Раніше вважалося, що у Пекіна досить політичних і економічних сил для перемоги в торговельній війні з США. Однак реальність виявилася іншою: Китай задихається під американськими митами, а економіка США процвітає, пише Newsweek.
Президент США Дональд Трамп і Президент КНР Сі Цзіньпін у Пекіні 9 листопада 2017 року. НІКОЛАС АСФУРІ (NICOLAS ASFOURI) / AFP / GETTY
Було прийнято вважати, що у Китаю буде достатньо політичної сили і економічної ваги для того, щоб виграти торгівельну війну зі Сполученими Штатами. Однак кинутий президентом Дональдом Трампом виклик цій точці зору несподіваним чином допоміг виявити уразливості в китайській економіці і політиці.
Економічне піднесення Китаю залежало від готовності світових лідерів не помічати - а, якщо було необхідно, то якимось чином пояснювати - її сумнівні аспекти, в першу чергу крадіжку інтелектуальної власності, державні субсидії для бізнесу, а також бар'єри для іноземних конкурентів.
Трамп не продемонстрував подібних бажань. Він зробив тарифи для боротьби з китайськими зловживаннями в торгівлі центральним місцем свого звернення до виборців, які представляють середній клас. Він стверджував, що китайські політичні лідери і китайська економіка більш уразливі в разі тиску на них, ніж це прогнозують експерти. І сьогодні з'являється все більше доказів того, що він мав рацію.
Ключова перевага Китаю в торговельній війні ніколи не могла бути економічною, тому що Китай не експортує зі Сполучених Штатів достатньої кількості товарів для того, щоб бути на рівних у тарифній війні. Однак вважалося, що це не має значення.
Навіть якщо Китай не переможе у тарифній війні, голова Сі Цзіньпін в політичному відношенні виявиться в кращому становищі, оскільки йому не треба відповідати перед виборцями. На відміну від нього, Трамп і його партія зіткнуться з непростим завданням і будуть змушені пояснити виборцям, чому вони почали хворобливу в економічному відношенні торгову війну. Іншими словами, передбачалося, що демократія виявиться найбільшою слабкістю Америки в торговельній війні.
Однак реальний хід подій виявився іншим.
На даний момент китайська економіка відчуває тиск під впливом введених Сполученими Штатами тарифів, тоді як американська економіка процвітає, і в результаті сам голова Сі опинився в дуже слабкій позиції.
Виявилося, що та критика, яка так голосно звучить в умовах демократії, присутня і в комуністичному режимі - тільки вона інакше себе проявляє.
Як повідомила газета New York Times, незгодні голоси з'явилися в несподіваних місцях - від юридичних факультетів провідних китайських університетів до експертів китайського Центрального банку. А там, де голоси заглушені, говорять гроші. Послаблена китайська валюта - її курс значно знизився з моменту, коли в квітні почалася ескалація напруженості, і це може послужити сигналом для більш активного відпливу капіталів з Китаю.
Ці капітали, звичайно ж, перетечуть в Сполучені Штати, де скорочення податків, підвищення процентних ставок, більш значне економічне зростання і ослаблення з боку регуляторів привели до створення привабливої і надійної гавані для інвесторів. У той час як невдоволення в Китаї економічною стратегією голови Сі обходить цензорів і проривається в публічний дискурс, заголовки американських засобів масової інформації заповнені оптимістичними оцінками економіки.
Фондовий ринок США відновив свій рух до рекордних показників, а впевненість представників малого бізнесу знаходиться на найвищих відмітках.
Президент Трамп був правий, стверджуючи, що націлені на зростання економічні реформи дозволять Сполученим Штатам створити більш сильні позиції для ведення переговорів з Китаєм. Початок вийшов саме таким, як він хотів; тепер йому потрібно завершити угоду.
Гарна новина полягає в наступному: Америка хоче від Китаю того, що необхідно для посилення самого Китаю - більше гарантій прав власності, менше державної участі і більше відкритості для зовнішніх інвестицій. Така політика залучить інвестиції в Китай, а також відкриє іноземні ринки для все більш інноваційного китайського бізнесу.
Було б великою помилкою для голови Сі продовжувати наполягати на своєму і відмовлятися грати за правилами вільної і справедливої міжнародної торгівлі, тому що це як раз ті правила, які збільшують зростання Китаю як потужної економічної держави.
З тієї ж причини Трамп повинен домагатися укладення такої угоди, яка направить Китай на шлях зрозумілих і таких, що піддаються перевірці, реформ, забезпечить кращий захист інтелектуальної власності, надасть американському бізнесу більше можливостей для продажу товарів і послуг в Китаї, а також ліквідує тарифні бар'єри і державні субсидії для бізнесу по обидва боки столу.
Сполучені Штати знаходяться в кращій позиції для того, щоб відігравати домінуючу роль на величезному китайському споживчому ринку. Якщо президент зможе домовитися з Китаєм про більш вільну і більш справедливу торгівлю, то це буде великим благом для американського бізнесу та для американських робітників.
У кінцевому розрахунку, тривала торгова війна, в якій використовуються підвищені тарифи, не допоможе ні Сполученим Штатам, ні Китаю. Китайські тарифи зачіпають ключові групи виборців в Сполучених Штатах - від фермерів, які потребують виходу на іноземні ринки, до виробників, яким потрібні іноземні комплектуючі та сировинні товари.
Сильна економіка допомагає трохи притупити біль, але довго так тривати не може. А економічні труднощі китайської економіки - це двосічний меч. На даний момент вони створюють основу для переговорів. Але якщо ці проблеми загостряться, вони можуть потягнути вниз і американську економіку.
Бажання Трампа кинути виклик існуючому в торгівлі статус-кво створило несподівані можливості для більш вільної і більш справедливої торгівлі з Китаєм. У нього сильні позиції для того, щоб домогтися укладення угоди, яка буде захищати права власності, поліпшить доступ до споживачів, а також розширить можливості для бізнесу і робітників по обидва боки столу. Настав час домогтися її укладення.
Про автора:
Професор Брайан Бренберг є керівником програми в області бізнесу і фінансів, а також виконавчим віце-президентом Кінгс-коледжу, розташованого в фінансовому районі Манхеттена .
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Трамп виграє торгову війну з Китаєм, настав час укладати угоду – Newsweek (США)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Раніше вважалося, що у Пекіна досить політичних і економічних сил для перемоги в торговельній війні з США. Однак реальність виявилася іншою: Китай задихається під американськими митами, а економіка США процвітає, пише Newsweek.
180912-donaldtrampsidzinpin.jpg
Було прийнято вважати, що у Китаю буде достатньо політичної сили і економічної ваги для того, щоб виграти торгівельну війну зі Сполученими Штатами. Однак кинутий президентом Дональдом Трампом виклик цій точці зору несподіваним чином допоміг виявити уразливості в китайській економіці і політиці.
Економічне піднесення Китаю залежало від готовності світових лідерів не помічати - а, якщо було необхідно, то якимось чином пояснювати - її сумнівні аспекти, в першу чергу крадіжку інтелектуальної власності, державні субсидії для бізнесу, а також бар'єри для іноземних конкурентів.
Трамп не продемонстрував подібних бажань. Він зробив тарифи для боротьби з китайськими зловживаннями в торгівлі центральним місцем свого звернення до виборців, які представляють середній клас. Він стверджував, що китайські політичні лідери і китайська економіка більш уразливі в разі тиску на них, ніж це прогнозують експерти. І сьогодні з'являється все більше доказів того, що він мав рацію.
Ключова перевага Китаю в торговельній війні ніколи не могла бути економічною, тому що Китай не експортує зі Сполучених Штатів достатньої кількості товарів для того, щоб бути на рівних у тарифній війні. Однак вважалося, що це не має значення.
Навіть якщо Китай не переможе у тарифній війні, голова Сі Цзіньпін в політичному відношенні виявиться в кращому становищі, оскільки йому не треба відповідати перед виборцями. На відміну від нього, Трамп і його партія зіткнуться з непростим завданням і будуть змушені пояснити виборцям, чому вони почали хворобливу в економічному відношенні торгову війну. Іншими словами, передбачалося, що демократія виявиться найбільшою слабкістю Америки в торговельній війні.
Однак реальний хід подій виявився іншим.
На даний момент китайська економіка відчуває тиск під впливом введених Сполученими Штатами тарифів, тоді як американська економіка процвітає, і в результаті сам голова Сі опинився в дуже слабкій позиції.
Виявилося, що та критика, яка так голосно звучить в умовах демократії, присутня і в комуністичному режимі - тільки вона інакше себе проявляє.
Як повідомила газета New York Times, незгодні голоси з'явилися в несподіваних місцях - від юридичних факультетів провідних китайських університетів до експертів китайського Центрального банку. А там, де голоси заглушені, говорять гроші. Послаблена китайська валюта - її курс значно знизився з моменту, коли в квітні почалася ескалація напруженості, і це може послужити сигналом для більш активного відпливу капіталів з Китаю.
Ці капітали, звичайно ж, перетечуть в Сполучені Штати, де скорочення податків, підвищення процентних ставок, більш значне економічне зростання і ослаблення з боку регуляторів привели до створення привабливої і надійної гавані для інвесторів. У той час як невдоволення в Китаї економічною стратегією голови Сі обходить цензорів і проривається в публічний дискурс, заголовки американських засобів масової інформації заповнені оптимістичними оцінками економіки.
Фондовий ринок США відновив свій рух до рекордних показників, а впевненість представників малого бізнесу знаходиться на найвищих відмітках.
Президент Трамп був правий, стверджуючи, що націлені на зростання економічні реформи дозволять Сполученим Штатам створити більш сильні позиції для ведення переговорів з Китаєм. Початок вийшов саме таким, як він хотів; тепер йому потрібно завершити угоду.
Гарна новина полягає в наступному: Америка хоче від Китаю того, що необхідно для посилення самого Китаю - більше гарантій прав власності, менше державної участі і більше відкритості для зовнішніх інвестицій. Така політика залучить інвестиції в Китай, а також відкриє іноземні ринки для все більш інноваційного китайського бізнесу.
Було б великою помилкою для голови Сі продовжувати наполягати на своєму і відмовлятися грати за правилами вільної і справедливої міжнародної торгівлі, тому що це як раз ті правила, які збільшують зростання Китаю як потужної економічної держави.
З тієї ж причини Трамп повинен домагатися укладення такої угоди, яка направить Китай на шлях зрозумілих і таких, що піддаються перевірці, реформ, забезпечить кращий захист інтелектуальної власності, надасть американському бізнесу більше можливостей для продажу товарів і послуг в Китаї, а також ліквідує тарифні бар'єри і державні субсидії для бізнесу по обидва боки столу.
Сполучені Штати знаходяться в кращій позиції для того, щоб відігравати домінуючу роль на величезному китайському споживчому ринку. Якщо президент зможе домовитися з Китаєм про більш вільну і більш справедливу торгівлю, то це буде великим благом для американського бізнесу та для американських робітників.
У кінцевому розрахунку, тривала торгова війна, в якій використовуються підвищені тарифи, не допоможе ні Сполученим Штатам, ні Китаю. Китайські тарифи зачіпають ключові групи виборців в Сполучених Штатах - від фермерів, які потребують виходу на іноземні ринки, до виробників, яким потрібні іноземні комплектуючі та сировинні товари.
Сильна економіка допомагає трохи притупити біль, але довго так тривати не може. А економічні труднощі китайської економіки - це двосічний меч. На даний момент вони створюють основу для переговорів. Але якщо ці проблеми загостряться, вони можуть потягнути вниз і американську економіку.
Бажання Трампа кинути виклик існуючому в торгівлі статус-кво створило несподівані можливості для більш вільної і більш справедливої торгівлі з Китаєм. У нього сильні позиції для того, щоб домогтися укладення угоди, яка буде захищати права власності, поліпшить доступ до споживачів, а також розширить можливості для бізнесу і робітників по обидва боки столу. Настав час домогтися її укладення.
Про автора:
Професор Брайан Бренберг є керівником програми в області бізнесу і фінансів, а також виконавчим віце-президентом Кінгс-коледжу, розташованого в фінансовому районі Манхеттена .
Джерело: Trump Is Winning the Trade War With China—Now It’s Time to Make a Deal
Прагнучи справедливих умов торгівлі для США, Трамп створив несподівані можливості для більш вільної і чесної торгівлі з Китаєм.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта