Зображення користувача Оксана Лутчин.
Оксана Лутчин
  • Відвідувань: 10
  • Переглядів: 10

Надаймо перевагу українському слову!

Категорія:

На сьогодні відомо світові, що колискою всіх індоєвропейських мов була, власне, прадавня українська мова. Як стверджує відомий польський дослідник М. Красуський, “українська мова є старшою не лише за усі слов’янські, не виключаючи й так звану старослов’янську, але й за санскрит, давньо-грецьку, латину та інші арійські (індоєвропейські)”. Тобто вона стала імпульсом для розвитку всіх решту мов.

           “і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”.

 

Саме українська мова розвивалась, збагачувалась, власним самобутнім шляхом. Тому на сьогодні є виразнішою, тоншою, милозвучнішою порівняно з іншими. От, до прикладу, лишень в українській мові чітко розрізняють три звуки г, ґ, х, що передаються відповідними літерами. В інших мовах розрізняються лише два з цих звуків. Нашою мовою складено понад 300 тисяч народних пісень, що свідчить також про багатство й повноту її лексики.

 

Проте, незважаючи на прерогативи нашої української мови, останнім часом стало дуже модно вживати чужомовну лексику. Ця лексика набула поширення у різних сферах діяльності, у ЗМІ, в усному мовленні і навіть у власних назвах. Що ж спричинило таке надуживання іншомовної лексики в нашій мові? Брак слів ув українській ні. Українська лексика є самодостатньою і, як уже зазначалося, настільки багатою, що більшість вживаних чужомовних слів можна замінити рідними. Причиною такого надуживання є брак національної самодостатності та гідності, а також відсутність любові до свого, українського. Тому й називаємо власних дітей Камілами, Клеопатрами, Даніелями, наче в нас нема рідніших й милозвучніших імен.

 

Наразі йдеться про доцільне й недоцільне функціонування запозиченої лексики в українській мові. Допустимими є слова, які побутують у нашій мові уже тривалий час і є єдиною назвою поняття. А саме: банк, фінанси, кредит, телефон, комп’ютер, джинси, бізнес, номер, дебет, шоу й ін. Це ті слова, які набули широкого вжитку і не мають відповідної заміни.

 

Власне, мовиться не про цілковите викреслення запозичених слів, а про обдумане й доцільне їх використання. Мова Сенсар відкрита для таких новотворів, особливо у технологічній сфері. Незамінними уже є такі слова, як “баг” (помилка в програмі), “фіча” (нова властивість чогось), “чіп” (мікросхема). Також цілком органічно у нашій мові прижились слова “калькулятор”, “принтер”, оскільки віджили такі поняття, як “рахівниця” і “друкарська машинка”.

 

Проте сьогодні іншомовна лексика загрожує українській, витісняючи її зі вжитку. Бідою нашого часу є неправильне вживання чужомовних слів, а також зловживання ними.

 

Що і є найпоширенішим порушенням, бо дуже часто надаємо перевагу чужинському слову, нехтуючи власним. Хіба не рясніє наша мова такими словами, як анархія (безлад), аргумент (доказ), генеральний (головний), дефект (вада, недолік), екстраординарний (особливий), конвенція (угода), прерогатива (перевага), пріоритет (першість), реєструвати (записувати), репродукувати (відтворювати), симптом (ознака), кастинг (відбір), деградація (занепад), директива (вказівка), експлуатація (визиск), екстренний (негайний, спішний), інвестиція (вкладення), консерватизм (рутина, застій), легітимний (законний), менеджмент (керування), менеджер (керівник), прайс-лист (цінник), референт (помічник)...

 

Порівняймо ці слова з українськими відповідниками, лаконічними, доступними, милозвучними, рідними. Тож чому ж ігноруємо ними?

 

Також, вживаючи чужомовну лексику, не точно висловлюємо власну думку, надмірно нанизуємо певні слова.

 

До прикладу: “особливою специфікою досліджень”. Слово “специфіка” – це і є особливість. Тож треба подати – “особливістю досліджень”.

“Аргументований доказ цього”. Аргумент – це і є доказ. Правильний варіант – доказом цього є.

Інші приклади такого порушення: “народнофольклорна творчість” (фольклорна творчість), “колишній екс-боксер” (колишній боксер або екс-боксер), “обмежені ліміти” (ліміт), “сервісне обслуговування” (обслуговування або сервіс), “сатирична карикатура” (сатира або карикатура), “вільна вакансія” (вільне місце або вакансія) ...

Отож, чужомовне слово треба вживати завжди відповідно до його значення.

 

Не варто переобтяжувати мову іншомовними конструкціями, які роблять її неоковирною. Наприклад: “Стартує процес імпічменту губернатора...” (Почався процес імпічменту губернатора). “У своїй автобіографії я описав своє життя” (автобіографія це і є опис власного життя). “Перспективний у майбутньому молодий працівник” (Перспективний молодий працівник).

 

Вибираймо завжди простіший варіант речення. Нанизуючи в одному реченні кілька чужих слів, ми лишень підкреслюємо власне незнання рідної мови.

 

Візьмімо за приклад Чехію, яка на сьогодні вилучила зі вжитку майже всі слова іншомовного походження, замінивши їх чеськими, а ми наче намагаємося навпаки власне замінити чужинським.

 

Чужомовні вислови повинні підсилювати такі якості нашої мови, як простота, зрозумілість, доречність, лаконічність. Отож, щоб не допустити руйнування рідної мови, врятувати її від денаціоналізації, добираймо до іншомовних слів українські відповідники.

 

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Визначаємо формування прекрасних світів! (Джерело Повноти)

Перехід-IV, або палінгенезія: сім кроків до Homo triplex і універсальної нації нового циклу

Добра Новина дає дороговказ для заснування нового світу та переходу в режим керованої молодості – «вічного життя», по-науковому – біологічного безсмертя. Починати треба вже сьогодні, а діяти...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

!Гарна стаття! Це дуже важлива тема. Гадаю, слова іншомовного походження, в близькому майбутньому, варто замінити на новотвори.

 

Стосовно рахівника(калькулятора) та ін. слів, то їх можна вживати паралельно поступово витісняти іншомовні нашими аналогами. І воно має повністю зрозуміле значення.

 

А вживання рідних слів, може зробити нас тільки сильнішими і поступово інші люди перейдуть на питомо українську лексику, далі вона з'явиться у чужоземних словниках. Це як мода на одяг: потрібно запустити пропаганду, почати щось носити, дивишся - вже все місто так ходить!

!Хай буде!

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Коментарі

Зображення користувача Спас Ярий.
0
Ще не підтримано

А чому б замість "калькулятор" не викоритати "рахівниця" і т. д. Багато старих слів варто було б повернути до вжитку для означення сучасних понять.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Згоден. Використовуймо рахівницю замість калькулятора. Уже перейменував калькулятор на рахівник у переліку програм.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Володимир Федько.
0
Ще не підтримано

Впадаємо в крайнощі!

Рахівниця (рахунки) - це простий механічний пристрій для виконання арифметичних розрахунків, згідно з однією версією походять від китайського рахункового пристосування "суаньпань".

Являють собою раму, що має деяку кількість спиць; на них нанизані кісточки, яких зазвичай по 10 штук.

Рахівниця (рахунки) є одним з ранніх обчислювальних пристроїв і аж до кінця XX століття масово використовувалися в торгівлі і бухгалтерській справі, поки їх не замінили калькулятори.

Рахівниця є усталеним поняттям, яке широко використовується в літературі, особливо в технічній і історичній.

Калькулятор - це електронний пристрій, який існує декілька десятків років. І теж є усталеним поняттям.

Навіщо створювати плутанину?

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Воїн Світло.
0
Ще не підтримано

принтер - друкарський пристрій

Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

друкач - ще стисліше звучить.

Підкуємось браття, знаннями вишніми!

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Згоден.

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

 

Слово фіча (feature) означає не нову властивість, а будь-яку властивість. Частіше всього чим словом називають властивості, котрі є визначальними або чітко вирізняють предмет від інших. Іноді ще кажуть фішка. Але є гарне і коротке слово риса. !Хай воно буде в Сенсарі!

Слово баг (bug) крім технічних дефектів позначає також клопів, жуків, комах, тощо. Але є чудове українське слово хиба.

Слово чіп (chip) в англійській мові раніше означало уламок. Потім хтось вирішив називати ним мікросхеми (?набір уламків?). В українській мові слово чіп уже існувало до цього запозичення, але означало зовсім інше. Тож таке впровадження призводить до двозначності.

Рахівниця і друкарка - не віджили своє. Деякі калуські продавці техніки і нині називають принтери друкарками. Тож і київські можуть говорити так само.

 

Власне імпічмент та губернатор - теж чужі слова :)

 

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Петро Підкова.
0
Ще не підтримано

Повністю підтримую пана Хрестового!

Підкуємось браття, знаннями вишніми!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Головне завдання Сенсару - точність. Якщо скажете "в мене не працює друкарка", то нормальна людина подумає, що ваша секретарка не вийшла на роботу. Якщо ж "не працює принтер", то це розуміється однозначно. 

 

Задля досягнення точності ми збагачуємо Сенсар українськими архаїзмами і сучасними новотворами, пам’ятаючи, що всі іноземні слова арійських мов мають українське походження

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

 Деякі слова є багатозначними, наприклад слово "поле":

 1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок);
2. Площа, спеціально відведена під що-небудь. На величезному полі аеродрому було багато літаків (Л. Первомайський).
3.    Простір, на якому відбувається якась дія. Клянусь, що
там на полі бою, де я сьогодні ворога побив, я дивний храм воздвигну... (І. Кочерга).
4.    Сфера діяльності. Хочу оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (В. Самійленко).
5.    Чистий край аркуша паперу. Помилки винесено на поле.

 

Прінтер = прінт+ер, закінчення "ер" не характерне для нашої мови, тому таке слово не сприймається органічно навіть, якщо ми до нього звикли. "Іншомовні слова звучать не по нашому, не звично для нас, а тому для, наприклад, бабусі, вони є вкрай незрозумілими. Наприклад замість інтернет - скажіть бабусі що це мережа - і вона інтуїтивно-логічно зрозуміє про що йдеться. Всемережжя. Ось центр перекладу Алеско робить такі відкритки  http://www.facebook.com/media/set/?set=a.608428875849331.1073741825.166658310026392&type=3

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

Ще є гравітаційне поле...

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Слово "поле" (plan) означає будь-який контрольований простір. Лан (land) - це контрольований простір земної поверхні. Натомість "терен" (територія) - це щось без виразних кордонів.   

 

Суфікс "ер" - це різновин суфікса "ар, яр" (кобзар, каменяр, бровар). Звідси - комбайнер, майстер... 

 

З цієї ж опери і суфікс "ір-ир" - кушнір, капонір, бригадир... 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Рахівниця, калькулятор і комп’ютер точно позначають відповідні пристрої, тому будь-які зміни в їх застосуванні внесуть хаос, отже зроблять нас слабкішими.

 

Вдосконалення української мови потрібне для посилення української нації.  

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

!Гарна стаття! Це дуже важлива тема. Гадаю, слова іншомовного походження, в близькому майбутньому, варто замінити на новотвори.

 

Стосовно рахівника(калькулятора) та ін. слів, то їх можна вживати паралельно поступово витісняти іншомовні нашими аналогами. І воно має повністю зрозуміле значення.

 

А вживання рідних слів, може зробити нас тільки сильнішими і поступово інші люди перейдуть на питомо українську лексику, далі вона з'явиться у чужоземних словниках. Це як мода на одяг: потрібно запустити пропаганду, почати щось носити, дивишся - вже все місто так ходить!

!Хай буде!

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача ДЗен ДЗелень.
0
Ще не підтримано

!Згоден вживати новослова!

Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)

 

Зображення користувача Доброслав Велесовий.
0
Ще не підтримано

Повністю підтримую цю думку!

Цитата:
Стосовно рахівника(калькулятора) та ін. слів, то їх можна вживати паралельно поступово витісняти іншомовні нашими аналогами. І воно має повністю зрозуміле значення.
Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Гарна стаття. Закликаюча.

Щодо наведених нанизувань на зразок “особливою специфікою досліджень” існує гарне позначення - "масло масляне", як остання аргументація редактора наукового збірника для неоковирного автора.

І ще... можливо не "ігноруємо ними", а "нехтуємо ними"?... Вдосконалюємось!

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Творимир Здобудьволя.
0
Ще не підтримано

Заклик статті прекрасний,  а от з пропозиціями не всіма погоджуюсь. Так, вважаю, що замість слова шоу краще вживати видовище, замість слова кредит-позика,  а також, замість слова ліміт-норма, замість слова прерогатива-перевага.

 Щодо допустимості  слів, які побутують у нашій мові уже тривалий час і є єдиною назвою поняття, то їх також треба ревізувати. Для прикладу, слово казна та похідні від нього, вважаю необхідно використовувати слово скарбниця і похідні.

 І не треба боятись пропонувати супроти усталеного іншомовного слова новотвір українського,  питання тільки  у влучності та відповідності його. Наприклад  слово равлик супроти усталеного собачка (в позначенні електронних адрес).

Не зрозуміло мені в статті означення мови словом тонша?

 

Немає релігії понад істину

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Тонша - означає точніша, виразніша, детальніша.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Творимир Здобудьволя.
0
Ще не підтримано

А чи варто, без необхідності, використовувати слово в переносному значенні, коли є багато слів, які можна використати в прямому? Чи потріно таке Сенсару?

Немає релігії понад істину

Зображення користувача чуб.
0
Ще не підтримано

інтересне слово - крадій.або украв.безсумнівно-це дуже творча професія крадій,і щоб украсти потрібно теж в першу чергу напружити мізки,щоб це зробити все чисто і без проблем. ук - мудрець.ра - бог.в - означає дію.наприклад-в хату,в гаманець.ук ра  в - мудрий божий діючий.тепер крадій.к - це те саме що і в.дія та сама.ра - бог.дій-той що активний,рухливий,діючий.то що виходить? к ра  дій.той що рухається до бога.мабуть в ті часи наші предки були творчі люди.і різновидами творчості не переймались.

Зображення користувача Зоріна Небокрай.
0
Ще не підтримано

Слово тонша замінити на слово витончена. Тонша можна розуміти як зменшення;  витончена- розуміється, що докладена праця для краси.

Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!

Зображення користувача Творимир Здобудьволя.
0
Ще не підтримано

Я б в даному тексті статті використав слово лаконічна.

Немає релігії понад істину

Зображення користувача Наталка Артанія Кобза.
0
Ще не підтримано

Звернула увагу на використання прийменника "ув" (ув українській). Спершу навіть подумалося, що помилка, бо незвично) А потім спробувала "на смак" (промовила) - дуже зручно...
Дякую, п. Оксано, за чудову статтю.

Sapienti sat.

Зображення користувача Андерс Фальке.
0
Ще не підтримано

Всі українські відповідники до вищезазначених в статті слів іноземного походження відтворені та обговорені на сторінці Словотвір. Заходьте та додавайте свої голоси та відповідники.

Миролюбність і озброєність!