Люди, які носять розп’яття, роблять це з найкращих почуттів. Проте насправді вони прогинаються перед силами зла і поширюють навколо себе негативні емоції, дух поразки. Вони тягнуть себе і оточуючих у Простір страждань, а потім дивуються, чому такі бідні й нещасні.
Як повідомляють всі чотири євангелісти, Ісус був розп’ятий на таврі протягом трьох годин – «з шостої до дев’ятої години». Це додаткова вказівка на арійське походження Доброї Новини, адже згідно з арійською традицією, початок доби визначався сходом сонця. На весняне рівнодення сонце сходить о шостій годині ранку, отже розп’яття Ісуса тривало з 12 до 15 години за місцевим часом.
Протягом цих трьох годин фарисеї, первосвященики та інші «діти диявола» раділи своїй перемозі. Вони наче говорили: Ось, дивіться, що ми зробили з вашим учителем! І так буде з кожним, хто виступатиме проти нашої влади.
Та це була лише ілюзія перемоги сатаністів, бо вже через півтори доби Ісус воскрес. Він показав, що сила арійської людини сильніша за будь-які ворожі підступи.
Торжество Божих противників тривало лише три години, проте їм вдалося зосередити увагу людей саме на цьому епізоді. Образ Ісуса Хреста, що страждає на хресті, поступово став головним релігійним символом християнства.
Проте так було не завжди: «до XII ст. ніде не зустрічається й натяку на те, щоб представити Сина Божого розіп’ятим на хресті. Ранні хрестияни не могли й подумати про те, щоб зобразити момент страждань і принизливої смерті спасителя світу» (Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник – К.: Вілбор, 1997). У ранньому, арійському хрестиянстві і аж до середньовіччя символом Ісуса Хреста була правостороння (атакуюча, чоловіча) Сварга.
Розп’яття є головним символом іудохристиянського ритуалу сатанізму. Тож ті, що тримають у себе розп’яття, мають усвідомлювати, що цим долучаються до ритуального убивства і канібалізму, підтримують дітей диявола і злорадствують разом з ними.
Головна євангельська подія – не розп’яття, а Воскресіння Ісуса Хреста – його перемога, адже Він весь час перемагав! «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ» (Іван 16.33).
Люди, які носять розп’яття, роблять це з найкращих почуттів. Проте насправді вони прогинаються перед силами зла і поширюють навколо себе негативні емоції, дух поразки. Вони тягнуть себе, своїх дітей, родичів, друзів і знайомих у Простір страждань, а потім дивуються, чому такі бідні й нещасні.
Перестаньте розпинати Ісуса – свого Господа і брата! Славте воскреслого Хреста, торжествуючого, в силі і славі, то й самі будете перемагати!
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Припиніть розпинати Господа! Славте воскреслого Хреста!
Світ:
Спецтема:
Люди, які носять розп’яття, роблять це з найкращих почуттів. Проте насправді вони прогинаються перед силами зла і поширюють навколо себе негативні емоції, дух поразки. Вони тягнуть себе і оточуючих у Простір страждань, а потім дивуються, чому такі бідні й нещасні.
12051301e.jpg
Як повідомляють всі чотири євангелісти, Ісус був розп’ятий на таврі протягом трьох годин – «з шостої до дев’ятої години». Це додаткова вказівка на арійське походження Доброї Новини, адже згідно з арійською традицією, початок доби визначався сходом сонця. На весняне рівнодення сонце сходить о шостій годині ранку, отже розп’яття Ісуса тривало з 12 до 15 години за місцевим часом.
Протягом цих трьох годин фарисеї, первосвященики та інші «діти диявола» раділи своїй перемозі. Вони наче говорили: Ось, дивіться, що ми зробили з вашим учителем! І так буде з кожним, хто виступатиме проти нашої влади.
Та це була лише ілюзія перемоги сатаністів, бо вже через півтори доби Ісус воскрес. Він показав, що сила арійської людини сильніша за будь-які ворожі підступи.
Торжество Божих противників тривало лише три години, проте їм вдалося зосередити увагу людей саме на цьому епізоді. Образ Ісуса Хреста, що страждає на хресті, поступово став головним релігійним символом християнства.
Проте так було не завжди: «до XII ст. ніде не зустрічається й натяку на те, щоб представити Сина Божого розіп’ятим на хресті. Ранні хрестияни не могли й подумати про те, щоб зобразити момент страждань і принизливої смерті спасителя світу» (Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник – К.: Вілбор, 1997). У ранньому, арійському хрестиянстві і аж до середньовіччя символом Ісуса Хреста була правостороння (атакуюча, чоловіча) Сварга.
Розп’яття є головним символом іудохристиянського ритуалу сатанізму. Тож ті, що тримають у себе розп’яття, мають усвідомлювати, що цим долучаються до ритуального убивства і канібалізму, підтримують дітей диявола і злорадствують разом з ними.
Головна євангельська подія – не розп’яття, а Воскресіння Ісуса Хреста – його перемога, адже Він весь час перемагав! «У світі на вас тиснутимуть. Але дерзайте! Я переміг світ» (Іван 16.33).
Люди, які носять розп’яття, роблять це з найкращих почуттів. Проте насправді вони прогинаються перед силами зла і поширюють навколо себе негативні емоції, дух поразки. Вони тягнуть себе, своїх дітей, родичів, друзів і знайомих у Простір страждань, а потім дивуються, чому такі бідні й нещасні.
Перестаньте розпинати Ісуса – свого Господа і брата! Славте воскреслого Хреста, торжествуючого, в силі і славі, то й самі будете перемагати!
В тему:
Хула проти Святого Духа – інформаційна зброя дітей диявола
Спецоперація арійських брахманів
Остання хуцпа голого короля
Куди подівся Ісус Хрестос?
Святі, герої, мученики
Хрестиянство і християнство – дві різні релігії
Добра Новина про Царство боже
Здоров’я людини і простори буття
Іудохристиянська антитеза
Жива і мертва вода (до реалій інформаційної війни)
Пошукова система Всесвіт
«Пшениця без куколю. Євангеліє без вставок і спотворень» (2012): друга редакція
Наші популярні єресі
Живе Слово: для тих, хто прагне більшого
Пізнаймо Істину - і вона зробить нас вільними.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта