Від 1991 року, коли на Україну звалилась незалежність, разом із нею нам із вами нав’язали синьо-жовтий прапор. Під цим символом державності Україна за два десятиліття втратила близько 7 мільйонів громадян, надзвичайно легко і невимушено позбулася третього за потужністю ядерного арсеналу і скотилася ледве не до рівня африканської бананової республіки.
В цьому немає нічого дивного – адже тим, хто керує Україною зараз, вона потрібна із мінімальним населенням, достатнім для обслуговування їхніх особистих потреб.
Якщо продовжити використання цього «державного символу» і надалі, то бутність народу, якого кликав до збройної боротьби із окупантами Великий Кобзар, вже невдовзі буде предметом дискусій археологів і істориків.
Не заглиблюючись у тему доцільності або недоцільності, історичності чи геральдичної виправданості, не розмірковуючи і не вагаючись – відкинь у минуле синьо-жовтий прапор, прапор Другої Руїни, прапор антиукраїнської окупаційної влади, прапор розбрату, лицемірства, морального здичавіння і фізичного зубожіння!
Наш прапор – жовто-блакитний!
Скрізь, де тільки можна – вдома і на роботі, в автомобілі, на публічних заходах і акціях, на стадіонах під час гри національної збірної – використовуй виключно жовто-блакитний національний прапор!
Ти можеш бути правим, лівим, центристом, католиком, протестантом, православним або атеїстом, російсько- або україномовним, але ці зайди, ці абсолютно випадкові недоумки на вершині українського владного Олімпу мусять бачити: «розділяй і володарюй» тут більше не працює!
Україна вимагає очищення від усього того бруду, який нанесло сюди черговою ординською навалою, тож негайно почнімо із найбільш необхідного: правдивого символу української України! Із ним переможемо!
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Наш прапор – жовто-блакитний!
Категорія:
Спецтема:
Від 1991 року, коли на Україну звалилась незалежність, разом із нею нам із вами нав’язали синьо-жовтий прапор. Під цим символом державності Україна за два десятиліття втратила близько 7 мільйонів громадян, надзвичайно легко і невимушено позбулася третього за потужністю ядерного арсеналу і скотилася ледве не до рівня африканської бананової республіки.
В цьому немає нічого дивного – адже тим, хто керує Україною зараз, вона потрібна із мінімальним населенням, достатнім для обслуговування їхніх особистих потреб.
Якщо продовжити використання цього «державного символу» і надалі, то бутність народу, якого кликав до збройної боротьби із окупантами Великий Кобзар, вже невдовзі буде предметом дискусій археологів і істориків.
Не заглиблюючись у тему доцільності або недоцільності, історичності чи геральдичної виправданості, не розмірковуючи і не вагаючись – відкинь у минуле синьо-жовтий прапор, прапор Другої Руїни, прапор антиукраїнської окупаційної влади, прапор розбрату, лицемірства, морального здичавіння і фізичного зубожіння!
Наш прапор – жовто-блакитний!
Скрізь, де тільки можна – вдома і на роботі, в автомобілі, на публічних заходах і акціях, на стадіонах під час гри національної збірної – використовуй виключно жовто-блакитний національний прапор!
Ти можеш бути правим, лівим, центристом, католиком, протестантом, православним або атеїстом, російсько- або україномовним, але ці зайди, ці абсолютно випадкові недоумки на вершині українського владного Олімпу мусять бачити: «розділяй і володарюй» тут більше не працює!
Україна вимагає очищення від усього того бруду, який нанесло сюди черговою ординською навалою, тож негайно почнімо із найбільш необхідного: правдивого символу української України! Із ним переможемо!
В тему:
Молодіжні організації Ковеля вшанували Кобзаря під правильними жовто-блакитними прапорами
Жовто-блакитний ренесанс українського духу в Придніпров’ї
Жовто-блакитний Вогнебог – прапор Третього Гетьманату
Республіка, Гетьманат, Брахманат
Жовто-блакитний чи синьо-жовтий?
Символіка — це програма майбутнього
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта