Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Слово пам’яті про правозахисника Богдана Паздерського

28 січня передчасно пішов із життя відомий громадський діяч і правозахисник, киянин Богдан Паздерський. Причиною смерті був бандитський напад на нього, що стався 25 січня при нез’ясованих обставинах.
Богдан Миколайович Паздерський народився 14 березня 1961 року в селі Голешів, Жидачівського району на Львівщині. У 1983 році закінчив Львівський політехнічний інститут, а вже в 1987 році був у закордонному відрядженні у Лівії.

З 1993 року, майже до смерті, працював головним спеціалістом у Міністерстві зовнішніх економічних зв’язків. У 1998 році Богдан Паздерський закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі, а в 2007 році отримав диплом Київського національного університету ім. Тараса Шевченка по спеціальності «правознавство».

Крім основної роботи, Богдан Паздерський активно займався громадською діяльністю, яка стала змістом його життя. Народжений на Львівщині, будучи патріотом України, він болісно сприймав принижений стан української мови у столиці, зокрема у міністерствах, в яких йому доводилося працювати. З одного боку ніби існував «Закон про мову», що забезпечував права української мови в державному апараті, а з іншого боку – в основному документація міністерства велася російською.

Більшість людей знаходили можливість якось поєднувати норми високого закону і реалії навколишнього життя, пристосовуючись до обставин. Але Богдан Миколайович, як справжній і безкомпромісний лицар, відмовився слідувати установленій практиці, і, використовуючи суди, захищав своє право вести службову документацію українською мовою. Саме цими показовими судами, де він був позивачем не тільки на своїх безпосередніх начальників, але й міністрів, запам’ятався нам Богдан Паздерський.

Він самотужки знайшов інструмент захисту Закону про державну мову України: активно впродовж багатьох років ініціював судові процеси, привертаючи увагу до незадовільного стану рідної мови в урядових інституціях з боку столичної преси, громадськості і діаспори. При цьому він завжди активно співпрацював із пресою, добиваючись суспільного розголосу своєї справи. Одна із публікацій, присвячена йому, мала назву «І один у полі воїн», що дуже промовисто характеризує рід і характер його правозахисної діяльності.

Останнім у його житті був судовий позов у Шевченківський районний суд Києва з приводу того, що, нехтуючи Законом про державну мову України, мер столиці Леонід Черновецький чинить глум над честю й гідністю позивача, тобто Богдана Паздерського. Він був безкомпромісним і шляхетним Дон Кіхотом, який своїм особистим прикладом і чином служив Україні. Правозахист – це захист законних прав громадян в умовах етичного конфлікту, що має суспільний резонанс, тобто коли порушником закону, як правило, виступає держава. Безперечно за цією ознакою Богдан Паздерський був правозахисником і нашим колегою.

Познайомившись із Богданом Миколаєвичем на VIII Світовому Конгресі Українців, що проходив у Києві, член нашої Комісії Василь Коломацький мав змогу відвідати судове засідання з приводу захисту української мови, де Паздерський виступав позивачем до власного міністерства. По етичному наповненню цей судовий процес цілком можна порівняти із судами дисидентів 70-их років минулого століття. Адже ставилося принципове питання про мову в Києві, але з однією відмінністю: в даному випадку позивачем був патріот України, а відповідачем була держава. Часи змінилися. Преса підтримала Паздерського. Той суд він виграв.

Пізніше наша Комісія замовила Богдану Миколайовичу дослідження законодавчої бази України стосовно захисту прав заробітчан, яке він підготував для Сессії КЛГП у Харкові, 2005 р.

25 січня ц.р. Богдана Паздерського знайшли в мікрорайоні Борщагівка в під’їзді одного з житлових будинків із проломаним черепом. За яких обставин він потрапив туди, проживаючи в мікрорайоні Троєщина, досі невідомо.

Можна припускати, що він не отримав належної медичної допомоги, оскільки нейрохірургічної операції не було проведено, а тому через три дні помер у лікарні.

Адміністрація лікарні всупереч існуючим правилам не повідомила органи міліції про даний випадок, хоча при потерпілому був паспорт. Унаслідок цього міліція почала розглядати справу лише через три дні після скоєння злочину. Поки що карну справу не відкрито.

Дуже прикро, що людина, яка всю себе віддала Україні, в критичну хвилину не отримала належної допомоги. Похорон відбувся 1 лютого у його рідному селі Голешів на Львівщині.

Життя Богдана Паздерського є яскравим прикладом служіння Україні в умовах формування нашої державності, коли багато норм суспільного життя були і, на жаль, все ще є в розриві із стремліннями патріотів України. Богдан Паздерський був однією з тих особистостей, хто знайшов у собі сили боротися за нову Україну, активно реалізуючи свою мрію.

Будучи скромним і чуйним у приватному житті, він виступав на суспільній ниві як досвідченний і пасіонарний борець, порушник «плебейського спокою». У ньому палав нескорений дух його земляка Івана Франка. У ньому одночасно поєднувалися логіка науковця, полум`яність патріота, принциповість правозахисника і чуйне серце друга.

Саме таким і запам’ятаємо ми Богдана Паздерського – нашого Друга і Колегу.

Комісія Людських і Громадянських Прав при Світовому Конгресі Українців,
Канада (Торонто)


Три шляхи (аудіо)

------------------------
В тему:

40 день Українцеві. Пам’яті Богдана Паздерського

Честь і Слава

Український патріот Марко Каганець

Ветеран УПА Стефанія Яницька. Герої не вмирають!

Війна з саламандрами. Пам’яті Олени Пчілки (Ольги Петрівни Драгоманової-Косач)

Правда, засвідчена кров’ю

Герої не вмирають. Про отамана Зеленого і повстанський рух початку 20 ст. на Трипільщині

Козацький чорний ангел

Схід і Захід разом. Витоки Української Повстанчої Армії

Нескорений

В тему: 
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи