19 серпня: свято Преображення Ісуса Хреста і Яблуневий Спас. Радіймо!

Людина, будучи втіленою божественною сутністю, має дві природи – божественну і земну. Вони тяжіють одна до одної, але для їх поєднання треба докласти чимало зусиль. Відновлення зв’язку приводить до преображення тіла, яке набуває нових якостей. Саме це й продемонстрував Ісус трьом апостолам на горі.

У первинному варіанті, тобто без пізніших фарисейських вставок, це оповідання виглядає так:

«По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Івана, його брата, повів їх окремо на високу гору і преобразився перед ними: обличчя Його сяяло, наче сонце, а одежа стала біло-яскравою, наче світло – такою, що ніякий білильник на землі так не вибілив би її.

Озвавсь Петро й каже до Ісуса: Господи, добре нам тут бути! Не знав бо, що сказати.

Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: Нікому не розповідайте про це видіння, аж поки Син людський воскресне з мертвих. І зберегли вони в собі це слово, спільно розмірковуючи, що воно значить – воскреснути з мертвих» (епізод 89, Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого).

На гелленській мові, якою було первинно написане Євангеліє, феномен преображення передано словом «метаморфозіс» (перетворення). Кожна людина має потенційну можливість досягнути стану преображення, тобто поєднання своєї божественної і земної природи. Але для цього треба докласти багато зусиль, здійснити духовний подвиг.

Про механізм метаморфози розповідає філософія динамізму, яка є раціональним доповненням до Євангелія. Нагадаємо, що Євангеліє і динамізм – це два крила Хрестового вчення. В Євангелії робиться наголос на інтуїтивно-образне сприйняття, воно відкрите і достатньо зрозуміле для людей будь-якого рівня розвитку, в ньому нема спеціальної термінології, воно захоплює пригодами і чудесами. Натомість філософія динамізму – це раціональний виклад вчення Ісуса Хреста з точними визначеннями і залізною логікою.

Продовження статті