Народний Оглядач

Про це у своїй статті на Дніпрограді пише Дар'я Твердохліб.

Як явище сільський туризм зародився у 18 столітті у французьких і швейцарських Альпах. Тоді на найвищих альпійських піках Європи почали з’являтися перші гостьові будиночки-шале для обслуговування експедицій британських туристів-природолюбів.

У 20 столітті сільський зелений туризм набув уже масового розвитку, а у 21 сторіччі індустрія сільського туризму стає сектором світового туристичного господарства, що найбільш динамічно розвивається. Важливим фактом є те, що обсяги надання агро-туристичних послуг у європейських постіндустріальних країнах нині практично у 2–4 рази перевищують обсяги зростання готельної бази і курортного сервісу.

Мода на туристичний відпочинок у селі в Україну прийшла у 90-х роках минулого століття. Навіть на законодавчому рівні з’явилося таке поняття, як сільський зелений туризм (Закон України «Про туризм» № 324 від 15.09.1995). З’явилася і Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Серед українців першопрохідцями в розвитку цього напряму стали західні області – Карпатський регіон. 

У село - не до бабусі

Тривалий час українське село переважно розглядалося як ресурс для сільгоспвиробництва. Питання ж соціального розвитку, екологічного, культурного, освітнього, тим паче туристичного відступали на другий план. За виробничими показниками забували про людину. В результаті отримали специфічну ситуацію, коли маємо потужний аграрний сектор і водночас складну соціально-економічну ситуацію в селі. А також непросту демографію – молодь просто виїздить у міста. Займатися господарством, бізнесом та туризмом у селі просто нікому.

Дніпропетровщина, Полтавщина, Закарпаття, Волинська, Львівська, Івано-Франківська та Чернівецька області – це справжня знахідка для туриста. Для комфортного відпочинку туристам пропонують міні-садиби в сільській місцевості - комплекс житлових, господарських і паркових споруд, які складають одне ціле. Відпочинок на березі річки, прогулянки в лісі на свіжому повітрі, смачні домашні страви національної кухні, рибалка, катання на човні - все це та багато іншого пропонують туристам для комфортного відпочинку.  

Зелений сільський туризм дає можливість мешканцям великого міста відпочити на природі від міської метушні, забути про стрес, відвідати місцеві визначні пам'ятки, ознайомитися з побутом сільських жителів та народними традиціями, які вони змогли зберегти і донести до наших днів, а при бажанні і взяти участь у цікавих роботах на свіжому повітрі.

Європейський досвід

Агротуризм в Європі - це один з найпопулярніших видів відпочинку на літо, причому кожна країна характеризується своїм видом. Наприклад, в Італії процвітає так званий еко-туризм – поєднання відпочинку з поліпшенням здоров’я, відвідування різних ферм, велоспорт і т.д. Проживання в окремих будинках або безпосередньо в окремих кімнатах, які здають господарі. Те саме в Іспанії.

Зовсім інший вид розвитку сільського  туризму в Німеччині. В німців є можливість жити на фермі, де окремо обладнаний котедж і є можливість їсти справжню домашню, екологічно чисту їжу, доглядати за тваринами або безпосередньо працювати на полях чи на городі.

А от в Угорщині унікальністю зеленого туризму є поєднання з національною традицією конярства. Кожного року там проводяться різного роду національні фестивалі кінного спорту. В сільському туризмі загалом задіяно близько 7 тис. сільських жителів. В Румунії зеленим туризмом займаються  переважно жителі Південних Карпат, які орієнтуються на збереження етнокультурних традицій (звичаї, традиції, гірські замки, вівчарство, гастрономія). 

Куди ж податися агротуристу в Україні? 

Насправді варіантів безліч. Наприклад, Полтавська область може похвалитися гоголівськими місцями (Диканька і Великі Сорочинці), садибою Кочубеїв, Музеєм українського гончарства в селі Опішне. Село Петриківка Дніпропетровської області з головою занурить в атмосферу козацтва та знаменитого петриківського розпису. Західні області здивують неймовірними замками та палацами.

