Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 7
  • Переглядів: 7

Вульфила – великий брахман аріянства (+аудіо)

Категорія:

Архієпископ Євсевій Нікомедійський передав Вульфилі естафету Антиохійської школи аріохрестиянства, після чого спокійно помер. Оскільки Вульфила був слов’янином, то в його особі естафету аріянства отримав слов’янський суперетнос.

vulfyla-1.jpg

Вульфила – Великий волхв
Вульфила – Великий волхв

Попередня стаття:
Аріянство у скіфів-готів-слов’ян

Аудіоверсія: Вульфила – великий брахман аріянства

Духовним лідером готів був єпископ Вульфила (311–383), людина надзвичайного авторитету, апостол і патріарх готської аріянської Церкви. Гелленською (давньогрецькою) його ім’я писалося як Οὐλφίλας (Оулфилас), а латинською як Wulfila (Вульфила).

Прихильники недолугої «германської теорії» походження готів вважають, що ім’я Wulfila – це зменшувальне від німецького Wulfs (вовк), тобто Вульфила означає «вовченя». Це неймовірно, адже вовк є не брахманським, а кшатрійським тотемом: Іван Сірко (вовк), сотня УПА «Сірі Вовки» тощо. Апостол готів ніколи не назвав би себе вовченям, бо це суперечило б його високому сану і заважало успішній проповіді. Вигадку про «вовченя» слід розглядати або як елемент інформаційної війни проти аріянства, або як банальне невігластво.

Тоді що означає це ім’я? Вульфила був брахманом, тому в нього могло бути тільки брахманське ім’я.

Почнемо з того, що перед нами слово, яке складається з двох частин: кореня *вулф, *волф та суфікса -ила, -ило.

У давній українській мові не було звуку «ф», тому раніше було не Федір, а Хведір, не фіртка, а хвіртка, не *волф, а *волхв. Слово «волхв» означає брахман, друвід, священник. У його основі лежить корінь *вол – *вел – *віл, що позначає рушійну силу – потужну, але водночас м’яку, спокійну, глибоку, точно керовану. Від цього кореня походять слова, що вказують на силу, що рухає, обертає, перетворює: «воля», «волхв» (синонім слова «друвід» – знавець сили), «велетень», «великий», «вельми», «віл» (або «вол»), володіти, російське «волчёк» (дзига). На те, що це добра і гармонійна сила вказує англійське слово «well», яке вживається у значеннях: благо, джерело, криниця, гарний, здоровий, благополучно, розумно, на совість, відмінно, вельми, цілком.

Суфікс –ило, -ила означає «дух» в розумінні пов’язаності з чимось: вітрило (парус) – з вітром; кормило (руль) – з кормою судна, бо ставилося на кормі; здоровило – велика і сильна людина; правило – «дух прави», «те, що направляє»; ельфи – астральні істоти, «духи».

Тобто ім’я Вульфила насправді є давнім українським і загально слов’янським іменем Волхвило – «Великий волхв», «Великий священник», «Великий брахман», що точно відповідає статусу апостола і патріарха готів-скіфів-слов’ян. Причому це не ім’я від народження, а прізвисько, отримане при ініціації на священника або єпископа.

За своєю конструкцією ім’я Волхвило подібне до імені Аттила–Аттило–Гаттило: лат. Attila (Аттила), гелл. Ἀττήλας (Гаттелас). Це слово, відоме з 5 ст., походить від давнього арійського слова «атта» (тато, тата). Тобто Аттила – це «великий батько», «батько народу», «предок-засновник». Звідси атаман-отаман – «батько-людина»: в українській традиції «батьком» називали січового отамана (атта-ман) і взагалі вищого керівника, зверхника. Звідси ж і прізвисько Ататюрк – «батько, або предок турків».

Суфікс –ило, -ила властивий для багатьох слов’янських прізвищ: Курило, Покотило, Шарпило, Войтила, Ягайло, Трясило, та імен: Данило, Кирило, Борило, Будило, Ярило, Вершило, Журило, Станило, Берило, Момчило, Гостило, Городило, Добрило, Душило, Гасило, Братило... (Чучка П. П. Слов’янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. — Ужгород: Ліра, 2011. — 428 с.).

Аріянський історик Філосторгій представляє Вульфилу духовним лідером скіфів, що походять з Готії. Згідно з Філосторгієм, батьки Вульфили вже були хрестиянами, тобто він не був місіонером, що приніс готам нове вчення. Як відомо, готи були знайомі з хрестиянством ще з 1 ст., а готський єпископ Теофіл у 325 р. брав участь в Нікейському соборі (у цей час майбутньому Вульфилі йшов тільки 15-й рік).

У 337 році, у складі посольства від готського короля, Вульфила прибув у Константинополь. «Батько його був знатним готом, а мати – дочкою хрестиян, полонених в Каппадокії під час морських набігів 264 або 266 років. Юнак був хрестиянином, вихованцем єпископа Теофіла. Попри свою молодість, він вирізнявся освіченістю і володів високим авторитетом» (Эпоха Вселенских соборов IV–VIII веков).

Дослідники припускають, що з 337 до 341 року Вульфила навчався у Євсевія Нікомедійського – Константинопольського архієпископа, який згодом висвятив його на єпископа Готії.

Найімовірнішою датою висвячення вважається 341 рік – останній рік життя Євсевія. У цьому році Вульфилі вже виповнилося 30 років, що в арійській традиції, зокрема серед карпатських мольфарів, вважається віком духовної зрілості людини (Ісус Хрестос почав своє служіння саме в 30 років).

Схоже на те, що Євсевій Нікомедійський – він же Євсевій Великий – передав Вульфилі естафету Антиохійської школи аріохрестиянства, після чого спокійно помер.

Оскільки Вульфила був слов’янином, то в його особі естафету аріянства отримав слов’янський суперетнос. Можливо, що саме під час цього висвячення, яке по-суті було ініціацією, він отримав своє ім’я Волхвило – «Великий волхв» або «Дух волхва». Для аріянства таке було цілком природним, адже воно було оновленим продовженням прадавньої арійської традиції, свого роду – окультуреним язичництвом.

Отже, в часи Вульфили готи вже були хрестиянами, тож Вульфила не був місіонером-першопроходцем, як його часто представляють.
Не був він і творцем готської абетки, тому що скіфи вже мали, окрім архаїчної рунічної абетки, ще принаймні дві абетки – т. зв. кирилицю (точніше, протокирилицю – гелоницю) і глаголицю, які існували задовго до Вульфили і, тим більше, Кирила та Мефодія (9 ст.).

Для того, щоб зрозуміти подальшу історію, дуже корисно хоча б коротко розглянути ці три абетки.

Продовження: Глаголиця – священне письмо брахманів

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.

В тему:

Арійство (арійське хрестиянство) – реставрація релігії Золотої доби Трипілля 
Арійські обряди та настанови
Іудохристиянська антитеза
Світоглядні принципи арійства
Світоглядна антитеза, лівий шлях
Сварга і дракон – символи арійства
Первинні арійські хрестиянські храми прикрашалися сваргами
Аріанство – релігія знань
Аріанство у слов’ян
Скуфія брахманів і Русь кшатріїв
Русь – земля Тура
Русь аріанська
Хрещення варнових богів Русі
Аріанські храми в Україні
Свята Русь – держава Золотої доби
Антиохійський аріянський центр
Єгипетський іудохристиянський центр
Галілеяни – хрестияни – аріяни
Хрестиянство і християнство – дві різні релігії
Динамізм – філософський фундамент аріохрестиянства
Міф про гоніння християн
Фарисей Шауль – апостол, прапор і криголам
Аріянство – релігія Римської імперії
Новий порядок імператора Феодосія
Аріянство у скіфів-готів-слов’ян

Наші інтереси: 

Знати свою історію.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Озвучена історія аріянства. Продовжуємо вивчати найбільш приховані сторінки нашої історії.

У цій аудіоп'єсі розповідається про те, як відбулося офіційне передання естафети аріянства від Риму до України готів.

Слухаємо і читаємо.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Озвучена історія аріянства. Продовжуємо вивчати найбільш приховані сторінки нашої історії.

У цій аудіоп'єсі розповідається про те, як відбулося офіційне передання естафети аріянства від Риму до України готів.

Слухаємо і читаємо.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сірко Крутивус.
0
Ще не підтримано

Чудове відео (жаль, російською) про слов'янство та аріянство готів та ругів: https://youtu.be/A9gODxSS0Xc