Категорія:

Марш УПА/2006. Бійці і провокатори

Минулого року на Покрову почалася нова епоха правого національного руху. Опонент оговтався та приготував два сюрпризи – українофобів-інтернетчиків та ліберал-пацифістів. Ті відпрацьовували роль «за УПА». Не вийшло.

Колони правих виглядали переконливо. УНСО, Націонал-трудовики, Тризуб, Свобода, КУН, МНК, праві активісти, патріотичні кияни, усі вневнені у своїх силах і оптимістичні. Хороша аура. Лєвотнє боятися.



Мітинг – забагато бажаючих виступати. Воно зрозуміло. Але не той контингент, перед ним виправдовуватися не треба. Жорстко і лаконічно. Інакше народ буде розходитися. Це урок на майбутнє.



Головний результат Маршу/2006 в тому, що нове покоління патріотів не ототожнює націоналістичну спадщину ОУН-УПА з лібералізмом, марксизмом та іншим неподобством. Усі спроби „політичної нації” переконати нас у наявності бушменських сотень, пуштунських роїв та жидівських боївок виявилися марними – надто екзотично. Народ не вірить в те, чого не було. Була боротьба за Україну для українців. Решта – ліберастичне словоблуддя. Для будь-якого нелюбителя „злих фашистів-провокаторів” творча спадщина Генерала Шухевича є страшним сном розуму. Шухевичу та його послідовникам фрейдистські жахи лібералів байдужі.



Препаруємо тушки. 1. Інтернетчики. Витончені інтелектуали, з комплексом бути „не такими як усі”. Ну є такі. З дитинства мріяли належати до богеми. Термінологічно себе ідентифікують з троцькістами, анархістами, маоїстами. При Троїцькому, Махно, Мао працювали б на плантаціях, бо відірвані від народу. Суспільної користі не несуть, реально існують мало. Цього року залучені спонсорами творити масовку проти поганих фашистів, але „за УПА”. Щось таке начебто буцімто десь було. Але де і коли невідомо нікому, окрім власників деяких радикальних ліберальних Інтернет-сайтів. І навіщо той цирк – все одне ніхто не повірить. Гнила інтелігенція.



2. Ліберал-пацифісти. Це такі представники „політичної нації”, яка народилася на Майдані. Цього року залучені спонсорами в якості відстежувачів пересувань правих активістів за допомогою відеозйомки з подальшою здачею інфи лєвотнє. Перебували серед патріотичних колон, прислуховувалися, запам’ятовували. Розповсюджували чутки про численних провокаторів. Зібрані навколо радикального ліберального сайту Майдан, на форумі якого неприховано обговорювали свої українофобські погляди. Кажуть що за УПА, але назви Роланд, Нахтігаль, Дивізія СС Галичина, імена Бандери і Шухевича кидають їх у холодний піт. Така публіка у 1918 році, коли 300 молодих киян рушали захищати Київ під Крути, тікала на захід, щоб потім виправдати власну неспроможність небажанням піддаватися на провокацію. Скунси.



Це і є головний підсумок Маршу/2006. Подальші плани українофобського кубла полягають у нейтралізації правого руху шляхом активізації ліберастичної агентури. Тому будь-яка активізація ліберастично-лівацького гетто повинна трактуватися як провокація. Спроби лєвотні та лібералів примазатимся до Маршу/2006 – мерзотна провокація олігархічного кагалу.



І насамкінець. Чому цілий день кияни змушені були слухати на увесь Хрещатик екстремістські піснопіння червоних радикалів часів Другої світової війни? Тому, що боротьба за українську Україну триває. Буде українська влада – будуть українські пісні. Замість ліберальної республіки – Українська Держава.



14 жовтня буде щороку. Марш УПА/2007 неминучий.

Гравець: 
Народний Оглядач
2

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка