Зображення користувача Миро Продум.
Миро Продум
  • Відвідувань: 6
  • Переглядів: 6

Пророцтво Івана Франка про Беркут

Спецтема:

Це відверто пророчий вірш Івана Франка. Річ у тім, що птах Беркут за своєю поведінкою мало чим відрізняється від десятків інших великих соколоподібних птахів. Проте поет побачив у майбутньому саме Беркута і описав його долю. Це вірш не про птаха. 

140124-ivan_franko.jpg

Іван Якович Франко (* 27 серпня 1856, — † 28 травня 1916)
Іван Якович Франко (* 27 серпня 1856, — † 28 травня 1916)

 

                            БЕРКУТ

З укритого гнізда в скалистій десь щілині 
З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині — 
З таємних мов джерел гнівлива думка рветься, 
Облетить світ, і аж о неба звід опреться, 
І б’є важким крилом, де лиш сягнути зможе, 
І зве: "Де правда та? Де ти, великий боже? 
Всі зорі збігла я, атоми всі в природі 
Перешукала скрізь, тебе ж спіткати годі.

В блакиті він завис недвижний, розпростертий, 
Мов над життям грізний, невпинний образ смерти. 

Здаєсь, що до небес він гвоздями прибитий, 
Та чуєш, що він гнеть вниз вержесь- кров пролити. 
Ти чуєш се, і жах тебе проходить зимний: 
Таж над тобою тож завис беркут нестримний! 
Він не хибне тебе, хоч як високо висить! 
Чи много то ще хвиль тобі гуляти лишить?.

Ось рушив він. Пливе без маху крил в блакиті, 
Мов човник Долі тче днів наших пасма скриті. 
Спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь. 
За хмару криється, в лазурі розпливаєсь. 
Лиш острий крик його вістить, що він голодний! 
Так в час тиші не раз прорветься плач народний. 
І защемить в душах вельможних біль таємний, 
Мов землетрясіння віщун, той грім підземний.

Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! 
За те, що в груді ти ховаєш серце люте, 
За те, що кров ти п’єш, на низьких і слабих 
З погордою глядиш, хоч сам живеш із них; 

За те, що так тебе боїться слабша твар, 
Ненавиджу тебе за теє, що ти цар! 
І ось блищить мій кріс — ціль добра, вистріл певен, 
І вбійчеє ядро під хмари понесе він.

І замість нести смерть згори на земне ложе, 
Ти сам спіткаєш смерть під хмарами небоже. 
І не як божий суд, але як труп бездушний 
Ти впадеш, судові тих моїх куль послушний. 
І не остатній ти! Нас є стрільців стосот; 
І все, що звесь беркут, полоще кров’ю рот, 
Вивищуєсь над мир, тривогу й пострах сіє, — 
Те кулі не уйде, як слушний час наспіє. 
А труп бездушний ми без жалю, без промови 
Ногою копнемо й підемо дальш на лови.

22—24 травня 1883. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Дякую!

Коментарі

Зображення користувача Людимир Головань.
0
Ще не підтримано

Завжди казали - устами поета промовляє Бог

Будьмо!

Зображення користувача Андрій Ясун.
0
Ще не підтримано

Значить, будемо стріляти!

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Франко - наш справді український ПРОРОК!

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

А коли цей вірш був написаний?

Зображення користувача Еней Харалужний.
0
Ще не підтримано

22—24 травня 1883.

Інформація - це те, що приховується.
Все інше - реклама.

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Доктор філософських наук Іван Франко (куди там Нострадамусу!) рівно 130 років тому провістив нам події 2013 року.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Дякую!