Разом зі створення першого коду на HTML/CSS/Javascript треба зрозуміти, як передається інформація через інтернет. Для цього існує протокол - HTTP. Вивчивши його ми краще зрозуміємо, як працюють різні компоненти у взаємопов’язаності.
Hypertext Transfer Protocol - HTTP українською буде гіпертекстовий протокол передачі (ГТПП). Його розробили для передачі гіпертекстів (зазвичай ці файли мають розширення html), але нині використовують і для передачі малюнків, таблиць стилів, програмних сценаріїв й інших файлів.
Кожна сторінка в інтернеті однозначно ідентифікується за допомогою уніфікованого вказівника на ресурс (по-американськи URL).
Під час натискання лінку на веб-сторінці або набору адреси веб-сайту у стрічці веб-браузера користувач виконує запит на сервер. Сервер отримує запит, обробляє його, а потім готує та надає відповідь.
Найважливішими є два типи запитів:
• GET - отримати: використовується для отримання інформації під час навігації.
• POST - надіслати: використовується для надсилання і оновлення даних на сервері.
Кожен запит складається із рядка статусу, заголовків і тіла.
Особливості запиту
Перший рядок в запиті називається рядком статусу. Він містить: тип запиту, адресу запиту, версію протоколу. Після нього є рядки - заголовки запиту і містять інформацію про:
• домен веб-сайту;
• версії браузера та операційної системи;
• інформацію про мову, кодування для веб-браузера;
• тощо.
Потім є тіло запиту. Воно присутнє у запитах отримання, якщо в адресі є додаткові параметри (зазвичай після символу знака питання ?).
Особливості відповіді
Відповідь схожа до запиту і містить: версію протоколу, код статусу відповіді, тощо. У заголовках зазвичай є інформація про:
• сервер, який обробив запит;
• дані сторінки, її дата модифікації, термін дії;
• заголовки щодо кешування сторінки;
• довжина даних тіла відповіді;
• тип зв’язку із сервером;
• тип документу та тип кодування, якщо присутнє;
• тощо.
Після заголовків йде порожній рядок, а за ним тіло відповіді. Зазвичай це гіпертекст.
Статуси відповідей
Їх є 5 категорій:
• 1xx: інформаційні;
• 2xx: успішні операції;
• 3xx: переадресації сторінки (за це відповідає заголовок Location);
• 4xx: помилки на боці клієнта;
• 5xx: помилки на боці сервера.
Найпоширенішими статусами є:
• 200 OK: відповідь успішна;
• 301 Moved Permanently: постійний перенаправлення;
• 401 Unauthorized: нема доступу;
• 403 Forbidden: доступ заборонено;
• 404 Not Found: сторінка не знайдена;
• 500 Internal Server Error: внутрішня помилка сервера.
Протокол передачі гіпертекстів не має пам’яті про попередні стани. Це означає, що між попереднім і наступним запитами на сервер нема зв’язку. Якщо такий зв’язок потрібно встановити, це роблять додатковими засобами.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Протокол передачі гіпертекстів
Світ:
Разом зі створення першого коду на HTML/CSS/Javascript треба зрозуміти, як передається інформація через інтернет. Для цього існує протокол - HTTP. Вивчивши його ми краще зрозуміємо, як працюють різні компоненти у взаємопов’язаності.
progra.jpg
Зміст
Загальні поняття
Hypertext Transfer Protocol - HTTP українською буде гіпертекстовий протокол передачі (ГТПП). Його розробили для передачі гіпертекстів (зазвичай ці файли мають розширення html), але нині використовують і для передачі малюнків, таблиць стилів, програмних сценаріїв й інших файлів.
Кожна сторінка в інтернеті однозначно ідентифікується за допомогою уніфікованого вказівника на ресурс (по-американськи URL).
Під час натискання лінку на веб-сторінці або набору адреси веб-сайту у стрічці веб-браузера користувач виконує запит на сервер. Сервер отримує запит, обробляє його, а потім готує та надає відповідь.
Найважливішими є два типи запитів:
• GET - отримати: використовується для отримання інформації під час навігації.
• POST - надіслати: використовується для надсилання і оновлення даних на сервері.
Кожен запит складається із рядка статусу, заголовків і тіла.
Особливості запиту
Перший рядок в запиті називається рядком статусу. Він містить: тип запиту, адресу запиту, версію протоколу. Після нього є рядки - заголовки запиту і містять інформацію про:
• домен веб-сайту;
• версії браузера та операційної системи;
• інформацію про мову, кодування для веб-браузера;
• тощо.
Потім є тіло запиту. Воно присутнє у запитах отримання, якщо в адресі є додаткові параметри (зазвичай після символу знака питання ?).
Особливості відповіді
Відповідь схожа до запиту і містить: версію протоколу, код статусу відповіді, тощо. У заголовках зазвичай є інформація про:
• сервер, який обробив запит;
• дані сторінки, її дата модифікації, термін дії;
• заголовки щодо кешування сторінки;
• довжина даних тіла відповіді;
• тип зв’язку із сервером;
• тип документу та тип кодування, якщо присутнє;
• тощо.
Після заголовків йде порожній рядок, а за ним тіло відповіді. Зазвичай це гіпертекст.
Статуси відповідей
Їх є 5 категорій:
• 1xx: інформаційні;
• 2xx: успішні операції;
• 3xx: переадресації сторінки (за це відповідає заголовок Location);
• 4xx: помилки на боці клієнта;
• 5xx: помилки на боці сервера.
Найпоширенішими статусами є:
• 200 OK: відповідь успішна;
• 301 Moved Permanently: постійний перенаправлення;
• 401 Unauthorized: нема доступу;
• 403 Forbidden: доступ заборонено;
• 404 Not Found: сторінка не знайдена;
• 500 Internal Server Error: внутрішня помилка сервера.
Протокол передачі гіпертекстів не має пам’яті про попередні стани. Це означає, що між попереднім і наступним запитами на сервер нема зв’язку. Якщо такий зв’язок потрібно встановити, це роблять додатковими засобами.
Вивчаємо роботу інтернету для програмування
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта