Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Неймовірний Рекс. Чому Тіллерсон - нормальний варіант для України

Кандидат на посаду держсекретаря США - набагато хитріша, розважливіша і розумніша людина, аніж його поспішили представити. Тіллерсон здатний переконати кого завгодно в чому завгодно.

rekstilerson.jpg

Рекс Тіллерсон

Обраний президент США Дональд Трамп висунув кандидатом на посаду державного секретаря колишнього керівника компанії ExxonMobil Рекса Тіллерсона. Як у самих США, так і за кордоном цей крок Трампа викликав вельми неоднозначну реакцію, оскільки Тіллерсон вважається людиною, тісно пов'язаною з російським керівництвом, у якого, зі свого боку, не найсвітліша репутація. Британська The Guardian навіть назвала призначення «доказом перемоги Володимира Путіна на виборах у США».

Утім, при ближчому розгляді ситуація видається не такою однозначною. Тіллерсон вів бізнес у Росії ще в 1990-х роках, займаючись розробкою нафти і газу на сахалінському шельфі. Приблизно тоді ж він познайомився з Володимиром Путіним і його «правою рукою» – майбутнім головою правління «Роснафти» Ігорем Сєчиним. З огляду на їхні подальші відносини, всі троє швидко знайшли спільну мову і зуміли налагодити роботу в нафтовій сфері. Суть співпраці, якщо коротко, зводилася до наступного: ExxonMobil постачав технології для видобутку нафти у складних умовах, а Росія – родовища цієї самої нафти. Доходи від її продажу ділили.

Російські лідери були настільки зачаровані Тіллерсоном, що в 2012 році Путін особисто вручив американцеві Орден Дружби – найвищу російську нагороду для іноземців. Добрі особисті стосунки в нього склалися і з Сєчиним. Західні ЗМІ навіть писали, що перед анексією Криму керівники нафтових компаній навіть планували разом вирушити в подорож на мотоциклах дорогами США. Цей план, щоправда, не здійснився через американські персональні санкцій, що зачепили й керівника «Роснафти».

З позицією Тіллерсона щодо санкцій стосовно Росії, схоже, вийшло певне непорозуміння. У промові перед журналістами в травні 2014 року, керівник ExxonMobil виступив не проти санкцій як таких, а проти їх неефективності. Він, зокрема, заявив, що запроваджені на той момент обмеження проти найближчого оточення Володимира Путіна на бізнес ніяк не вплинули, тому просто не мають сенсу. Тут можна навіть припустити, що Тіллерсон засмутився через зрив мотовояжа Америкою в компанії Сєчина.

Потім, коли санкції розширили, на бізнес в Росії вони стали впливати навіть дуже сильно, і генеральний директор ExxonMobil більше щодо цього питання не висловлювався. Можливо, справа тут у тому, що тільки його компанія втратила понад мільярд доларів унаслідок вимушеного закриття проекту з буріння нафти в російському Заполяр'ї. За попередніми оцінками, її поклади там оцінюються у сто мільярдів доларів. Було від чого засмутитися.

Однак, Тіллерсон не став обривати свої зв'язки з РФ: він, зокрема, відвідував Економічний форум у Санкт-Петербурзі, коли Росія вже перебувала під санкціями. Для багатьох спостерігачів це стало доказом стійкої «проросійськості» керівника ExxonMobil. Утім, це дещо поспішний висновок.

Компанія, якою він керує, є однією з найбільших у світі. Її обороти перевищують бюджети більше половини всіх країн світу. У неї є власні підрозділи, що займаються внутрішньою безпекою, розвідкою, зв'язками з іншими країнами, а також власна приватна армія. По суті справи, це держава в державі. Тіллерсон, як керівник цієї структури, за своїм статусом був не просто «ділком» або «торгашем», а практично лідером цілої «транснаціональної країни».

Його запросто приймали королі, еміри, президенти і прем'єри інших держав, з ним вели бесіди як лідери найбільших демократій світу, так і найжорстокіші диктатори. Неймовірний успіх ExxonMobil у світі свідчить про те, що Тіллерсон завжди вмів підібрати ключі практично до всіх своїх партнерів з переговорів – незважаючи на політичний устрій держави і особисті якості того чи іншого лідера. По суті, він був набагато успішнішим дипломатом, аніж, скажімо, Гілларі Клінтон, котра, обіймаючи посаду держсекретаря США, запорола абсолютно всі напрямки своєї роботи.

Підхід Тіллерсона завжди ґрунтувався на одному: в будь-який спосіб добитися преференцій для своєї компанії. Якщо для цього потрібно було улещувати арабських шейхів, він їх улещував. Європейських лідерів – жодних проблем! Путіна і Сєчина – та запросто! Нічого особистого, тільки бізнес. Людину, геть позбавлену сентиментів, складно звинувачувати у проросійській орієнтації, оскільки єдина його тверда позиція – це отримання зиску для своєї компанії. Решта – другорядне.

Крім того, існування особливої любові Тіллерсона до Путіна і Сєчина ставиться під сумнів тим фактом, що Трампу його порадили досвідчені республіканські «яструби» - колишні держсекретарі Кондоліза Райс і Джеймс Бейкер, а також екс-міністр оборони Роберт Гейтс. Цих людей категорично неможливо запідозрити в симпатіях до РФ і її керівництва. Радше навпаки. За інформацією джерела CNN, вони порадили Тіллерсона завдяки його здатності ефективно вести справи «з найскладнішими людьми у найскладніших країнах світу». Співрозмовник телеканалу додав: «І Рекс – номер один у цій справі».

Республіканська еліта, традиційно тісно пов'язана з нафтовим лобі, знає, про що говорить: Тіллерсон для неї зовсім не чужий. Про ступінь «спорідненості» нафтовиків і республіканців свідчить такий цікавий факт: один з супертанкерів компанії Chevron деякий час називався... «Кондоліза Райс».

Дональд Трамп, згідно з його власними заявами, замислив докорінно переглянути місце своєї країни в світі. Він збирається вимагати від держав НАТО щедрих видатків на військові витрати, «притиснути» Китай у питаннях торгівлі, валютного регулювання і свободи судноплавства, переглянути ключові угоди про свободу торгівлі з іншими країнами, домовитися з арабами про їхню безпосередню участь у вирішенні близькосхідних конфліктів, а також налагодити діалог з ображеним на весь світ Путіним, який, як і раніше, окуповує частину української території.

Для вирішення всіх цих завдань на чолі американської дипломатії потрібна саме така людина, як Тіллерсон – парламентер від бога, здатний переконати кого завгодно в чому завгодно. Зважаючи на його неймовірні таланти, не можна повністю виключати, що у разі необхідності він переконає Кремль «по дружбі» обміняти Крим на байкерську подорож по США для Сєчина. Чи виникне така необхідність, тепер багато в чому залежатиме від дій і політики Києва. А за Тіллерсоном не заіржавіє: зрештою, він – «кращий».

Наші інтереси: 

В політиці все неоднозначно.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Василь Федорiв.
0
Ще не підтримано

Хай Буде!

Коментарі

Зображення користувача Василь Федорiв.
0
Ще не підтримано

Хай Буде!

Зображення користувача Доктор Смалець.
0
Ще не підтримано

Погоджуюсь з висновком, що в політиці все неоднозначно. Тому у зв"язку з можливим призначенням Т-Рекса треба враховувати і такий ймовірний сценарій розвитку, який описав М. Гончар у статті «Час тиранозаврів, або В чиїх руках Трамп*?». Хтозна, як далеко може зайти Тіллерсон у своїх "дружніх стосунках" з І. Сєчиним і якими "обмінами" нам це загрожує.

Зображення користувача Василь Федорiв.
0
Ще не підтримано

Цікаве, незабутнє видовище: Висуванець Трампа, друг Путіна кавалєр "Ордєна Дружби" РФ Рекс Тіллєрсон як вуж на пательні перед сенаторами ЗДА…

https://youtu.be/VTrNA2EH8vM

https://www.youtube.com/watch?v=bKhrUM4aTvo

https://www.youtube.com/watch?v=VTrNA2EH8vM

Хай Буде!

Зображення користувача Василь Федорiв.
0
Ще не підтримано

Повний звiт, бiльше 6 годин:

https://www.youtube.com/watch?v=j0j6KoLde8I

Хай Буде!