Тижневик Economist пише, що і Київ, і Москва "потрапили в пастку" війни. Офіційно обидві країни не знаходяться у стані війни, продовжують торгівлю і мають дипломатичні відносини.
Київ при цьому використовує евфемізм "антитерористична операція", а "більшість людей, втягнутих у війну, байдуже ставляться до того, хто її розпочав.
Між тим Петро Порошенко "схоже, більше переймається втратою лояльності проукраїнських бійців, ніж завоюванням сердець тих, хто живе на сході", пише тижневик. "Замість того, щоб виступати на підтримку місцевих російськомовних громадян, уряд вводить квоти на використання російської мови на українських каналах та забороняє імпорт російськомовних книжок", - додає Economist.
На думку видання, позиція Порошенка може бути слабшою, ніж здається, і це яскраво продемонструвала блокада залізниці на Донбасі групою волонтерів.
"Будучи неспроможним перебороти їх, уряд приєднався до них, ввівши торгову й енергетичну блокаду окупованих територій", - відзначає журнал.
Economist зауважує, що Мінські угоди, за якими Росія має повернути контроль над кордоном Києву, ніколи не будуть виконані Москвою.
"Проблема в тому, що надто багато сторін цього конфлікту зацікавлені в тому, щоб фарс продовжувався. Це стосується і Порошенка, і російського президента Володимира Путіна.
Обоє відмовляються говорити про переписування Мінських угод, оскільки це буде ударом по їхній репутації. Але жоден не зацікавлений у тому, щоб формально взяти на себе відповідальність за Донбас", - пише тижневик.
На думку автора, Порошенко не зацікавлений у тому, щоб Донбас міг голосувати на президентських виборах 2019 року. Водночас Кремль не бажає ані платити за Донбас, ані звужувати простір для маневру.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Петро Порошенко зацікавлений у підтримці проукраїнських бійців
Світ:
Тижневик Economist пише, що і Київ, і Москва "потрапили в пастку" війни. Офіційно обидві країни не знаходяться у стані війни, продовжують торгівлю і мають дипломатичні відносини.
2.jpg
Київ при цьому використовує евфемізм "антитерористична операція", а "більшість людей, втягнутих у війну, байдуже ставляться до того, хто її розпочав.
Між тим Петро Порошенко "схоже, більше переймається втратою лояльності проукраїнських бійців, ніж завоюванням сердець тих, хто живе на сході", пише тижневик. "Замість того, щоб виступати на підтримку місцевих російськомовних громадян, уряд вводить квоти на використання російської мови на українських каналах та забороняє імпорт російськомовних книжок", - додає Economist.
На думку видання, позиція Порошенка може бути слабшою, ніж здається, і це яскраво продемонструвала блокада залізниці на Донбасі групою волонтерів.
"Будучи неспроможним перебороти їх, уряд приєднався до них, ввівши торгову й енергетичну блокаду окупованих територій", - відзначає журнал.
Economist зауважує, що Мінські угоди, за якими Росія має повернути контроль над кордоном Києву, ніколи не будуть виконані Москвою.
"Проблема в тому, що надто багато сторін цього конфлікту зацікавлені в тому, щоб фарс продовжувався. Це стосується і Порошенка, і російського президента Володимира Путіна.
Обоє відмовляються говорити про переписування Мінських угод, оскільки це буде ударом по їхній репутації. Але жоден не зацікавлений у тому, щоб формально взяти на себе відповідальність за Донбас", - пише тижневик.
На думку автора, Порошенко не зацікавлений у тому, щоб Донбас міг голосувати на президентських виборах 2019 року. Водночас Кремль не бажає ані платити за Донбас, ані звужувати простір для маневру.
Війна закінчиться тоді, коли зміниться Україна.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта