443 роки тому кримські татари спалили Москву за 3 години

Девлет Герай став Кримським ханом в 1551 році в результаті палацового перевороту і зі згоди османського султана Сулеймана Кануні (Пишного). Йому вдалось припинити міжродові чвари і зміцнити державу. Перший свій похід на Москву Девлет Герай здійснив у 1552 році, сподіваючись запобігти завоювання Іваном Грозним Казанського ханства. Похід виявився невдалим і того ж року Казанське ханство припинило своє існування, а Среднє Поволжя було приєднано до Московії. В 1556 році до Московського царства було приєднано і Астраханське ханство, яке не вдалось відвоювати під час спільного татарсько-турецького походу 1569 року.

 

У січні 1558 року Московське князівство напало на Лівонію (територія сучасних Естонії і Латвії), що привело до тривалої війни спочатку з Великим князівством Литовським, а потім з Річчю Посполитою і з 1570 року - зі Швецією. Щоб убезпечити свої південні кордони Іван Грозний в 1570-у розпочав дипломатичні переговори з Кримським ханством щодо його претензій на Астрахань. Одночасно він надіслав послів у Стамбул, щоб стримати Крим від активних дій. Однак султам Селім II, не даючи прямого дозволу на похід на Москву, дав зрозуміти Девлет Гераю, що й не заперечує проти цього.

 

Тривала Лівонська війна привела до внутрішніх конфліктів у Московському царстві - військові невдачі Іван Грозний став прямо пов'язувати зі зрадою. Для боротьби з боярською опозицією, яка намагалась, обмежити повноваження царя, був введений інститут опричнини - цар взяв під власне управління ряд земель, на яких для боротьби із зрадниками було створене спеціальне військо з молодих дворян; при цьому решта земель були об'єднані у т. зв. земщину. Опричники розпочали терор проти ворогів Грозного, справжніх і надуманих, при цьому їх боєздатність була вкрай низькою із-за відсутності досвіду бойових дій проти справжніх армій.

 

Весною 1571 року було зібране нове військо з кримських татарів і ногайців чисельністю понад 40 тисяч чоловік. Основні сили Московії брали участь в Лівонській війні і південні підходи до Москви охороняло лише шеститисячне військо на Оці. Татари успішно обійшли його і ударили у фланг, змусивши рятуватись втечею. 2 червня військо Девлет Герая підійшло до Москви, з якої поспішно виїхав царський двір. Оборона в передмісті також була швидко зім'ята і 3 червня татари почали грабунок міста. Єдиним безпечним місцем у Москві був Кремль, який неможливо було взяти без артилерії. Але Девлет Герай і не намагався штурмувати фортецю - татари підпалювали садиби торговців і ремісників, вбиваючи городян і біженців, які сподівались знайти у Москві захист.

 

Сильний вітер поширив пожежу на все місто - за три години воно вигоріло практично повністю, включаючи царський палац у Кремлі. Наступного дня Девлет Герай з награбованим і полоненими залишив Москву і почав похід назад, по дорозі розоривши Підмосков'я і Рязанщину. Жертвами набігу татарів стали до 80 тисяч чоловік і ще понад 60 тисяч було забрано в полон.