Зображення користувача Оксана Колосовська.
Оксана Колосовська
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Піррова перемога Ердогана

У Туреччині в понеділок почалася нова епоха. Із незначною перевагою президент Ердоган переміг на референдумі, і тепер замість парламентської форми правління в країні буде суперпрезидентська.

redzheperdogan.jpeg

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган

Перемога прихильників реформ була далеко не переконливою. За даними Вищої виборчої ради Туреччини, "за" проголосували 51,4% тих, хто прийшов на дільниці, проти - 48,6%.

Туреччина і без того була країною розколотою. Однак після агіткампанії, яка відбулася перед референдумом і проходила в умовах надзвичайного стану, розбрати тільки посилилися.

Противники зміни конституції скаржилися на нечесне суперництво і обмеження доступу до ефіру національних ЗМІ. І така непевна перемога чинного президента лише розлютила їх ще більше.

Заяви про серйозні порушення під час підбиття підсумків референдуму, що стосуються близько двох мільйонів голосів, кидають тінь на легітимність результатів і ще більше поляризують і без того розділене суспільство.

На вулицях Стамбула натовп радісних прихильників президента Ердогана скандував його ім'я. Люди сигналили клаксонами своїх автомобілів і прославляли ім'я Всевишнього вигуками "Аллах акбар".

Однак в деяких районах ви могли почути гуркіт каструль і сковорідок. Після масових акцій протесту в 2013 році проти Ердогана і його Партії справедливості і розвитку цей спосіб протесту набув популярності. У районі Бешикташ в Стамбулі, де 83% на референдумі висловилися проти, на вулиці вийшли сотні людей.

Учасники акції вимагали відставки уряду, заявляли про фальсифікації на голосуванні і закликали своїх земляків приєднатися до протестів.

"Я на межі нервового зриву", - зізналася мені дівчина, яка йшла по вулиці і голосно била в каструлю. Поруч пара обговорювала права людини, ситуація з якими, на їхню думку, погіршиться після внесення до конституції запропонованих змін.

Подібні сцени можна було спостерігати в деяких районах й інших великих міст, наприклад, в столиці Анкарі або в розташованому на заході Туреччини Ізмірі.

Ще жодного разу за 14 років правління Партії справедливості розвитку більшість в цих трьох містах не голосувала проти президента Ердогана або його ініціатив.

У цих трьох містах проживає чверть населення Туреччини. Результати голосування тут трактують як сигнал президенту від міського населення: нас не переконали ваші аргументи.

Багато людей в Туреччині переконані, що перемога Реджепа Ердогана може стати для нього пірровою. Політичні втрати від кампанії напередодні референдуму і невпевнена перемога в ньому можуть врешті-решт бути настільки руйнівними, що виявляться рівносильними поразці.

Що чекає Туреччину?

Президент Ердоган пообіцяв, що в країні запанує стабільність, якщо запропоновані зміни до конституції підтримають.

У понеділок, після оголошення результатів референдуму курс турецької ліри по відношенню до долара зріс, однак в разі їх оскарження і перерахунку голосів до стабільності буде далеко.

Тепер питання полягає в тому, чи підштовхне непереконлива перемога пана Ердогана на жорсткішу відповідь всім незгодним, або ж президент піде на поступки своїм опонентам.

Чи поверне він смертну кару, як і обіцяв? Чи спробує налагодити контакти з Європою і винести на новий референдум питання про переговори щодо вступу в Євросоюз?

А, можливо, будуть дострокові вибори?

Можливо, навіть сам президент Ердоган не знає відповідей на ці питання, і багато хто з тих, хто голосував проти нього вчора, шукатимуть відповіді на запитання про майбутнє країни.

Наші інтереси: 

Встановити  диктатуру стає чимдалі важче. Люди вміють аналізувати, швидко об'єднуються у соцмережах і протистоять  владі.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Володимир Щербина.
0
Ще не підтримано

Як і в багатьох місцях світу, в Туреччині зараз точка біфуркації. І від неї дуже залежить, як розвиватимуться події у близькосхідному та чорноморському регіонах, тобто і у нас також. В Туреччині зараз фактично розкол на кемалістів та ісламістів. І цей розкол може вилитись у що завгодно: спроби повстань та переворотів, полювання на "ворогів народу", в'ялотекучі періодичні загострення або повноцінну громадянську війну з подальшим розпадом Туреччини на кілька держав.

Кілька слів за місто Ізмір, про яке згадувалось у цій статті.

Свого часу місто Ізмір було одним з оплотів кемалістів. "Ізмірський марш" - це сама популярна пісня в Туреччині, яку знають абсолютно всі (як у нас "Червону руту"). За останні дні перед референдумом"Ізмірський марш" раптом став політичною піснею. Саме його тепер співають і крутять на магнітофонах прихильники кемалістського, антиісламістського курсу. Саме по цій пісні сьогодні ідентифікують "своїх".

Але є ще один історичний аспект. Мешканці Ефесу і його "столиці" міста Ізмір - це не зовсім турки. Це отуречені греки, які завжди відчували свою окремішність і від пелопонеських греків, і від решти Туреччини. Свого часу саме вони були ударною силою Кемаля Ататюрка у антисултанському повстанні та боротьбі за єдину світську Туреччину. Якщо зараз в Туреччині переможуть ісламісти, то буйний Ізмір може знову повстати, але вже за Незалежність.

Як буде насправді - подивимось. Але нудно точно не буде.
https://www.youtube.com/watch?v=XKdgastMC9M

Творю, отже існую.

Коментарі

Зображення користувача Володимир Щербина.
0
Ще не підтримано

Як і в багатьох місцях світу, в Туреччині зараз точка біфуркації. І від неї дуже залежить, як розвиватимуться події у близькосхідному та чорноморському регіонах, тобто і у нас також. В Туреччині зараз фактично розкол на кемалістів та ісламістів. І цей розкол може вилитись у що завгодно: спроби повстань та переворотів, полювання на "ворогів народу", в'ялотекучі періодичні загострення або повноцінну громадянську війну з подальшим розпадом Туреччини на кілька держав.

Кілька слів за місто Ізмір, про яке згадувалось у цій статті.

Свого часу місто Ізмір було одним з оплотів кемалістів. "Ізмірський марш" - це сама популярна пісня в Туреччині, яку знають абсолютно всі (як у нас "Червону руту"). За останні дні перед референдумом"Ізмірський марш" раптом став політичною піснею. Саме його тепер співають і крутять на магнітофонах прихильники кемалістського, антиісламістського курсу. Саме по цій пісні сьогодні ідентифікують "своїх".

Але є ще один історичний аспект. Мешканці Ефесу і його "столиці" міста Ізмір - це не зовсім турки. Це отуречені греки, які завжди відчували свою окремішність і від пелопонеських греків, і від решти Туреччини. Свого часу саме вони були ударною силою Кемаля Ататюрка у антисултанському повстанні та боротьбі за єдину світську Туреччину. Якщо зараз в Туреччині переможуть ісламісти, то буйний Ізмір може знову повстати, але вже за Незалежність.

Як буде насправді - подивимось. Але нудно точно не буде.
https://www.youtube.com/watch?v=XKdgastMC9M

Творю, отже існую.