам Світла, живильним потокам Небесних вод Богині Дани, Праматері людства, що змиває закам’янілі паразитичні системи зі священних теренів України-Русі. І на зміну їм уже приходять нові системи буття, що вимагають від нас виховання гідної еліти. Еліти, яка ставить захист інтересів народу понад усе;

– Обираймо святосяйних лідерів з відкритим Серцем-Хрестом, освяченим самою Царицею Небесною, Орантою-Либіддю;

– Згадуймо Лебедине Небесне ЗНАННЯ, щоб Зцілитися і стати Цілісними (і в територіальному аспекті теж, бо не можна злетіти Птасі-Рухові з одним крилом), щоб виконати програму Неба Оранти-Либеді, Софії-Трояні, Берегині – Володарки прадавнього тризуба. Можливо, тоді й відкриється нам його сакральна суть, дарована самим Небом. Можливо, тоді й згадаймо, звідки ми родом і яке зіркове насіння принесли ми з собою на Землю;

– І пам’ятаймо: там, де серця людські наповнені ненавистю, страхом, зрадництвом, – там завжди буде протистояння із Світом Цариці Небесної, а де живе Любов, Воля й Мудрість – квітне Лебедина земля і панує Мир. Усе, що треба для цього, – відкрити наші серця й пробудити свідомість. Тоді й повернемо собі Справедливість, Злагоду, Щастя, Божий Захист і Божу Благодать. А найголовніше – Небесну Істину-ЗНАННЯ, що робить нас ТВОРЦЯМИ ВСЕСВІТУ, якими ми були колись і якими неодмінно станемо. Саме тоді напевно й повернемо «загублений РАЙ».  Як на Небі, так і на Землі.

PS. Коли стаття уже була написана, у Мінську відбулися переговори в „нормандському форматі” за участю президента України, президента Росії, президента Франції й канцлера Німеччини, які підтримали комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей. Треба віддати належне твердій позиції українського президента у відстоюванні інтересів України. Будемо сподіватися, що усе підписане буде втілене в життя.

ІНШІ СТАТТІ МІРИ КИЄВЕЦЬ ТА ДАНИ ЛИБУШЕ:

ПРОРОЦТВО ЛИБЕДІ: СИМВОЛІЧНИЙ ЗНАК ОЧИЩЕННЯ УКРАЇНИ

ОБЕРЕЖНЕ КОЛО ЛИБЕДІ