8 --- ХРЕСТИЯНСТВО І ЮДОХРІСТИЯНСТВО

Варто окремо зупинитися на тому, що являє собою нинішнє християнство. Воно складається з трьох частин.

Продовження. Попередній розділ книги «Пшениця без куколю»:
7 --- ХРЕСТОС І ХРІСТОС



По-перше, це апостольське хрестиянство, тобто вчення, яке походить від Ісуса Хреста і апостолів. В його основі лежить боголюдський архетип (див. 4 --- Метафізичні архетипи, «Архетип «Боголюдина»). Воно ґрунтується на первинному, істинному тексті Євангелія і правдивому, неспотвореному переданні — апостольській традиції. Його проявами є незламна віра в боголюдські можливості людини, ставлення до Творця Всесвіту як до люблячого Батька, сонячний оптимізм і краса, сміливість та ініціативність, енергійність і життєспроможність, прагнення наслідувати Ісуса Хреста: «Я сказав: ви — боги» (Ів 10.34) «Ісус у відповідь сказав їм: Майте віру бога!» (Мк 11.22); «Станьмо подібними до Хреста, бо він став подібний до нас. Зробімося богами задля нього, бо він став людиною задля нас» (Григорій Богослов)*.



По-друге, це народна традиція — духовно-культурний потік, який розвивається на землі України протягом понад 25 тисячоліть. Проявами цієї складової християнства є народний сільськогосподарський календар, специфічно українські ритуали і обряди, естетика українських храмів, музична і мистецька культура, вишиваний одяг священослужителів, прагнення до сили і здоров’я, опора на власні сили, практика керування стихіями, народна лікувальна і сільськогосподарська магія та багато іншого. Українська народна традиція — це передусім арійська традиція Трипільської (Гіперборійської) культури землеробства і тваринництва з архаїчними елементами доарійської традиції, тобто традиції кроманьйонської Борії, яку ще називають Примордіальною (первинною) Традицією. Проявом органічної єдності хрестиянського, арійського (гіперборійського) і примордіального (борійського) етапів єдиної Української Традиції є два найбільші для українців свята — Різдво і Паска, які поєднують:



пам’ять про втілення і воскресіння-трансформацію Сина Божого,



арійську землеробську символіку хліба і вина,



кроманьйонські мисливські традиції ритуального споживання священного Вепра (кабана) — тотема Борії**.



По-третє, це юдохрістиянська єресь, з якою Церква боролася від самого початку свого існування. Її проявами є похмурі і залякуючі образи та картини (наприклад, зображення молодих апостолів у вигляді суворих виснажених старців семітського типу), антиєвангельська ідеологія «рабів божих», понура естетика, пасивність і безініціативність, страх перед покаранням, формування штучного бар’єру між Хрестовим вченням і народними традиціями, ненависть до «язичницьких», тобто народних, свят і обрядів, апологетика міжрасових змішувань, недовіра до людських можливостей і багато іншого згідно з архетипом «Біоробот».



Ще одним її проявом є спекуляції на «канонічності» одних конфесій і «неканонічності» інших, непропорційне вивищення зовнішньої сторони обрядів, перевага форми над змістом, букви над духом.



Оскільки юдохрістиянська єресь була створена фарисеями як духовна зброя проти Хрестової Церкви, то ця єресь успадкувала від фарисейства всі його хвороби, свого часу висвітлені і рішуче засуджені Іваном Предтечею та Ісусом Хрестом:

«Побачивши, що сила фарисеїв іде на омивання до нього, він до них мовив: Гадюче кодло! Принесіть же плід, гідний оновлення, і не гадайте, що можете самі собі казати: маємо за батька Авраама» (Мт 3.7—9);

«Тоді приступили до Ісуса фарисеї з Єрусалима й кажуть: Чому твої учні порушують передання старших… А Він у відповідь сказав їм: …О лицеміри! Добре про вас проро¬кував був Ісая: Народ цей устами мене поважає, а серце їхнє далеко від мене. Та вони марно мене шанують, навчаючи людських наказів» (Мт 15.1—9);

«Тоді приступили учні й кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї взяли Тобі за зле, як почули, що Ти так говориш? Ісус озвався: Лишіть їх: це сліпі проводирі сліпих! Коли ж сліпий веде сліпого, обидва впадуть у яму» (Мт 15.12—14);

«Горе вам, фарисеї, лицеміри, що схожі на побілені гроби, які зверху здаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечисті. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви повні лицемірства й беззаконня. Змії, гадюче кодло! Як ви можете уникнути пекельного засуду?»
(Мт 23.27—33).


У подальшому викладі ми, в залежності від контексту, використовуватимемо три терміни:



1) хрестиянство — справжнє, чисте вчення Ісуса Хреста;



2) юдохрістиянство — створена і спонсорована Синедріоном юдохрістиянська єресь;



3) християнство — еклектична і суперечлива суміш хрестиянства, народних звичаїв і юдохрістиянської отрути.



У притчі про пшеницю і кукіль Ісус Хрестос поставив перед нами завдання очистити християнство від юдохрістиянської єресі і перетворити його на хрестиянство. Очищення свідомості від цієї духовної отрути знімає штучний бар’єр між народними віруваннями і Хрестовим вченням, яке є природним продовженням арійської традиції.



Посилання:



* Катрій Ю. Перлини Східних Отців. — Львів: Місіонер, 1998. — С. 181.



** Каганець Ігор. Земля Вепра // Перехід-IV, випуск 11, 2003.




Продовження:

9 --- ДОГОВІР І ЗАПОВІТ



-----------------------

В тему:



Книга «Пшениця без куколю» бере участь у конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі»



«Книжка року 2006»: випадковість чи світоглядне відродження?



Якщо ти арієць



У Галілеї неподалік міста Мегідо віднайшли арійський хрестиянський храм



Як придбати книгу «Пшениця без куколю» через Інтернет



1 --- П’ЯТИЙ ЕЛЕМЕНТ



2 --- ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗЛОЧИНУ



3 --- ЦЕРКВА І ЄВАНГЕЛЬСЬКІ ТЕКСТИ



4 --- МЕТАФІЗИЧНІ АРХЕТИПИ



5 --- ВОАНЕРГЕС, тобто СИНИ ГРОМУ



6 --- ІСУС, ЩО ОЗНАЧАЄ ЯСНИЙ



7 --- ХРЕСТОС І ХРІСТОС



Гравець: 
Народний Оглядач
163
 
Форум Підтримати сайт Довідка