Важливе місце в інформаційній війні проти Христового вчення є поширюване ворогами твердження, неначе Галілеянин був правовірним юдеєм і ретельно виконував всі їхні приписи. Наприклад, святкував юдейську Пасху, хоча це цілком суперечить Євангелію.
Про те, що це навмисне перекручення історії, було зрозуміло вже з самого початку. Вже у II ст. ідея про начебто святкування Христом юдейської Пасхи була засуджена як “квадродециманська єресь”, зокрема, такими авторитетами, як Климент Александрійський і Аполлінарій Яропольський, а у 341 р. Антіохійський собор взагалі відлучив від Церкви прихильників цієї ідеї як “юдействующих”.
Дивно, але сьогодні ця єресь знову набуває поширення, зокрема, на превеликий жаль, у творах протоієрея Олександра Меня, до якого ми ставимось з великою повагою. Так, у книзі “Сын человеческий” (розд. 15) можна прочитати і про запечене пасхальне ягня, і про ретельно виконаний юдейський ритуал, і про те, як Христос розповідав апостолам про вихід євреїв з Єгипту, і навіть про те, що всі лежали “на низьких ложах”, хоча галілеяни зазвичай користувалися стільцями — як і всі арійці, причому ще з трипільських часів (про що говорять численні глиняні фігурки людей на стільцях).
Насправді ж у Євангеліях розповідається зовсім не про юдейську Пасху, хоча б тому, що святкувати її в четвер було протизаконно (юдейська Пасха починалася у п’ятницю ввечері), і сам факт такого порушення закону став би головним звинуваченням проти Христа в руках Синедріону. У той четвер відбулася Таємна вечеря: прощання Христа з апостолами і установлення тайни Пресвятої Євхаристії — цілком в дусі хліборобських, арійських традицій (хліб і вино).
Якщо ж при цьому й говорити про Пасху, то лише в первісному розумінні цього слова, адже “пасха-паска” походить від арійського кореня “пас”, що буквально означає “перехід”. Наприклад, в англійській мові, відомій своїми архаїзмами, слово “pass” має головні значення “рухатися вперед”, “переходити”, “перетворюватися”, “передавати”. Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа). В українській мові цей корінь зберігся у слові “пас” в значенні ременя для переходу-передачі від одного шківа до іншого, а також передачі м’яча у спортивних іграх. У єврейській мові від кореня “пас” походить слово “пассах” (перехід). Це щодо походження слів. Саму ж ідею переходу-перетворення євреї запозичили з арійської традиції про Великий потоп і Великий перехід, який відбувся у 55 ст. до н. е. і привів до народження Трипільської цивілізації (див.: Згадай себе!).
Звернемо увагу на те, що перед установленням тайни Пресвятої Євхаристії Христос відіслав з приміщення Юду Іскаріота — єдиного апостола-негалілеянина. Так що сокровенні слова Ісуса Христа були сказані лише для арійців.
Описані вище вкраплення юдеохристиянської єресі, засудженої Церквою, але до кінця не подоланої, не є одинокими. Цього бур’яну ще багато і очищення від нього християнської свідомості — нагальна потреба часу.
— Але як так сталося, що християнська церква не змогла ефективно захиститися від “юдействующих”?
Для того, щоб це зрозуміти і не допустити подібного у майбутньому, треба мати уявлення про закономірності розвитку християнської ідеї — від її виникнення до наших днів. Ця тема потребує серйозного дослідження, а першою спробою пошуків у цьому напрямі можна вважати статті «Мистецтво Золотої Ери» та «Арійський Стандарт - українська ідея III тисячоліття».
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Юдейська Пасха чи арійська Таємна вечеря?
Світ:
03081401e.JPG
Дивно, але сьогодні ця єресь знову набуває поширення, зокрема, на превеликий жаль, у творах протоієрея Олександра Меня, до якого ми ставимось з великою повагою. Так, у книзі “Сын человеческий” (розд. 15) можна прочитати і про запечене пасхальне ягня, і про ретельно виконаний юдейський ритуал, і про те, як Христос розповідав апостолам про вихід євреїв з Єгипту, і навіть про те, що всі лежали “на низьких ложах”, хоча галілеяни зазвичай користувалися стільцями — як і всі арійці, причому ще з трипільських часів (про що говорять численні глиняні фігурки людей на стільцях).
Насправді ж у Євангеліях розповідається зовсім не про юдейську Пасху, хоча б тому, що святкувати її в четвер було протизаконно (юдейська Пасха починалася у п’ятницю ввечері), і сам факт такого порушення закону став би головним звинуваченням проти Христа в руках Синедріону. У той четвер відбулася Таємна вечеря: прощання Христа з апостолами і установлення тайни Пресвятої Євхаристії — цілком в дусі хліборобських, арійських традицій (хліб і вино).
Якщо ж при цьому й говорити про Пасху, то лише в первісному розумінні цього слова, адже “пасха-паска” походить від арійського кореня “пас”, що буквально означає “перехід”. Наприклад, в англійській мові, відомій своїми архаїзмами, слово “pass” має головні значення “рухатися вперед”, “переходити”, “перетворюватися”, “передавати”. Звідси англійське і французьке passage (перехід, переправа). В українській мові цей корінь зберігся у слові “пас” в значенні ременя для переходу-передачі від одного шківа до іншого, а також передачі м’яча у спортивних іграх. У єврейській мові від кореня “пас” походить слово “пассах” (перехід). Це щодо походження слів. Саму ж ідею переходу-перетворення євреї запозичили з арійської традиції про Великий потоп і Великий перехід, який відбувся у 55 ст. до н. е. і привів до народження Трипільської цивілізації (див.: Згадай себе!).
Звернемо увагу на те, що перед установленням тайни Пресвятої Євхаристії Христос відіслав з приміщення Юду Іскаріота — єдиного апостола-негалілеянина. Так що сокровенні слова Ісуса Христа були сказані лише для арійців.
Описані вище вкраплення юдеохристиянської єресі, засудженої Церквою, але до кінця не подоланої, не є одинокими. Цього бур’яну ще багато і очищення від нього християнської свідомості — нагальна потреба часу.
— Але як так сталося, що християнська церква не змогла ефективно захиститися від “юдействующих”?
Для того, щоб це зрозуміти і не допустити подібного у майбутньому, треба мати уявлення про закономірності розвитку християнської ідеї — від її виникнення до наших днів. Ця тема потребує серйозного дослідження, а першою спробою пошуків у цьому напрямі можна вважати статті «Мистецтво Золотої Ери» та «Арійський Стандарт - українська ідея III тисячоліття».
В тему:
Мова і війна
Спокійно, ви у руках Матриці!
Чи належала Діва Марія до роду Давида?
Етнічна основа християнства: гали—галілеяни—тиверці
Обережно: апокрифи!
Спецоперація “Книга Якова”
Чи були “східні мандри” Ісуса Христа?
А чи було “обрізання Господнє”?
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта