24 травня 2002 року виповнилося 120 років з дня народження видатного українського композитора Кирила Стеценка. Більшість його творів - духовна музика. До ювілею композитора відбулося сім концертів з його музичного доробку. А в Михайлівському Золотоверхому Соборі, де колись Кирило Стеценко був помічником регента, під час богослужіння, прозвучали відроджені церковні твори, які не виконували (забороняли) в СРСР.
Кирило Стеценко був композитором, диригентом, священиком і працював в урядах Петлюри, Скоропадського і Директорії. Тоді і заснував Національну нотозбірню, розробив статут Національного симфонічного оркестру, який існує і дотепер, створив оркестр народних інструментів України, Державну хорову капелу, а за останні п'ятнадцять років життя - 30 хорових колективів.
Як священик організував українські парафії з рідною мовою богослужіння. Його вважають одним з фундаторів української автокефальної церкви. За часів більшовицької влади Кирило Стеценко взяв собі парафію в селі Веприк, що на Київщині. Там організував театр і хор. І сам грав на сцені. Парафіяни називали його "світлим батюшкою". Він прожив всього сорок років. Захворів на тиф, сповідуючи хворого, який потім одужав. Найбільші і найкращі твори Кирило Стеценко написав за кілька місяців до своєї смерті. Останньою була "Панахида" - пам'яті його вчителя Миколи Лисенка.
Кирила Григоровича Стеценка вважають реформатором української духовної музики. Він створював церковні мелодії на основі народної пісні. Хор духовної музики "Фрески Києва" був одним з перших, хто звернувся до музичної спадщини Стеценка, забороненої за радянських часів.
Онук композитора разом з хором "Фрески Києва" збирається видати в авторській редакції всі твори, які зберігаються в сховищах і записати на компакт-диски музичну спадщину Кирила Стеценка.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Кирило Григорович Стеценко — композитор, диригент, священик, громадський діяч
Світ:
03121703e.JPG
Як священик організував українські парафії з рідною мовою богослужіння. Його вважають одним з фундаторів української автокефальної церкви. За часів більшовицької влади Кирило Стеценко взяв собі парафію в селі Веприк, що на Київщині. Там організував театр і хор. І сам грав на сцені. Парафіяни називали його "світлим батюшкою". Він прожив всього сорок років. Захворів на тиф, сповідуючи хворого, який потім одужав. Найбільші і найкращі твори Кирило Стеценко написав за кілька місяців до своєї смерті. Останньою була "Панахида" - пам'яті його вчителя Миколи Лисенка.
Онук композитора — композитор, музикант і громадський діяч Кирило Вадимович Стеценко: "Лисенко сказав якось про Стеценка, ось хто замінить мене після моєї смерті. Одначе, Стеценко помер зарано, напочатку совго зрілого періоду, коли йому були підвладні великі полотна, опери, могли б бути і симфонії".
Кирила Григоровича Стеценка вважають реформатором української духовної музики. Він створював церковні мелодії на основі народної пісні. Хор духовної музики "Фрески Києва" був одним з перших, хто звернувся до музичної спадщини Стеценка, забороненої за радянських часів.
Онук композитора разом з хором "Фрески Києва" збирається видати в авторській редакції всі твори, які зберігаються в сховищах і записати на компакт-диски музичну спадщину Кирила Стеценка.
---------------------------------
В тему:
Музика і політика
Міжнародний фонд ім. Кирила Стеценка
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)