Корені расизму криються у глибинах мозку

Коли ми спостерігаємо за діями когось, хто належить до нашої раси, наш мозок моделює подібну поведінку у процесі емпатії, "віддзеркалення". Коли ж ми дивимося, як ту саму дію виконує особа іншої раси, ми докладаємо значно менше зусиль до співпереживання, пише "The Daily Mail".

Дослідники запропонували групі білих чоловіків переглянути відеоролики, на яких білі, темношкірі люди та азіати пили воду зі склянки. Упродовж перегляду до піддослідних було приєднано прилади, які перевіряли, чи копіював їхній мозок побачені дії.

Мозок піддослідних значно більш жваво реагував на осіб своєї ж раси.

Хоча усі глядачі були білими, дослідники упевнені, що одержали б такі самі результати у будь-якій іншій групі.

Люди мають вроджену тенденцію групувати інших осіб відносно того, наскільки вони подібні до них самих, зазначив один з дослідників Майкл Інзліхт у "Журналі експериментальної соціальної психології".

---

В тему:

Расизм – це добре. Докази.

Расизм – це природно

Мозкові клітини вміють розпізнавати представників свого етносу

Люди без расових упереджень виявилися генетично хворими

13 причин, чому не можна полоти полуницю

Кольорові раси та їх вплив на українські расові елементи

Свій до свого по своє (Залишайся білим)

Нація з погляду біології. Неполіткоректні висновки

Раса проти розпусти

Твоя шкіра – твоя уніформа!

Неосновний інстинкт

Тягар Білої людини

Джон Ріс-Девіс: Розділення людей за расовою ознакою — наше культурне завдання

“Володар кілець”: логіка расового мислення

Глобальна трансформація починається з духовного імпульсу

Небезпека змішаних шлюбів

Етногенетичні інтереси і міжрасові змішування. Нова книжка Франка Солтера в огляді Майкла Полігнано

Доповідь білого доктора

Ціна міжрасових стосунків