ІЕІ (Лірик) - Юрій Гагарін

Ю́рій Олексі́йович Гага́рін (9 березня 1934 —  27 березня 1968) — перший у світі космонавтГерой Радянського Союзу (1961), полковник.

 

 

Фото на www.fotto.ruФото на www.fotto.rugagarin_2gagarin_3gagarin_4gagarin_5gagarin_6Фото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.ruФото на www.fotto.rugagarin_8gagarin_9

 

 

Біографія

Народився 9 березня 1934 року у селі Клушино Гжатського району Смоленської області, недалеко від міста Гжатськ, яке нині перейменоване в Гагарін. Походження з селян: батько — Олексій Іванович Гагарін, тесляр; матір — Ганна Тимофіївна (дівоче прізвище Матвєєва), доярка.

Дитинство прожив в селі Клушино. 1 вересня 1941 року пішов у школу, але 12 жовтня село захопили німці і навчання перервалося. Майже два роки село було окуповане німцями. 9 квітня 1943 року село зайняла Червона армія і навчання в школі поновилося.

24 травня 1945 року сім'я Гагаріних переїхала в Гжатськ (нині Гагарін). У травні 1949 року Гагарін закінчив шостий клас Гжатської середньої школи і 30 вересня поступив в Люберецьке ремісниче училище № 10. Одночасно вступив у вечірню школу робочої молоді, сьомий клас якої закінчив в травні 1951 року, а в червні закінчив на відмінно училище за фахом формувальник-ливарник.

У серпні 1951 вступає в Саратовський індустріальний технікум і 25 жовтня 1954 року вперше прийшов до Саратовського аероклубу. 1955 року Юрій Гагарін досяг значних успіхів, закінчив на відмінно навчання і зробив перший самостійний політ на літаку Як-18. Всього в аероклубі Юрій Гагарін виконав 196 польотів і налітав 42 години і 23 хвилин.

27 жовтня 1955 року Гагарін призваний до армії і відправлений до Оренбурга в 1-ше військово-авіаційне училище льотчиків імені К. Є. Ворошилова. 25 жовтня 1957 закінчив училище.

У 1959 одружився з Валентиною Іванівною Горячевою.

9 грудня 1959 роки Гагарін написав заяву з проханням зарахувати його в групу кандидатів в космонавти. Вже через тиждень його викликали до Москви для проходження всебічного медичного обстеження в Центральному науково-дослідному авіаційному госпіталі. На початку наступного року була ще одна спеціальна медкомісія, яка визнала старшого лейтенанта Гагаріна придатним для космічних польотів. 3 березня 1960 року наказом Головнокомандувача ВВС К. Вершиніна зарахований до групи кандидатів в космонавти, а з 11 березня почав тренування.

Особисте життя

  • Дружина — Гагаріна Валентина Іванівна, дівоче прізвище Горячєва (одружились в 1957 році в Оренбурзі), працювала в лабораторії Медичного управління Центру керування польотом. Нині на пенсії.
  • Діти — дочки — Гагаріна Олена Юр'ївна (народ. 17 квітня 1959) і Галина (народ. 7 березня 1961). Олена — генеральний директор музею-заповідника «Московський Кремль». Галина — професор, завідуюча кафедрою національної і регіональної економіки Російського економічного університету академії ім. Г. В. Плєханова, кандидат економічних наук.

Сім'я

  • Дід — Тимофій Матвійович Матвєєв, робітник Путиловського заводу.
  • Батько — Олексій Іванович Гагарін (1902–1973) — тесля.
  • Мама — Анна Тімофіївна Матвєєва (1903–1984) — працювала на молочнотоварній фермі.
  • Брати — Валентин Олексійович Гагарін (народ. 1924) — працював теслею, і Борис (1936–1977) — працював на Гжатському радіоламповому заводі.
  • Сестра — Зоя Олексіївна Гагаріна (після одруження Бруєвич, народилась 1927) — працювала медсестрою в Гжатській лікарні.

Нагороди

Звання

  • Льотчик-космонавт СРСР (14 квітня 1961 р.)
  • Герой Радянського Союзу (14 квітня 1961 р.)
  • Герой Соціалістичної Праці Чехословацької Соціалістичної Республіки (28 квітня 1961 р.)
  • Герой Соціалістичної Праці Народної Республіки Болгарія (23 травня 1961 р.)
  • Герой Праці Демократичної Республіки В'єтнам

Радянський уряд також підвищив Ю. О. Гагаріна у званні від Старшого лейтенанта відразу до майора.

  • Президент Товариства Радянсько-Кубинської дружби
  • Почесний член Товариства Фінляндія — Радянський Союз
  • Почесний громадянин Вінниці

З 1966 року був почесним членом Міжнародної академії астронавтики.

Ордени

Леніна (СРСР), Георгія Дімітрова (Болгарія), Карла Маркса (НДР), Зірка I класу (Індонезія), Хрест Грюнвальда (Польща), Прапор I Ступеня з діамантами (Угорщина), «Намисто Нілу» (Єгипет), Велика стрічка Африканської Зірки (Ліберія), «За заслуги в галузі повітроплавання» (Бразилія), Перший кавалер ордену «Плайя-Хірон» (Куба).

Медалі та дипломи

  • Медаль «Золота Зірка» (СРСР)
  • Золота медаль імені Костянтина Ціолковського «3а видатні роботи в області міжпланетних сполучень» (АН СРСР)
  • Медаль де Лаво (Міжнародна федерація аеронавтики, FAI)
  • Золота медаль уряду Австрії, 1962
  • Золота медаль і почесний диплом «Людина в космосі» Італійської асоціації космонавтики
  • Золота медаль «За видатну відмінність» і почесний диплом Королівського аероклубу Швеції
  • Велика золота медаль і диплом Міжнародна федерація аеронавтики
  • Золота медаль Британського суспільства міжпланетних сполучень, 1961
  • Медаль Колумба (Італія)
  • Золота медаль міста Сен-Дені (Франція)
  • Золота медаль Премії «За хоробрість» Фонду Маццотті (Італія), 2007
  • та інші

Почесний громадянин

Юрій Гагарін був вибраний почесним громадянином міст: Калуга, Новочеркаськ, Сумгаїт, Смоленськ, Вінниця, Севастополь, Саратов (СРСР); Софія, Перник, Пловдів (Болгарія), Афіни (Греція), Фамагуста, Лімасол (Кіпр); Сен-Дені (Франція), Тренч'янські Теплиці (Чехословаччина). Йому також були вручені золоті ключі від воріт міст Каїр і Александрія (Єгипет). Юрій Гагарін трагічно загинув 27 березня 1968 року за невідомих обставин, при виконанні тренувального польоту на літаку МІГ-15. Похований біля Кремлівської стіни на Червоній площі.

Загибель

Після захисту дипломної роботи в академії Жуковського Ю. А. Гагарін почав льотну практику — тренувальні польоти на літаку МіГ-15УТИ (навчально-тренувальний винищувач з подвійним керуванням — «спарка»). У період з 13 по 22 березня він здійснив 18 польотів загальною тривалістю 7:00. Перед самостійними вильотами йому залишалися два останні контрольні польоти — з льотчиком-інструктором, командиром полку, Героєм Радянського Союзу Володимиром Серьогіним.

27 березня 1968 о 10:18 Гагарін і Серьогін злетіли з підмосковного аеродрому Чкаловський в Щьолково. На момент зльоту видимість були нормальною — нижня межа хмар була на висоті 900 м над землею. Виконання завдання в пілотажній зоні мало тривати не менше 20 хвилин, але вже через чотири хвилини (о 10:30) Гагарін повідомив на землю про закінчення завдання, запросив дозволу розвернутися і летіти на базу. Після цього зв'язок з літаком перервався.

Коли стало зрозуміло, що у літака вже мало закінчитися пальне, в зоні польотів почалися пошуки, які тривали понад 3 години. О 14:50 одному з вертольотів вдалося виявити уламки літака МіГ-15УТИ приблизно за 65 км від аеродрому, в районі села Новоселово, за 18 км від міста Киржача Володимирської області. Вранці наступного дня на гілці знайшли клаптик льотної куртки Гагаріна з талонами на харчування. Згодом виявили гаманець з правами водія і фотографією Корольова.

Для розслідування катастрофи створили Державну комісію, але навіть після багатомісячної роботи сотень фахівців комісія не змогла однозначно пояснити причини трагедії. В результаті звіт комісії засекретили і його деталі відомі тільки зі статей та інтерв'ю окремих її членів. Донині причини і обставини катастрофи нез'ясовані. Існує кілька суперечливих версій події.

Перед польотом в космос Гагарін склав прощальний лист — на випадок, якщо загине. Цей лист вручили дружині після його загибелі під Киржачем.

У СРСР був оголошений загальнонаціональний траур. Це був перший випадок в історії СРСР, коли день жалоби був оголошений в разі смерті людини, що не був на момент смерті чинним главою держави.

Урни з прахом Гагаріна і Серьогіна замуровані в Кремлівську стіну.

Офіційна версія

Створена для розслідування причин катастрофи Державна комісія складалася з трьох підкомісій:

  • з вивчення льотної підготовки екіпажу, перевірки організації та забезпечення польотів 27 березня (льотна підкомісія)
  • з вивчення та аналізу матеріальної частини літака УТІ МіГ-15 (інженерна підкомісія)
  • з оцінки стану льотчиків до і під час польоту, офіційного впізнання загиблих (медична підкомісія)

Окремо працювала комісія КДБ, з'ясовувала «по своїй лінії», чи не була катастрофа результатом змови, теракту або злого умислу.

Були зібрані 95% уламків літака і обладнання. З тілами пілотів було складніше — їх розкидало від удару машини об землю, в результаті якого утворилася воронка діаметром 6 м і глибиною 2,7 м. Впізнання обох льотчиків відбулося за окремими фрагментами тіл. Аналіз відбитків стрілок кабінних і наручних годинників Гагаріна показав, що катастрофа сталася о 10:31, тобто через 50-70 секунд після останнього радіообміну з Гагаріним.

Офіційні висновки комісії були такі: екіпаж через зміну повітряної обстановки зробив різкий маневр і зірвався в штопор. Намагаючись вивести машину в горизонтальний політ, пілоти зіткнулися з землею і загинули. Відмов або несправностей техніки не виявили. Хімічний аналіз останків і крові льотчиків сторонніх речовин не виявив.

Комісія КДБ виявила численні порушення наземного персоналу аеродрому.

До 50-річного ювілею польоту Гагаріна в космос були так само розсекречені висновки держкомісії про можливі причини його загибелі. Найімовірнішою причиною падіння літака, згідно з даними архіву президента РФ, є різкий маневр ухилення від кулі-зонда, або, що менш імовірно, для запобігання потрапляння у верхній край хмарності. Маневр призвів до потрапляння літака в закритичний режим польоту і падіння.


В тему:

Модель психіки

Модель психіки ІЕІ - Єсенін, Тутанхамон

2. Інтуїтивно-етичний Інтроверт, (Лірик)

Серіал Єсенін - про соціотип ІЕІ (Лірик)
"Знаете, каким он парнем был!" Юрій Гагарін

Гравець: 
Альберт Саїн

Новини від RedTram - для популяризації НО

 
Форум Підтримати сайт Довідка