Українське село на Закарпатті Нижнє Селище більше відоме європейцям аніж самим українцям. Тисячі іноземних туристів щороку прямують до українського села, аби влаштувати собі еко- та гастротури, насолодитися неймовірною природою, горами, чистими річками та колоритним фольклором. 

У Нижньому Селищі також функціонує еко-ферма "Зелений гай". Фермерське господарство не використовує антибіотики, кормові добавки, гербіциди та інші стимулятори. Для туристів проводять екскурсії, на яких можна особисто проконтролювати процес виготовлення м'ясної продукції.

"У фермі окремо є територія з тваринками - оленями, страусами, кабанчиками та овечками. Люди їх годують, гладять, фотографують. Такий відпочинок справжня віддушина для мешканця мегаполісу", - зазначає директор ферми Олександр Масловський.

Радо приймають гостей з усіх куточків світу й в своєрідному закладі "Колиба Опришків", яке також розташоване на території вищезгаданого села. Там усі бажаючі зможуть скуштувати неперевершену кухню закарпатського краю, зокрема, страви епохи Опришків, посидіти біля справжньої ватри, поспілкуватися з балакучим вороном Яшею та насолодися автентичними піснями Закарпаття. 

"В нашій садибі вже у кінці травня зайняті всі місця до вересня. Раніше попит на такий сільський відпочинок був більше від європейських туристів, сьогодні вже відчувається, що побільшало й українців, що не може не тішити. Стараємося, звичайно, для всіх однаково, але як то кажуть, до своїх серце ближче лежить. Щосереди для гостей садиби проводимо українські вечорниці зі співанками і гостиною. Розводимо багаття та вчимо готувати українські страви з кукурудзяної муки, бринзи, м'яса", - розповів власник колиби Володимир Стойка.

Сільський туризм та екотуризм – ті напрямки, в яких можуть і повинні розвиватися українські села. Особливо ті, туристичний потенціал яких закладено географічно, історично чи культурно. 

Тенденції останніх років свідчать, що західні країни бачать перспективу українського сільського відпочинку. Свідченням цього може бути організаційна й технічна допомога міжнародних фондів, наприклад, Фонду розвитку Карпатського єврорегіону, програми TACIS, завдяки якій реалізовані проекти підтримки сільського відпочинку і туризму в Карпатському регіоні.

Проте перешкод на шляху розвитку сільського туризму в Україні чимало - відсутність належної інфраструктури, брак інвестицій, велика частка туристичного «чорного ринку». Необхідна також фінансова підтримка з боку держави. Наприклад, у бюджеті на 2017 рік на розвиток туризму заклали 30 мільйонів гривень, чого явно недостатньо.

Але вже у травні цього року Верховна Рада України у першому читанні проголосувала за законопроект №2232а від 02.07.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство», який націлений на розвиток сільського зеленого туризму.

Метою законодавчої ініціативи є юридичне визначення поняття сільського зеленого туризму і тим самим чітке розмежування підприємницької та непідприємницької діяльності в сфері туристичної діяльності, що здійснюється в сільській місцевості, а також забезпечення державної підтримки цієї форми діяльності сільських мешканців шляхом організації для них фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства у сфері сільського зеленого туризму. Також на органи виконавчої влади та місцевого самоврядування покладається обов’язок сприяти особистим селянським господарствам в організації у сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства у сфері сільського зеленого туризму.

Тож Україна, хоч і не великими, але впевненими кроками прямує до розвитку та організації сільського туризму, який стає частиною загальної стратегії розвитку туризму в Державі. Вже зараз іноземні гості отримують справжнє задоволення від живописних ландшафтів, затишної атмосфери українських містечок, гостинності українського народу і дедалі більше переконуються в тому, що Україна багата давніми традиціями, гарними природними, історико-архітектурними та культурними цінностями. Україні точно є, що показати.