Зображення користувача Анна Олар.
Анна Олар
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Для литовців мова і кабельні телемережі – це найголовніший оберіг

Спецтема:

Іноземним журналістам, особливо телевізійним, впадає в око відсутність у Литві телевізійних антен і супутникових тарілок. Невже литовці відмовилися від телебачення? Виявляється, ні, навіть більше – мають можливість уберегти себе і дітей від непотрібних програм. Своїм вибором вони підтримують ті чи інші канали, а, головне, в будинку – не тільки сучасне, якісне телебачення, а ще й інтернет, право електронного вибору мови і багато інших новітніх досягнень техніки. Цей сервіс забезпечують кабельні оператори, яких в Литві досить багато. А всі вони об'єднані в Асоціацію кабельного телебачення, яку очолює Президент Вайва Жукіене. 

vaiva-zukiene-64451894.jpg

Вайва Жукіене - президент Асоціації кабельного телебачення Литви
Вайва Жукіене - президент Асоціації кабельного телебачення Литви

Зайнятися Асоціацією кабельного телебачення було Вашої мрією?

– Я скажу так – я просто потрапила на певну хвилю. За освітою я філолог, тому можу сказати, що я просто творчо підійшла до свого життя.

У Вашій Асоціації є практично все литовські канали. Мова виступає щитом Вашої країни, оберегом через телебачення?

– Що стосується литовських каналів, це історично так склалося. Довгий час всі без винятку національні литовські канали були обов'язковими за законом. У 2011 році скасували обов'язкову ретрансляцію (обов'язковим залишилося лише громадське ТБ), але вже була певна традиція, абоненти звикли, так і залишилося... Якби формували свої пакети програм на комерційних засадах спочатку, то, може бути, було б по-іншому. Нас це не зобов'язує.

Що стосується мови як оберега, я думаю, що це дійсно так: для литовців мова – це найголовніший оберіг. Звичайно, можна говорити англійською і при цьому відчувати себе литовцем. В основному це буває у великих націй, але не у таких маленьких, як литовська або латиська, тому що ми якось дуже швидко вміємо асимілюватися в інших народах, на жаль.

Литва зуміла всім пострадянським країнам дати імпульс незалежності, свободи, гідності. Ваші канали це постійно проповідують...

– Кожна людина має свій погляд на це. Я вважаю, що наші основні коріння, основний фундамент – це Перша Республіка з 1918 по 1940 роки. Я вважаю, що її створення було якимось дивом, проривом. Була якась енергія, яка змогла майже зникнувшу націю поставити на історичні ваги, які переважили в сторону Відродження. І якщо ми подивимося на людей, які будували Литву 1918-40 року, то це покоління наших дідусів і бабусь, в основному це були дуже молоді люди. Напевно, вони і були ядром тієї енергії, яка з силою атомного вибуху зробила країну з нічого, тому що треба було створювати все: і право, і культуру, і мову.

Літературна литовська мова як така з'явилась саме в цей період. У повоєнні роки партизани, лісові брати були учнями тих гімназій, які створювалися саме в роки Першої республіки... Вони на своїх плечах і в своїх серцях винесли ту Литву. Я настільки поважаю і люблю цей період литовської історії, що мені навіть важко зараз говорити через емоції. Так що нам було на що спиратися.

Як такій невеликій країні як Литва вдалося домогтися, щоб всі документи Євросоюзу були на литовській мові? Для мене це феномен.

– Мова кожної країни, яка вступає в Євросоюз, відразу отримує статус офіційної мови. У цьому світлі стає зрозумілим, чому певні люди домагалися в Латвії для російського статусу другої мови. Коли знаєш такі нюанси, стають зрозумілими їх дії.

Якби російська мова стала другою офіційною мовою Латвії, вона отримала би статус офіційної мови і Євросоюзу.

Коли не так давно Ви прощалися з літами, яке почуття було на серці?

– Мені б хотілося, щоб літ залишився. Але є грошова політика, яка визначає введення євро. Особисто у мене залишилися купюри в 10 і 20 літів. 20, тому що там Майроніс, наш відомий поет, як і ваш Шевченко. Поет, який закликав до Відродження. Він повинен був у мене залишитися принципово. Льотчики (С.Дарюс і С.Гіренас, в 1933р. здійснили переліт через Атлантику) теж залишилися.

Сучасницею якого великого литовця Вам хотілося б опинитися?

– Наша історія така, що важко вибрати час, в якому хотілося б опинитися. Але як філолог скажу, що була б щаслива жити за часів за часів тієї молодої Литви, коли моя країна здійснювала політ з небуття.

Напевно, це був би мій час. Силу я черпаю саме з цього часу – періоду литовського Відродження. Але і загалом, не шкодую ні про що – час, в якому довелося жити, теж прекрасне. Я радію, що мені пощастило, і я потрапила в бізнес кабельного телебачення, це теж свого часу було нове, енергійне, невідоме, творче. Все, що ти думаєш і хочеш зробити, ти міг зробити. Не було усталених рамок. Навіть філологам знайшлося, де проявити свою творчість.

Давно займаєтеся кабельним телебаченням?

– З 1992 року. Ми росли разом з бізнесом... Зараз у нас йде консолідація ринку, коли оператори зливаються, стають більшими, це нормальний процес. Був час, коли в нашій Асоціації було 54 оператора, тепер 36-38.

Кабельне телебачення – це складний, технічний бізнес. Існує споживач, його скарги, побажання, проблеми, його любов. Як Асоціації вдається справлятися з цією стороною медалі?

– Ми практично не маємо відношення до сторони «оператор-споживач», тому що Асоціація об'єднує юридичні особи, підприємства. Директора, акціонери представляють свої фірми в нашій Асоціації. Можемо надати юридичну підтримку з укладання договорів зі споживачами, але це не наша сфера впливу і роботи: відносини «оператор-споживач».

Кожен оператор працює зі своїм споживачем по-різному, кожен встановлює свої ціни. Це залежить від міста, витрат, навіть від того, люди яких національностей проживають. Наприклад, в Клайпеді 30% росіян, а в Вісагінасі майже 90% нелитовського населення – тут приймає рішення кожен оператор. Ми можемо тільки допомогти, якщо він просить.

Як оператори стають членами Асоціації?

– По-перше, вони самі цю Асоціацію заснували. Вона була створена на добровільних засадах. По-друге, похвалюся, що ми досить сильна і відома Асоціація, тому що ми дуже багато працюємо над тим, щоб захистити наш бізнес і наших операторів, тому і оператори завжди нас підтримують. У нас немає такого, що Асоціація сама по собі, а десь там оператори.

Асоціація – це самі оператори. І якщо вони висловлюють свої побажання з приводу якихось законів або правил, які відповідають вимогам бізнесу і ринку, ми це все робимо і оператори дуже зацікавлені, щоб Асоціація була сильною і авторитетною як бізнес-організація.

У вас є мрія?

– Звичайно, як же можна жити без мрії. Я мрію про що? Найбільше я, напевно, хотіла б закінчити книгу, яку почав батько, але не встиг закінчити, і все якось не доходжу до цього. Батько зібрав багато матеріалу про час, в якому жив і працював, був лікарем, таким пишучим лікарем. Перед тим, як вступити до університету, його «манили» литовською мовою, на філологію, але пішов на медицину. Писав все своє життя, але був дуже скромною людиною і нікому не показував своїх записів. На щастя, моїх батьків, бабусь і дідусів минула участь заслання до Сибіру, ​​але далеко не всіх з родини.
Мене надихнув на закінчення книги батька Відмантас Валюшайтіс, який нещодавно видав книгу «Рід Валюшайтіс – 400 років в історії». Йому сказала за це велике спасибі. Сміявся, що хоча б одного підштовхнув до писання, але я думаю, напевно, не одного аж ніяк.

Знаєте, як я вчу писати вірші не поетів? Для написання віршів потрібні три речі. Дві я тобі дам, а третя у тебе є. Папір і ручку дам, а талант у тебе є, відкрий його. Тому і Вам кажу те саме. Вдячний за зустріч.

Петро та Анна Олар, Вільнюс

Наші інтереси: 

Представляємо цікавих особистостей Литви, знайомимось з сучасними інформаційними технологіями та успішним досвідом їх застосування. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи