Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Найзавзятіший мандрівник світу найбільше полюбив Київ

Категорія:

Світ:

Понад 196 країн і 28 років безупинних подорожей з рюкзаком за спиною. Майк Спенсер Боун — 49-річний мандрівник із Канади. Він побував в усіх країнах світу. Його історії зрештою об’єдналися в збірці World’s Most Travelled Man, яку відзначили кількома нагородами.

18062401.jpg

Канадський мандрівник Майк Спенсер Боун у Києві на Трухановому острові. Фото: Сергій Дунда/Громадське

Про те, як безкоштовно дослідити Ірландію, врятуватися від обстрілів у Сомалі та чому йому так подобається Україна, Майк розповів Громадському.

Марія Романенко, яка підготувала цей матеріал, зустрілася з мандрівником на пішохідному мості через Дніпро, звідки відкриваються приголомшливі пейзажі Києва. Міст веде до Труханового острову — зеленої оази між правим і лівим берегами Києва, яку дуже вподобав Боун.

Любов Боуна до дикої природи перетворилася на любов до подорожей. Від 1990-х років він відвідав усі країни світу. «Заключною країною світу» була Ірландія, яку він зміг дослідити безкоштовно.

«Я вирішив, що в Ірландії я прийматиму будь-які замовлення від ЗМІ, — пояснює Боун. — Я працював усюди: виголошував промови в школах, писав для газет, брав участь у ток-шоу. Зрештою, мене почали впізнавати на вулицях, навіть пиво давали задарма. Я не платив за рибу, картоплю фрі чи іншу їжу».

Боун каже, що його цікавлять подорожі до країн, де «відбуваються конфлікти або екстремальні події»:

«Мені вдалося пройти через гори Рувензорі (в Конго), хоча люди казали, що біла людина там не виживе. Я просто вдав із себе інспектора зі Сполучених Штатів, — розповідає Боун. — Вони (ополченці) зупиняли мене по 8-10 разів на день і, наводячи на мене пістолет, казали: «Або ти даєш гроші, або я тебе вб'ю».

У Конго Боун жив у племені пігмеїв бамбуті. Із сітками та списами вони полювали на антилоп. «Це було досить весело», — каже він.

Боун також став першим туристом у столиці Сомалі Могадішу після того, як у 1991 році там повалили центральну владу.  Тоді в місті «було небезпечно через обстріли важкої техніки та снайперів». Утім, згодом мандрівникові навіть удалося заручитися підтримкою сомалійського уряду.

Та одного разу він дійсно почувався в небезпеці. Це сталося в Іраку у 2003 році, в розпал операції «Мертва хватка» під час війни в Перській затоці.

«Мені здалося, що було б цікаво вбратися в місцевого жителя, дати хабара, щоб перетнути кордон і їздити довкола автостопом, спостерігаючи, як воюють американці та іракці. Якщо я не розмовляв би англійською і просто мовчав, ніхто навіть не здогадався б, що я іноземець».

Утім, дорога перестала здаватися такою веселою, щойно його підібрав водій, який зажадав зупинитися в Тикріті — малій батьківщині Саддама Хусейна. Американські війська саме захопили місто.

«Ми сиділи з водієм у ресторані просто неба, й мені довелося розмовляти з ним англійською... Я відчував на собі злісні погляди іракців, і запитував: «Вони відріжуть мені голову?» На щастя, я вижив».

Любов Боуна до подорожей відповідає його філософському погляду на життя. Він розповідає про два шляхи людської природи, й, завдяки мандрівкам навколо світу, йому вдалося осягнути обидва:

«Коли ти оточений людьми, це лише одна частина твоєї людської природи… Другий шлях — коли ти на самоті, полюєш у дикій природі або тижнями чи місяцями живеш наодинці з собою. І один шлях до людської природи немає нічого спільного з другим».

Його нескінченні історії зрештою об'єдналися в збірці World’s Most Travelled Man («Найзавзятіший мандрівник у світі»), яку вже відзначили кількома нагородами. Опублікована у 2007 році, книжка розповідає про 23 роки «блукання дикими місцями, подорожей морями і сухопутними шляхами, щоб дослідити Землю».

«Зважаючи на те, що мати на увазі під «подорожуванням», багато хто вважає мене найзавзятішим мандрівником»,  — розповідає Боун, пояснюючи назву книжки.

«Деякі люди роблять це швидше… Вони можуть вийти з літака на годину, зробити селфі, а відтак знову полетіти. Я хотів максимально відчути життя в кожній країні, зробити це не по-сучасному».

Любов до України

Попри те, що його світогляд настільки ж широкий, як і вся планета, Боун називає Україну його «найулюбленішим місцем, де можна провести літо в Північній півкулі». Від 2015 року він буває в Україні щороку.

«Це вже четверте літо поспіль, як я приїжджаю сюди щонайменше на кілька місяців», — каже він. Найбільше йому подобається приязність українців («У мене тут дуже багато друзів, це неймовірно») і те, що країна не переповнена туристами.

Він також підкреслює величезні зміни, які Україна пройшла від часів його першого візиту у 2005 році.

«У 2005 Україна була дуже радянською країною. У людей був такий вираз на обличчях, наче вони десь із далеких російських промислових центрів... Сьогодні люди, а надто молодь, більше скидаються на жителів Польщі чи навіть Німеччини».

 

 

Наші інтереси: 

Подорожі і мандрівки надають повноти життю. Поки живеш, подорожуй!

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Дуже влучне спостереження!

Цитата:
«У 2005 Україна була дуже радянською країною. У людей був такий вираз на обличчях, наче вони десь із далеких російських промислових центрів... Сьогодні люди, а надто молодь, більше скидаються на жителів Польщі чи навіть Німеччини».

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Коментарі

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Дуже влучне спостереження!

Цитата:
«У 2005 Україна була дуже радянською країною. У людей був такий вираз на обличчях, наче вони десь із далеких російських промислових центрів... Сьогодні люди, а надто молодь, більше скидаються на жителів Польщі чи навіть Німеччини».

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!