Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 7
  • Переглядів: 7

Добра Новина про Царство боже

Категорія:

Спецтема:

Уявлення про чотири простори буття нашого фізичного світу виникло завдяки спостереженню за великою кількістю людей, які пройшли самозцілення Живим Словом. Пізніше виявилося, що це «відкриття» вже було відоме людству тисячі років тому. Просто раніше для позначення просторів буття використовували інші терміни, а саме «планети», «плани», «світи».

isus-1000.jpg

Радіймо, арії!
Радіймо, арії!

Така багаторівнева структура властива як для духовного, так і для фізичного світу – згідно з принципом «Що нагорі, те й унизу».
Докладніше про це у статті: Здоров’я людини і простори буття.
У період Золотої доби Арійського циклу, що тривав майже 3 тисячоліття з часу «сотворення Арійського світу» в 55 ст. до н. е., спільнота «нових людей» перебувала у Просторі волі, тому мала ясне усвідомлення просторів буття. Проте з часом ці знання дедалі більше затуманювалися, тому згодом поширилось уявлення, що простори буття властиві тільки для духовного світу, натомість у фізичному світі існує тільки один простір, сповнений боротьби і страждань. Тож виходило, що потрапити у Простір волі і досягнути щастя можна тільки після смерті.
Схоже на те, що вже два тисячоліття тому знання про існування земного Простору волі перестало бути набутком масової свідомості – про нього знали тільки окремі посвячені. Відповідно, коли Ісус Хрестос почав навчати входженню у Простір волі, то це було для тогочасного суспільства великою, чарівною, радісною новиною. Як ви вже здогадалися, для позначення Простору волі Ісус використовував термін «Царство боже». Фактично це синоніми, адже «царство» – це і є організований простір, а «божий» означає, що людина діє в ньому як бог – згідно з власною волею: «Ви – боги» (Іван 10.34), «Коли матимете віру хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не буде для вас неможливого» (Матвій 17.20).
Знання про простори буття і взаємодію з ними викладені в документі, який називається «Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого». Це стає очевидним при роботі з первинним, оригінальним текстом Євангелія, тобто текстом без пізніших фарисейських вставок, які становлять понад 50% від усього «канонічного» тексту. Річ у тім, що після очищення він інформаційного шуму легко відновлюється точна хронологія євангельських подій, самі ж чотири євангелія невимушено складаються в єдиний, цілісний, логічно бездоганний, добре структурований і літературно досконалий текст.
Якщо поставити точні запитання, то в Добрій Новині можна знайти на них точні відповіді.
1. Навіщо прийшов Ісус?
«Він сказав їм: Я маю ... звіщати Добру Новину про Царство боже» (Лука 4.43). Отже, головне завдання – поширення знань про Царство боже. Про це виразно і однозначно сказав сам Ісус Хрестос, тому всі інші версії – це фантазії.
2. В чому полягає Добра Новина?
«Ісус прийшов у Галілею і проповідував там Євангеліє Боже, кажучи: Царство боже близько; оновлюйтесь і вірте в Добру Новину» (Марко 1.14–15). «З того часу Ісус почав проповідувати й говорити: Оновлюйтесь, бо Царство боже близько» (Матвій 4.17). Отже, сенс Доброї Новини в тому, що Царство боже близько.
3. Що таке Царство боже?
Це Простір волі: гармонійний простір буття, сповнений світлом Святого духу. Перебування в ньому робить людину здоровою, щасливою, ефективною і невразливою. Цей простір ідеальний для творчої самореалізації людини. Це простір чудес: у ньому людина діє як бог – в гармонії з собою, ближніми, законами Всесвіту і волею його Творця. У просторі Царства божого людина має все необхідне: «Не тривожтесь, кажучи: що будемо їсти, що пити і в що одягнемося? Про все те побиваються зовнішні. Шукайте перше Царства божого та правди його, і все те вам додасться» (Матвій 6.31–33).
4. Що значить: «близько»? Близько у часі чи просторі?
Близько у просторі – завжди, у всі часи, тому що «Царство боже є всередині вас» (Лука 17.21). Воно народжується в душі людини, а коли в ній розквітає, то починає перетворювати навколишній простір. З приходом Ісуса Хреста Царство боже наблизилося, тобто стало доступнішим, бо Він навчив, як у нього потрапити. Тому в очікуванні Його приходу Іван Предтеча проголошував: «Оновлюйтесь, бо наблизилося Царство Боже!» (Матвій 3.2).
5. Чи справді йдеться про Царство боже на землі?
Про це Ісус точно і однозначно сказав на Таємній вечері: «І, взявши чашу, воздав хвалу й мовив: Візьміть її й поділіться нею між собою, бо, кажу вам: не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до того дня, коли питиму його з вами новим у Царстві божім». (Матвій 26.27–30, Марко 14.23–26). «Я вельми бажав їсти цю паску з вами, перш ніж Мені страждати, бо кажу вам, я її більше не буду їсти, аж поки вона не завершиться в Царстві божім» (Лука 22.15–16). Тобто після свого воскресіння Ісус обіцяє зустріч з апостолами у Царстві божім. Далі Він говорить: «Після мого воскресіння Я випереджу вас у Галілеї» (Матвій 26.32–32, Марко 14.27–28). Отже, Ісус призначає апостолам зустріч у Царстві божому в Галілеї.
Коли жінки-галілеянки з самого ранку в неділю прийшли до гробниці, щоб переконатися у воскресінні Ісуса, являється ангел і підтверджує Ісусову настанову: «І біжіть хутко, скажіть його учням, що Він воскрес із мертвих. Он Він вас випередить у Галілеї, там ви його побачите, як Він сказав вам» (Матвій 28.7, Марко 16.7). Майже відразу ж сам Ісус являється цим жінкам і каже: «Ідіть і сповістіть Моїх братів, щоб ішли назад у Галілею: там Мене побачать. І одинадцять учнів пішли в Галілею на гору, куди їм призначив Ісус» (Матвій 28.10–16).
Далі описується зустріч Ісуса з апостолами за святковим столом (Матвій 28.18, Лука 24.36, Іван 20.19). Отже, Ісус зустрівся з апостолами на горі в Галілеї. Всі вони перебували у Просторі волі, тому то зустріч відбулася в Царстві Божому – вочевидь, не «на небесах», а на землі.
Отже, євангельське Царство боже знаходиться на землі. Про це, до речі, прямо сказано в молитві «Отче наш», в якій ми звертаємось до Бога – Творця Всесвіту: «Хай буде воля Твоя як на небесах – так і на землі». Воля Божа на землі – це і є Простір волі або Царство боже. Там, де люди здійснюють волю Божу, тобто діють у відповідності з задумами Творця, там панує гармонія Царства божого.
6. Що треба для входження у стан Царства божого?
Треба очиститися, оновитися, накопичити внутрішню силу і докласти цілеспрямованих зусиль: «Царство боже здобувається силою, і ті, хто застосовують силу, схоплюють його» (Матвій 11.12). Вся Добра Новина – це детальні настанови для входження у Простір волі.
Царство боже – це найбільший скарб, який людина може отримати в земному житті. Тому то «Царство боже подібне до скарбу, схованого в полі, що чоловік, найшовши, ховає і, радіючи тим, іде й продає все, що має, і купує те поле. Царство боже іще подібне до купця, що шукає добрих перел. Найшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її» (Матвій 13.44–46).
Метою земного життя людини є осягнення Царства божого і поширення його навколо себе – шляхом підйому у Простір волі своїх ближніх, починаючи з родичів і друзів. А все інше такій людині буде додано: здоров’я, цікава робота, гарні друзі, гармонійне суспільство, сильна і справедлива держава. Тому Царство боже – це найбільший скарб, чарівне яйце-райце. Тільки в цьому просторі людина досягає справжнього щастя-блаженства:


  • Щасливі скромні, бо їхнє Царство Боже.
  • Щасливі лагідні, бо вони успадкують землю.
  • Щасливі засмучені існуючим станом, бо вони отримають допомогу.
  • Щасливі голодні та спраглі праведності, бо вони наситяться.
  • Щасливі милосердні, бо вони зазнають милосердя.
  • Щасливі чисті серцем, бо вони побачать Бога.
  • Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть.
  • Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика.

Наведений вище фрагмент з Нагірної проповіді (Матвій 12.5– 1і12) – це сконцентровані знання про те, якими треба бути для досягнення Царства божого: скромними, лагідними (неагресивними, доброзичливими, відкритими до нових знань), бажаючими змін, прагнучими праведності, милосердними (щедрими), духовно чистими, працелюбними творцями і поширювачами миру – гармонії Царства божого. Загальна рекомендація – плекати позитивні емоції, перебувати у стані радості й веселості.
Продовження:
Три плани Доброї Новини: пригоди, наука, пророцтво


В тему:

Наші інтереси: 

Пізнаємо євангельську термінологію. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Віра розвивається в міру відновлення зв’язку зі своїм внутрішнім богом. Головна духовна вправа для розвитку віри описана в Євангелії:

«Люби господа, бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді нема» (Матвій 22.34–39, Марко 12.28–31, Лука 10.25–26).

Практично це відбувається через внутрішні молитви, творчість, шляхетні вчинки, продуктивну працю, досягнення перемог.

Молитва СОНЦЕ, Живе Слово і головна заповідь аріянства «Люби господа, бога твого» (+аудіо).

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Я так гадаю, що сила - це віра. Як накопичувати внутрішню фізичну силу, зрозуміло, а як накопичувати внутрішню віру? Віра повинна бути постійною і непереривною, а де вона накопичується?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Віра розвивається в міру відновлення зв’язку зі своїм внутрішнім богом. Головна духовна вправа для розвитку віри описана в Євангелії:

«Люби господа, бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: люби ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді нема» (Матвій 22.34–39, Марко 12.28–31, Лука 10.25–26).

Практично це відбувається через внутрішні молитви, творчість, шляхетні вчинки, продуктивну працю, досягнення перемог.

Молитва СОНЦЕ, Живе Слово і головна заповідь аріянства «Люби господа, бога твого» (+аудіо).

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Свій внутрішній бог...Які гучні слова! Хоч складові Ра добре всім відомі та є звичними. Це увага, уява та рішучість. Але їх дуже мало людей тренує. То вони в людей дуже слабкі. Та діє ними безпосередньо, також дуже мало людей, нажаль. Хоч безпосередня дія дуже ефективна,так.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Чи існує у Царстві Божому антитеза, аби повніше розгорталась наша Воля? Можливо, це і є тимчасові загострення недуг? А також, невдачі і періодичні випадання у простори пригод і боротьби? Як колись уже наголошувалось, що Україна ніколи не стане Раєм.
А то все надто простим виглядає... .

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

У творчій діяльності будь-яка перешкода на шляху до мети є антитезою. У Просторі волі (Царстві божому) відбувається інтенсивна творчість і долання перешкод, тому там достатньо антитез. 

Рай – це найсприятливіше місце для розвитку та творчості. Таким місцем у сучасному світі дедалі більше стає Україна. Нині ми є свідками та учасниками пробудження Українського Пульсара.       

Сергій Ждан wrote: Чи існує у Царстві Божому антитеза, аби повніше розгорталась наша Воля? Можливо, це і є тимчасові загострення недуг? А також, невдачі і періодичні випадання у простори пригод і боротьби? Як колись уже наголошувалось, що Україна ніколи не стане Раєм. А то все надто простим виглядає... .

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

<blockquote><strong>Ігор Каганець wrote:</strong> У Просторі волі (Царстві божому) відбувається інтенсивна творчість і долання перешкод, тому там достатньо антитез. </blockquote>
Якщо у Просторі волі багато антитез, то їх треба долати. То в такому разі чим Простір волі кращий за Простір боротьби, який сенс до нього підійматись?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

У Просторі волі інші антитези, ніж у Просторі боротьби. У Просторі волі діють творчі антитези, вони кидають виклик, зацікавлюють і заохочують, а не примушують, як у Просторі боротьби. 

Сергій Ждан wrote: Якщо у Просторі волі багато антитез, то їх треба долати. То в такому разі чим Простір волі кращий за Простір боротьби, який сенс до нього підійматись?

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Я здогадувався, Ігоре. І антитези у кожного свої? Чому ми тоді кажемо про однакові загострення хронічних недуг, чи вони теж у кожного свої?
Що означає відсутність і загострень, і інших антитез під час читання матриць ЖС, чи ми не все помічаємо? Коли немає видимих загострень, то начебто ми менш ефективно читаємо.
Взагалі, ознаки перебування у Просторі волі якісь не певні, не однозначні і дуже суб'єктивні (сторонні їх не помічають, тому не вірять). Чи можна знайти "залізний" індикатор, як на планеті Плюк з фільму Кін дза дза?

Все починається з Любові.

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Дія Живого Слова у кожної людини проявляється по-своєму. Якщо є хронічні хвороби, то вони ліквідуються (розчиняються) через тимчасові загострення. Якщо ж людина молода і здорова, то вона спостерігає лише поліпшення свого простору подій, їй починає більше щастити, до неї притягуються світлі люди.

Що ближче ми підносимося до Простору волі, то менше з нами відбувається негативних подій, а на певному рівні вони взагалі зникають. Натомість зростає кількість позитиву, справи робляться з дедалі меншим опором, бажання матеріалізуються дедалі швидше, починають відбуватися події, які сприймаються як чудеса. Здоров'я поліпшується. Зусиль над собою треба робити якомога менше, адже усі (майже усі) справи робляться із задоволенням.

А проте навіть у Просторі волі треба докладати зусиль і долати перешкоди. Без подолання перешкод (антитез) нема розвитку. Що вищий рівень нашого розвитку, то ясніше ми бачимо внутрішні та зовнішні перешкоди.

Сергій Ждан wrote: І антитези у кожного свої? Чому ми тоді кажемо про однакові загострення хронічних недуг, чи вони теж у кожного свої? Що означає відсутність і загострень, і інших антитез під час читання матриць ЖС, чи ми не все помічаємо? Коли немає видимих загострень, то начебто ми менш ефективно читаємо. Взагалі, ознаки перебування у Просторі волі якісь не певні, не однозначні і дуже суб'єктивні.

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Сергій Ждан.
0
Ще не підтримано

Вважається, що комфорт - це менше важкої роботи (в тому числі над собою) і легше життя.
Особливо, коли легше життя для себе, а все інше комусь іншому. Тож стратегія у виборі того іншого, оце і є "щастя".

Все починається з Любові.