Зеленський може бути "емоційним" вибором. Тобто в опитуваннях люди, сумніваючись, називають його, але галочку врешті можуть поставити за іншого кандидата. Навіть один неочікувано доданий відсоток може змінити склад другого туру.
Кожен шостий українець не знає, за кого голосувати. За місяць до виборів таких було чверть громадян. Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", яке провели 9-15 березня, за два тижні до вирішального дня не визначилися 15% громадян, пише Наталія Судакова на Українській правді.
Натомість "Социс" за 5-10 березня нарахував 25% невизначених. Схожі дані отримали за перший тиждень березня "Рейтинг" і Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) – 26,5% і 28% відповідно.
І якщо на початку весни результати соціологів майже зійшлися, у лютому вони теж суттєво відрізнялися: "Рейтинг" демонстрував 24% тих, хто не визначився, тоді як КМІС – 33%.
Чому дані відрізняються і кому тоді довіряти?
Є щонайменше три речі, які впливають на результати.
По-перше, методологія опитування буває різною. Наприклад, важливо, яку вибірку використовують на останньому етапі дослідження – стохастичну (випадкову) чи більш практичну і економну квотну.
"За квотною вибіркою можливі заміни тих, кого мали намір опитати, на іншу людину такої ж статі та віку. Тому до вибірки потрапляють люди, які трохи більш активні і трохи краще знають, за кого будуть голосувати", – пояснює гендиректор КМІСу Володимир Паніотто.
По-друге, за словами експерта, в деяких компаніях просять трохи тиснути на респондента. Мовляв, "Ще не визначилися? А все ж таки до кого схиляєтеся?"
Врешті до результатів вноситься "шум", тобто невпевнені відповіді. Тому й цифри можуть відрізнятися.
"У КМІСі використовується переважно стохастична вибірка, і ми не просимо інтерв'юерів тиснути на респондентів. Тому в нас відсоток невизначених вище, ніж в інших компаніях", – пояснює Паніотто.
По-третє, важливо дивитися на замовника дослідження. Адже переважна кількість соцопитувань мають покупця і лише одиниці вдається реалізовувати власним коштом організацій.
Тож сліпо довіряти не можна нікому.
Які саме виборці досі не визначилися, за кого голосувати? Скільки їм років, де вони живуть і скільки заробляють?
Відомо, що найбільше людей, які не визначилися, – серед найбідніших верств населення і тих, хто не має вищої освіти. Це трохи частіше жінки, ніж чоловіки.
А от за регіонами дані суттєво відрізняються в залежності від опитування. Так, за даними "Рейтингу", найвищий відсоток тих, хто не визначився, на Західній Україні – 32%.
"На Півночі – 27%, у Центрі – 24%, на Сході – 25%, у Києві – 28%", – пояснює Олексій Антипович.
Натомість КМІС демонструє протилежну тенденцію.
"Найменше тих, хто не визначився, у Центрі і Півдні – 20-22%, на Заході, як в цілому по Україні, – 29%, на Сході і Донбасі найбільше тих, хто не визначився – 35% та 43% відповідно", – розповідає Володимир Паніотто.
За словами Антиповича, зараз найменший відсоток "важко відповісти" серед молоді – вона свого кандидати вже обрала. А от категорії старші 30 років мають приблизно однакові показники.
"За такої кількості претендентів ті, хто не визначився, проголосують так, як ті, хто визначився", – пояснює Володимир Паніотто.
"Політтехнологи час від часу кажуть, що 25% – це їхній резерв. Та нічого подібного! Половина з цього резерву взагалі не прийде на вибори, а друга половина розподілиться більш-менш пропорційно по всьому списку, який є. Пропорційно. Тобто той, хто має найвищий рейтинг, отримає найвищий показник із цих невизначених", – пояснює Антипович.
Втім, все ж можна говорити про прихований електорат окремих кандидатів.
"Глибші аналізи, які ми робимо, говорять, що прихований резерв є у Тимошенко. Адже її електорат – серед бідної категорії населення, а Тимошенко є соціально орієнтованим політиком", – каже Антипович.
А от Зеленський може бути "емоційним" вибором, тобто в опитуваннях люди, сумніваючись, називають його, але галочку врешті можуть поставити за іншого кандидата.
"Невизначені ж чомусь хитаються, чомусь ще не визначилися. У того ж Гриценка з'являється шанс підібрати такий електорат", – зазначає директор "Рейтингу".
Щоб проаналізувати детальніше, скільки та у чию скарбничку підуть голоси, треба звернути увагу на розподілення за регіонами. Але воно суттєво відрізняється в залежності від опитування, тож цими даними легко зманіпулювати.
Очевидно одне: тих, хто не визначився, багато усюди – отже, голоси підуть і до Тимошенко, і до Порошенка та Гриценка, і до Бойка з Вілкулом. А говорити, що серед невпевнених є значний резерв для конкретного кандидата – немає підстав.
Наскільки ті, хто не визначився, можуть вплинути на результати виборів?
За словами Володимира Паніотто, досвід минулих виборів показав: у першому турі цей фактор практично не вплине, у другому – навряд чи вплине.
"Якщо б невизначені мали суттєвий вплив, то результати соціологічних досліджень відрізнялись би більше, ніж на 5%, від результатів виборів. Але в більшості випадків різниця була меншою. Коли відхилення були 7-8%, дослідження характеризували ситуацію за місяць до виборів, а протягом усього місяця було багато знакових подій і велика динаміка. Думаю, проблема невизначених сильно перебільшена. Хоча ці вибори все ж відрізняються від інших і можуть мати сюрпризи", – каже Паніотто.
Його думку поділяє і Олексій Антипович:
"Сказати, що невизначені вплинуть на результат, – ні. Або ж в меншій мірі".
На його думку, значно важливіше, які категорії дійдуть на виборчі дільниці. Якщо прийде уся категорія "проти всіх" – більшою буде і явка, і результат Володимира Зеленського.
Натомість якщо вона залишиться на дивані, як це часто буває, результат може суттєво змінитися.
"Сказати соціологу, що ти не любиш нікого з політиків у цьому списку і підтримуєш Зеленського – це ще не означає, що ти проголосуєш. А тепер візьміть молодь, яка традиційно найменше ходить на вибори. Кожен шостий респондент у віці 18-25 каже, що не впевнений, що проголосує. Це лише ті, які визнають. Говорити це в соцопитуванні непопулярно, бо це ж громадянський обов'язок, треба йти. А по факту можуть і не прийти", – каже Антипович.
Не менш важливе питання – черги. Молодь не готова стояти в чергах, тоді як 60% пенсіонерів, відповідно до останнього опитування "Рейтингу", готові простояти до 12 годин.
Тож, на думку соціологів, цього разу долю виборів визначатимуть передусім інші фактори. Щоправда, враховуючи цьогорічні рейтинги, навіть один неочікувано доданий відсоток може змінити склад другого туру.
Наші інтереси:
Соціологи так і не можуть нічого конкретного сказати. Результати соціологічних опитувань дуже різнянться. Знаю за даними інсайдерських джерел, що за одним із соціологічних опитувань на першому місці Порошенко, а не Зеленський. Тож не можна нікому вірити, а довіряти тільки тим, кого знаєш.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Що змінять голоси українців, які досі не визначилися
Світ:
Зеленський може бути "емоційним" вибором. Тобто в опитуваннях люди, сумніваючись, називають його, але галочку врешті можуть поставити за іншого кандидата. Навіть один неочікувано доданий відсоток може змінити склад другого туру.
19032201.jpg
Кожен шостий українець не знає, за кого голосувати. За місяць до виборів таких було чверть громадян. Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", яке провели 9-15 березня, за два тижні до вирішального дня не визначилися 15% громадян, пише Наталія Судакова на Українській правді.
Натомість "Социс" за 5-10 березня нарахував 25% невизначених. Схожі дані отримали за перший тиждень березня "Рейтинг" і Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) – 26,5% і 28% відповідно.
І якщо на початку весни результати соціологів майже зійшлися, у лютому вони теж суттєво відрізнялися: "Рейтинг" демонстрував 24% тих, хто не визначився, тоді як КМІС – 33%.
Чому дані відрізняються і кому тоді довіряти?
Є щонайменше три речі, які впливають на результати.
По-перше, методологія опитування буває різною. Наприклад, важливо, яку вибірку використовують на останньому етапі дослідження – стохастичну (випадкову) чи більш практичну і економну квотну.
"За квотною вибіркою можливі заміни тих, кого мали намір опитати, на іншу людину такої ж статі та віку. Тому до вибірки потрапляють люди, які трохи більш активні і трохи краще знають, за кого будуть голосувати", – пояснює гендиректор КМІСу Володимир Паніотто.
По-друге, за словами експерта, в деяких компаніях просять трохи тиснути на респондента. Мовляв, "Ще не визначилися? А все ж таки до кого схиляєтеся?"
Врешті до результатів вноситься "шум", тобто невпевнені відповіді. Тому й цифри можуть відрізнятися.
"У КМІСі використовується переважно стохастична вибірка, і ми не просимо інтерв'юерів тиснути на респондентів. Тому в нас відсоток невизначених вище, ніж в інших компаніях", – пояснює Паніотто.
По-третє, важливо дивитися на замовника дослідження. Адже переважна кількість соцопитувань мають покупця і лише одиниці вдається реалізовувати власним коштом організацій.
Тож сліпо довіряти не можна нікому.
Які саме виборці досі не визначилися, за кого голосувати? Скільки їм років, де вони живуть і скільки заробляють?
Відомо, що найбільше людей, які не визначилися, – серед найбідніших верств населення і тих, хто не має вищої освіти. Це трохи частіше жінки, ніж чоловіки.
А от за регіонами дані суттєво відрізняються в залежності від опитування. Так, за даними "Рейтингу", найвищий відсоток тих, хто не визначився, на Західній Україні – 32%.
"На Півночі – 27%, у Центрі – 24%, на Сході – 25%, у Києві – 28%", – пояснює Олексій Антипович.
Натомість КМІС демонструє протилежну тенденцію.
"Найменше тих, хто не визначився, у Центрі і Півдні – 20-22%, на Заході, як в цілому по Україні, – 29%, на Сході і Донбасі найбільше тих, хто не визначився – 35% та 43% відповідно", – розповідає Володимир Паніотто.
За словами Антиповича, зараз найменший відсоток "важко відповісти" серед молоді – вона свого кандидати вже обрала. А от категорії старші 30 років мають приблизно однакові показники.
"За такої кількості претендентів ті, хто не визначився, проголосують так, як ті, хто визначився", – пояснює Володимир Паніотто.
"Політтехнологи час від часу кажуть, що 25% – це їхній резерв. Та нічого подібного! Половина з цього резерву взагалі не прийде на вибори, а друга половина розподілиться більш-менш пропорційно по всьому списку, який є. Пропорційно. Тобто той, хто має найвищий рейтинг, отримає найвищий показник із цих невизначених", – пояснює Антипович.
Втім, все ж можна говорити про прихований електорат окремих кандидатів.
"Глибші аналізи, які ми робимо, говорять, що прихований резерв є у Тимошенко. Адже її електорат – серед бідної категорії населення, а Тимошенко є соціально орієнтованим політиком", – каже Антипович.
А от Зеленський може бути "емоційним" вибором, тобто в опитуваннях люди, сумніваючись, називають його, але галочку врешті можуть поставити за іншого кандидата.
"Невизначені ж чомусь хитаються, чомусь ще не визначилися. У того ж Гриценка з'являється шанс підібрати такий електорат", – зазначає директор "Рейтингу".
Щоб проаналізувати детальніше, скільки та у чию скарбничку підуть голоси, треба звернути увагу на розподілення за регіонами. Але воно суттєво відрізняється в залежності від опитування, тож цими даними легко зманіпулювати.
Очевидно одне: тих, хто не визначився, багато усюди – отже, голоси підуть і до Тимошенко, і до Порошенка та Гриценка, і до Бойка з Вілкулом. А говорити, що серед невпевнених є значний резерв для конкретного кандидата – немає підстав.
Наскільки ті, хто не визначився, можуть вплинути на результати виборів?
За словами Володимира Паніотто, досвід минулих виборів показав: у першому турі цей фактор практично не вплине, у другому – навряд чи вплине.
"Якщо б невизначені мали суттєвий вплив, то результати соціологічних досліджень відрізнялись би більше, ніж на 5%, від результатів виборів. Але в більшості випадків різниця була меншою. Коли відхилення були 7-8%, дослідження характеризували ситуацію за місяць до виборів, а протягом усього місяця було багато знакових подій і велика динаміка. Думаю, проблема невизначених сильно перебільшена. Хоча ці вибори все ж відрізняються від інших і можуть мати сюрпризи", – каже Паніотто.
Його думку поділяє і Олексій Антипович:
"Сказати, що невизначені вплинуть на результат, – ні. Або ж в меншій мірі".
На його думку, значно важливіше, які категорії дійдуть на виборчі дільниці. Якщо прийде уся категорія "проти всіх" – більшою буде і явка, і результат Володимира Зеленського.
Натомість якщо вона залишиться на дивані, як це часто буває, результат може суттєво змінитися.
"Сказати соціологу, що ти не любиш нікого з політиків у цьому списку і підтримуєш Зеленського – це ще не означає, що ти проголосуєш. А тепер візьміть молодь, яка традиційно найменше ходить на вибори. Кожен шостий респондент у віці 18-25 каже, що не впевнений, що проголосує. Це лише ті, які визнають. Говорити це в соцопитуванні непопулярно, бо це ж громадянський обов'язок, треба йти. А по факту можуть і не прийти", – каже Антипович.
Не менш важливе питання – черги. Молодь не готова стояти в чергах, тоді як 60% пенсіонерів, відповідно до останнього опитування "Рейтингу", готові простояти до 12 годин.
Тож, на думку соціологів, цього разу долю виборів визначатимуть передусім інші фактори. Щоправда, враховуючи цьогорічні рейтинги, навіть один неочікувано доданий відсоток може змінити склад другого туру.
Соціологи так і не можуть нічого конкретного сказати. Результати соціологічних опитувань дуже різнянться. Знаю за даними інсайдерських джерел, що за одним із соціологічних опитувань на першому місці Порошенко, а не Зеленський. Тож не можна нікому вірити, а довіряти тільки тим, кого знаєш.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта