Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

20 березня було весняне рівнодення або початок астрономічної весни

Починається весна за астрономічним природним календарем. Відтепер день збільшується, а ніч скорочується. Весняне рівнодення було відправною точкою всього кола-року – після нього й починався новий річний Сонячний цикл. Саме на Новоліття співали щедрівки, закликаючи птахів з Вирію: 

Щедрик щедрик, щедрiвочка, 
прилeтiла ластiвочка, 
стала собi щебетати, 
господаря викликати: 
"Вийди, вийди, господарю, 
подивися на кошару, 
там овечки покотились, 
а ягнички народились. 
В тебе товар весь хороший, 
будеш мати мiрку грошей, 
В тебе товар весь хороший, 
будеш мати мiрку грошей, 
хоч не грошей, то полова: 
в тебе жiнка чорноброва." 
Щедрик щедрик, щедрiвочка, 
прилeтiла ластiвочка.
 

Наші інтереси: 

Багато народів, зокрема, Близького Сходу і Центральної Азії, відзначають Навруз, що перекладається як «Новий день». У Японії день весняного рівнодення називають Сюмбун но хі і також відзначають як свято. Протягом тижня, починаючи за три дні до весняного рівнодення, японці відвідують могили предків, а в садах зацвітає сакура. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ласкаво просимо до церкви програмістів Aryan Softwerk

Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков

Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Євген Чорний.
0
Ще не підтримано

як на моє розуміння, воно не стільки "Навруз", як "Новруз" промовляється..

Поняття про Свято, яке не взагалі для україномовних не треба перекладати як "новий рік"(«новий день»), тому що Нов-Рух або: у Нов-Русі - фактично відповідає змісту цих уявлень з тих давніх часів.
Водночас, це певне свідчення, з яких часів існуючи й понині у нашій мові слова "нове" та "рух, русі" вже були у вжитку у різних краях. Тобто, сформувались вони і набули свого значення ще раніше - про це свідчить ця збережена традиція Свята і його наймення

Хай Буде!
VitaYou!

Коментарі

Зображення користувача Євген Чорний.
0
Ще не підтримано

як на моє розуміння, воно не стільки "Навруз", як "Новруз" промовляється..

Поняття про Свято, яке не взагалі для україномовних не треба перекладати як "новий рік"(«новий день»), тому що Нов-Рух або: у Нов-Русі - фактично відповідає змісту цих уявлень з тих давніх часів.
Водночас, це певне свідчення, з яких часів існуючи й понині у нашій мові слова "нове" та "рух, русі" вже були у вжитку у різних краях. Тобто, сформувались вони і набули свого значення ще раніше - про це свідчить ця збережена традиція Свята і його наймення

Хай Буде!
VitaYou!

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Пане Євгене, вітаю! Ви не один у цьому переконаний! :)
Володимир Дзюба ЦЕ доводить так (сторінка у Фейсбуці): "- Далекі предки сучасних українців з числа ОХОЧИХ МИСЛИТИ осіб (звідси рос. – “охотники” та укр. – “мисливці” ), виходячи з ОЧЕВИДНОГО (!), що всі ЖИВІ (!) люди, тварини, звірі й птахи перебувають у постійному рýсі (!), дійшли МИСЛІ, що РУХ – це [умова] ЖИТТЯ (!), а ЖИТТЯ [проявляє себе] в РýСІ (!).
А тому вони взяли собі самоназви "СЛОВ'яни", "руси", "русини",“русичі” = "руСІЧі" – "РУСИ-воїни, які билися з ворогами у СІЧах-битвах", у смислових значеннях (для всіх самоназв) "ЖИТТЄлюбні", "ті, що найбільш усього цінують ЖИТТЯ", “ті, що радіють усім проявам ЖИТТЯ в природі”, “ті, що поважають ПРАВО кожної ЛЮДИНИ НА ЖИТТЯ” (у русів існувало правило – полонених НЕ вбивати; його порушували тільки варяги, наприклад, князь Ігор, який наказував вбивати цвяхи у голови полоненим грецьким воїнам, котрі захищали свою Батьківщину – Візантію). А свій КРАЙ, КРАЇНУ (свою територію проЖИВАння) нарекли терміном, “Русь” у значеннях “ЖИТТЄздатна”, “здатна на сприятливі (!) для ЖИТТЯ (!) русів, русинів природно-кліматичні уМОВИ”, а “Руською землею” у значенні “ЖИТТЄдайна” назвали землю, що РОДила їхньому РОДу (племені, наРОДу) ЖИТО, пшеницю і всяку пашаницю, щоб люди вЖИВАли ЖИТній хліб, та мноЖИЛИ нові ЖИТТЯ та ДОБРО (слово “добро” багатозначне). Себе ж вони вважали такими, що ЖИВуть (перебувають) у [постійному] РýСІ [тобто зайняті справами] В КРАЇНІ Русі, [що знаходилась] У КРАЇ НА всій ЗЕМЛІ, яка уявлялась тоді величезним островом посеред Океану. Звідси назви “Вкраїна” та “Україна”."

Євген Чорний каже:
як на моє розуміння, воно не стільки "Навруз", як "Новруз" промовляється..
Поняття про Свято, яке не взагалі для україномовних не треба перекладати як "новий рік"(«новий день»), тому що Нов-Рух або: у Нов-Русі - фактично відповідає змісту цих уявлень з тих давніх часів.
Водночас, це певне свідчення, з яких часів існуючи й понині у нашій мові слова "нове" та "рух, русі" вже були у вжитку у різних краях. Тобто, сформувались вони і набули свого значення ще раніше - про це свідчить ця збережена традиція Свята і його наймення

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Євген Чорний.
0
Ще не підтримано

Вітаю і дякую за доповнення. Я знаю, що і не перший, і не єдини, хто шукає саме через Слово розуміння буття-життя.
Але тут важливий наголос у тому, що наявність оцього слова-визначення НовРуз і відповідна традиція у східно-кавказських народів, вказує, що таке визначення цього Свята існувало за часів.. коли ще й Риму не було :)
А щодо наявності й понині в країнській мові слів, які з"явлись ще до доби зайняття че-ляді та ба-ляді хліборобством (Орійська культура, т.зв. трипільська) - то це своя тема. Слова з періоду ще збирання рослин для с-трав, лови на дичину.

Хай Буде!
VitaYou!

Зображення користувача Олександр Білий.
0
Ще не підтримано

Щось важко віриться, що самоназва - руси - відноситься до рухливості. Рухливість, вічна метушня - хіба це є сенс життя і причина назви себе?
Рус - рос - рас - ра-ас. Ра-ас, Ра - сонце, світло; -ас - у старій мові вроді - я, тоді виходить: Світло наше Я, тобто ми діти Світла, ми божественні у своїй суті. Як на мене, це більше підходить для називи себе, себе-індентифікації.