Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Що таке безкоштовні лекції «15×4»

«15×4» — це науково-популярний рух, який улаштовує відкриті безкоштовні лекції на найрізноманітніші теми — від теорії відносності до нових видів криптоінвестування. Кожен виступ фільмується і викладається у вільний доступ.

e27a350960bb4244663988ab27334238.jpg

Засновник науково-популярного руху «15×4» Олександр Гапак

Починаючи з 2015-го, коли в Харкові відбулася перша лекція, рух поширився не лише Україною, а й за її межами: «15×4» має успіх у Німеччині, Молдові, Росії, готуються виступи в Ізраїлі.

Громадське поспілкувалося із засновником руху Олександром Гапаком, який розповів про сучасну освіту та свою ініціативу.

Чому вирішили створити «15×4»?

Усе почалося з питання: як знайти якомога більше людей, з якими можна було б говорити на теми науки, культури, просто цікаво проводити час. Тоді постала задача: побудувати механізм. «15×4» заснували як механізм об’єднання людей у спільноти.

Ідея підхоплюється миттєво: незнайомі люди пишуть, що хочуть відкрити у своєму місті «15×4». Ми надаємо доступ до наших робочих платформ у Slack і Trello, де можна знайти всю необхідну документацію та отримати поради. І механізм працює.

Наприклад, наукові співробітники, які колись переїхали до Германії, дізналися про такий формат і вирішили провести у себе.

Це викликало резонанс. Приємним наслідком стало те, що JetBrains — провідна світова компанія з розробки програмного забезпечення — запросила нашу мюнхенську команду проводити «івенти» у своєму офісі.

На підготовку і проведення лекцій витрачається багато часу та грошей. Виникала думка монетизувати проект?

Немає ніякої, навіть гіпотетичної схеми монетизації. У нас немає майна, бюджету, рахунку, ми офіційно не приймаємо ніяких «донейтів». Усе власним коштом.

Кожному, хто займається «15×4», очевидний зиск, який отримує за свою працю: ми віримо в те, що ріст середнього рівня освіти робить світ кращим. А ще «15×4» — це спосіб знайти друзів-однодумців.

Ти популяризуєш науку, а чи займаєшся нею?

У класичному розумінні — в аудиторіях університетів, лабораторіях — ні. Я займаюся розробкою криптофінансування, цьому в українських вишах іще не навчають.

Окрім фундаментальної науки існує ще утилітарна: переді мною стоять реальні проблеми, які треба вирішувати.

У межах цього — провести дослідження: порівняти шляхи вирішення, перевірити експериментально, вивести статистику. Наразі готую лекцію про один із нових видів криптоінвестування.

Чи можна підвищити рівень цікавості дітей до тої ж фізики, біології, математики тощо, зважаючи, що наразі нема можливості, наприклад, закупити на кожного школяра по VR-шолому?

Гадаю, таки необхідно диво рівня VR-шоломів, щоб у дітей з’явилася бодай якась цікавість. Окрім професійної освіти, школа має вчити вчитися та перенавчатися, щоб у майбутньому швидко адаптуватися до нових професій, уміти працювати паралельно в різних галузях.

А максимально залучати до навчання, на мою думку, можна лише іграми — це те, що дає не лише нові знання, а й можливість не робити фатальних помилок у реальному житті.

Які ігри тобі подобаються?

З 2004 року ми з друзями граємо у Magic: The Gathering — збираємося майже щотижня. Люблю покрокові ігри, наприклад, Dungeon Crawl.

Іще подобається Stronghold — це класична замкова стратегія: Середньовіччя, замки, хрестоносці, луки. Ми в цій грі намалювали карту світу, України, Харкова, Криму. Також граю в EVE — з космічними кораблями.

Як можна реанімувати вищу освіту в Україні?

Насамперед, навчити оперативно реагувати на запити сучасності. Приміром, торік представили Ethereum — нове покоління криптографічних систем на основі «блокчейн».

Завдяки цій технології згодом можна буде не лише обмінюватися валютою, а й виконувати будь-яку програму, яку буде дуже складно хакнути, зупинити або підробити дані.

Відтак почав зростати новий ринок криптофінансування. І за лічені місяці виріс у кілька разів. Очікується, що впродовж декількох років він повністю змінить економіку фондових ринків. Відповідно, попит на спеціалістів, які вміють розробляти програми для Ethereum, нині величезний.

Тож, якщо вища освіта бажає бути «живою», вона має постійно реагувати на появу нових технологій, оперативно модифікувати навчальні програми та готувати викладачів менше, ніж за рік.

Яку науково-популярну літературу ти читаєш?

«Егоїстичний ген» Річарда Докінза. Хоча сучасники і вважають, що він іноді перебирає міру, мені здається, що Докінз глибоко і широко розповідає неспеціалістові про еволюцію.

«Дзен і мистецтво догляду за мотоциклом» Роберта Пірсіга — така собі науково-популярна книга з філософії. «Гедель, Ешер, Бах» Дугласа Хофштадтера — книга, яка серйозно просунула мою як популяризаторську, так і професійну діяльність.

Що буде у 2117 році?

Сподіваюся, що не буде ніяких глобальних катастроф. Якщо швидкість технологічного розвитку і темп її зростання не спаде, мені здається, люди житимуть непогано. І займатимуть стосовно розумніших за homo sapiens живих істот, що успадкують планету, таке ж місце, як нині котики серед нас.

Сподіваюся, що потужний штучний інтелект, коли такий з’явиться, виявить до людей бодай якусь цікавість і не знищить їх.

Наші інтереси: 

Тотальна освіта. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи