Після бурхливих Київських подій вперше виїхала з Києва. Та й не сама, а з гуртом моїх любих мандрівників, з якими вже 5 років подорожуємо Україною. Для поїздки обрала Канів - адже щойно українці відзначили 200-річний ювілей Тараса Шевченка.
А Канів - це саме те місце, де Шевченковий дух над Дніпром на кручі можна відчути якнайкраще. Ми давно збиралися відвідати відреставрований музей Шевченка, який закрили ще 2003 року, і історія реставрації якого претендує на серйозне антикорупційне розслідування.
У своїй минулорічній замітці "Музей Шевченка в Каневі після реконструкції кардинально змінився" я дала посилання на статтю Назарія Вівчарика"Помаранчеві не спромоглися, а біло-блакитні перестаралися? Як у Каневі скандальний музей відкривали" у черкаському виданні "Прочерк". Автор пише про суцільнерозчарування новою експозицією музею і дає цікавий репортаж з його урочистого відкриття.
Як повідомляє офіційний сайт Шевченківського національного заповідника, експозиція музею відповідає виклику часу і заявляє про власну особливу позицію в соціокультурному середовищі. Там є аудіо-візуальні програми, інтерактивні мультимедійні пристрої. Світ символів і традицій українців розкривають предмети інсталяцій: камінь наріжний, китайка, слово Шевченка на вічному небі.
Ремонт в будівлі музею справді зроблено гарно і сучасно, навіть вхідні двері сенсорні - самі перед тобою відкриваються! Але будівля музею з його чорною кам'яною підлогою більше нагадує не музей, а вокзал чи якийсь торгово-розважальний центр. Немає в ньому затишку і "музейності". Це добре, що в ньому є простір, бо саме простору завжди бракує музеям, але тут саме цей простір з кам'яною підлогою, як не дивно, створює це відчуття, коли почуваєшся незатишно. Цей простір також підкреслює, як мало експонатів залишилося у музеї. Обізнані люди кажуть, що виставлено всього 5% того, що тут було раніше.
"Приміщення музею Шевченка було збудоване ще в 1935–1937 роках за проектом Василя Кричевського. Музейна колекція Заповідника налічує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів", - йдеться на офіційному сайті. Але те, що написано, не цілком відповідає дійсності. Також, як на мене, не співмірна й сума ремонтних та реставраційних робіт, на які уряд спрямував 27,2 млн. Але розкрадання бюджетних грошей - це вже зовсім інша історія.
Фоторепортаж з музею:
Експонати розміщені в скляних боксах. Щоб подивитися, треба присідати, бо нижній експонат знаходиться майже на рівні з підлогою.
Екскурсійна програма передбачала відвідання хати Івана Ядловського, який понад 50 років доглядав за могилою Тараса Шевченка. Його хата стала першим народним музеєм.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Канів. Музей Шевченка (фоторепортаж)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Після бурхливих Київських подій вперше виїхала з Києва. Та й не сама, а з гуртом моїх любих мандрівників, з якими вже 5 років подорожуємо Україною. Для поїздки обрала Канів - адже щойно українці відзначили 200-річний ювілей Тараса Шевченка.
muzeyshevchenka.jpg
А Канів - це саме те місце, де Шевченковий дух над Дніпром на кручі можна відчути якнайкраще. Ми давно збиралися відвідати відреставрований музей Шевченка, який закрили ще 2003 року, і історія реставрації якого претендує на серйозне антикорупційне розслідування.
У своїй минулорічній замітці "Музей Шевченка в Каневі після реконструкції кардинально змінився" я дала посилання на статтю Назарія Вівчарика "Помаранчеві не спромоглися, а біло-блакитні перестаралися? Як у Каневі скандальний музей відкривали" у черкаському виданні "Прочерк". Автор пише про суцільне розчарування новою експозицією музею і дає цікавий репортаж з його урочистого відкриття.
Як повідомляє офіційний сайт Шевченківського національного заповідника, експозиція музею відповідає виклику часу і заявляє про власну особливу позицію в соціокультурному середовищі. Там є аудіо-візуальні програми, інтерактивні мультимедійні пристрої. Світ символів і традицій українців розкривають предмети інсталяцій: камінь наріжний, китайка, слово Шевченка на вічному небі.
Ремонт в будівлі музею справді зроблено гарно і сучасно, навіть вхідні двері сенсорні - самі перед тобою відкриваються! Але будівля музею з його чорною кам'яною підлогою більше нагадує не музей, а вокзал чи якийсь торгово-розважальний центр. Немає в ньому затишку і "музейності". Це добре, що в ньому є простір, бо саме простору завжди бракує музеям, але тут саме цей простір з кам'яною підлогою, як не дивно, створює це відчуття, коли почуваєшся незатишно. Цей простір також підкреслює, як мало експонатів залишилося у музеї. Обізнані люди кажуть, що виставлено всього 5% того, що тут було раніше.
"Приміщення музею Шевченка було збудоване ще в 1935–1937 роках за проектом Василя Кричевського. Музейна колекція Заповідника налічує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, окрасою яких є меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, високохудожні твори українських та зарубіжних митців, шедеври народної художньої творчості, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи знаменитих бандуристів і кобзарів", - йдеться на офіційному сайті. Але те, що написано, не цілком відповідає дійсності. Також, як на мене, не співмірна й сума ремонтних та реставраційних робіт, на які уряд спрямував 27,2 млн. Але розкрадання бюджетних грошей - це вже зовсім інша історія.
Фоторепортаж з музею:
Експонати розміщені в скляних боксах. Щоб подивитися, треба присідати, бо нижній експонат знаходиться майже на рівні з підлогою.
Екскурсійна програма передбачала відвідання хати Івана Ядловського, який понад 50 років доглядав за могилою Тараса Шевченка. Його хата стала першим народним музеєм.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков