Набув чинності закон про квоти на україномовний контент телерадіоефірів

Як повідомило Громадське радіо, телерадіоорганізації також  мають випускати в ефір не менше 35% україномовного контенту. Окремо станції та канали, де музичні твори на мовах Європейського Союзу складають не менше ніж 60%, мають трохи меншу квоту — 25% україномовних пісень.

У разі ухилення від дотримання квоти загрожує штраф у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору.

За законом також протягом першого року з моменту набуття чинності квота становитиме 25%, протягом другого — 30% і з третього — 35%.

Сергій Василюк

Пд час програми «Ранкова хвиля» на Громадському радіо Сергій Василюк, лідер гурту «Тінь Сонця», зауважив:

«Наші потужні медіа холдинги інколи не враховують побажання суспільства. Тому в мене є передчуття, що може бути саботаж або представлення недостатньо якісних українських пісень навмисно, щоб би показати, що в українці немає нормальної музики. Адже я чув, коли на радіостанціях лунають російські пісні, а потім українські — про вареники і про сало або команди, які не можуть порівнятися з якісним російськомовним контентом..."

Він сказав, що відбудеться засідання в комітеті Верховної Ради за участі українських гуртів.

Української музики вистачає для заповнення будь-яких квот, вважає Василюк. Каже, що вражений тим, що авіть молоді гурти зараз записуються дуже якісно.

Ось, що він, зокрема, сказав:

"28 жовтня ми розпочали всеукраїнський тур в підтримку нового альбому «Буремний край», який розпочали зі сходу України. Спочатку ми поїхали у Харків, потомім в Сєвєродонецьк та Лисичанськ. А на цих вихідних ми були в Бахмуті, Торецьку і Слов’янську. Це відбулося за сприянням волонтерського об’єднання «Музичний батальйон» і допомагала Донецька обласна адміністрація.

В Слов’янську нас постійно зустрічали і проводжали словами «Дякуємо» і «Молодці» українською мовою. Нам це було надзвичайно приємно чути, адже дуже важливо, що публіка там приходить на наші концерти, співає разом з нами. Це означає, що Україна — єдина. Я вважаю, ми маємо шукати спільне щось між нами, а не казати, що ми різні. Тут нас підтримували найпалкіше.

В Торецьку складніше, тому що там багато людей з проросійськими настроями. І ще вражає, що там повно автобусів, які прямують на Москву, а про Київ взагалі нічого не чуть.